Педіатрія - Тяжка O.B. - Дистрофії з надмірною масою тіла

Паратрофія – хронічний розлад харчування в дітей раннього віку, який характеризується надмірною (перевищує середні вікові показники до 10 %) чи нормальною масою тіла та гідролабільністю тканин.

Клініко-біохімічні дані дозволяють виділити дві форми паратрофії: ліпоматозну та пастозну (ліпоматозно-пастозну).

Диференціально-діагностичні критерії ліпоматозної і пастозної форм паратрофії

При ожирінні відзначається надлишок маси тіла 10 % і більше. Виділяють ожиріння як самостійне захворювання (первинне): це екзогенно-конституційне ожиріння, що виникає при аліментарному перегодовуванні; ожиріння при ураженні центральної нервової системи (церебральне, кіркове, діенцефальне); адипозогенітальна дистрофія; пубертатне ожиріння. Також виділяють вторинне ожиріння як симптом іншого захворювання: наприклад, при синдромі Іценка-Кушінга, гіпотиреозі, цукровому діабеті, гіпогонадизмі, деяких спадкових захворюваннях (глікогенозах) тощо.

Розрізняють такі ступені ожиріння: І – надлишок маси тіла становить 10-29 %, ІІ – 30-40 %, III – 50-99 %, IV – 100 % і більше від вікових норм.

Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості

Принципи дієтотерапії в період з'ясува пня толерантності до їжі

Недостатній об'єм їжі доповнюють розчинами ентерально і (чи) парентерально ("Ораліт", "Регідрон", 10 % розчин глюкози, Рінгера, амінокислот).

Дієтотерапія в період репарації Після того, як об'єм молока чи його замінників сягає вікової потреби, можна переходити на розширення дієти – навантаження їжею (період репарації). У цей період поступово додають інші продукти відповідно до віку дитини. У перші дні цього періоду білки та вуглеводи призначають з розрахунку на середню масу тіла дитини (фактична маса тіла +20 % від неї). У подальшому – на масу, яка повинна бути.

Збільшення кількості білків досягається доданням білкових сумішей для ентерального харчування та продуктів з високим вмістом білка, вуглеводів (цукровий сироп, каші), жиру (жирові суміші для ентерального харчування, вершки). У період репарації хворий одержує при І ступені гіпотрофії 140-180 ккал на 1 кг маси тіла на добу, при II, III ступенях – 180-200 ккал на 1 кг маси тіла на добу. Білки становлять 10-15 % калоражу (близько 3,5-4 г на 1 кг маси тіла).

Проведення харчового навантаження треба проводити після його розрахунку, під контролем копрограми (1 раз на 3-4 дні) та зростанні маси тіла.

Питання для самоконтролю

1. Визначення поняття "дистрофія".

2. Фактори, що спричинюють затримку внутрішньоутробного розвитку.

3. Патогенез внутрішньоутробних варіантів дистрофій.

4. Етіологія та патогенез набутих хронічних розладів травлення в дітей.

5. Клінічні критерії діагностики різних форм затримки внутрішньоутробного розвитку.

6. Лабораторно-інструментальне дослідження дітей з пренатальною гіпотрофією.

7. Основні клінічні прояви гіпотрофії при різних ступенях тяжкості.

8. Принципи лікування різних форм гіпотрофій.

9. Прогноз при гіпотрофічній, гіпопластичній та диспластичній формах затримки внутрішньоутробного розвитку.

10. Профілактика і прогноз набутих гіпотрофій.

11. Етіологія, патогенез та діагностика паратрофії, ожиріння.

12. Принципи лікування дистрофій у дітей з підвищеною масою тіла.

13. Прогноз і профілактика паратрофії та ожиріння.

Тести

1. Який варіант дистрофії діагностують у новонародженої дитини зі зниженою масою тіла та нормальною довжиною тіла?

A. Гіпопластичний варіант затримки внутрішньоутробного розвитку.

Б. Квашіоркор.

B. Гіпотрофічний варіант затримки внутрішньоутробного розвитку.

Г. Диспластичний варіант затримки внутрішньоутробного розвитку.

Д. Паратрофію.

2. Який варіант дистрофії діагностують у дитини 2 міс життя зі збільшеною масою тіла та нормальною довжиною тіла?

A. Гіпопластичний варіант затримки внутрішньоутробного розвитку.

Б. Ожиріння.

B. Диспластичний варіант затримки внутрішньоутробного розвитку.

Г. Паратрофію.

Д. Аліментарний маразм.

3. Який варіант дистрофії звичайно супроводжують вади розвитку?

A. Гіпотрофічний варіант затримки внутрішньоутробного розвитку.

Б. Диспластичний варіант затримки внутрішньоутробного розвитку.

B. Гіпопластичний варіант затримки внутрішньоутробного розвитку.

Г. Асиметричний варіант затримки внутрішньоутробного розвитку.

Д. Паратрофію.

4. Яким масо-зростовим коефіцієнтом у доношеної дитини характеризується пренатальна гіпотрофія тяжкого ступеня?

A. 80-90.

Б. 70-80.

B. 60-55.

Г. 55-50.

Д. 45-50.

5. Яка найчастіша причину гіпотрофічного варіанта затримки внутрішньоутробного розвитку?

А. Дія тератогенних медикаментів.

Б. Тяжкий гестоз другої половини вагітності.

В. Багатоплідна вагітність.

Г. Підлітковий вік матері.

Д. Генетично обумовлена мала маса на час народження.

6. Яка найчастіша причина затримки внутрішньоутробного розвитку за гіпопластичним типом?

A. Тяжкий гестоз другої половини вагітності.

Б. Багатоплідна вагітність.

B. Синдром недостатності плаценти.

Г. Значний дефіцит харчування.

Д. Дія тератогенних медикаментів.

7. Які дослідження необхідно провести дитині із затримкою внутрішньоутробного розвитку в неонатальний період?

A. Загальноклінічні – аналіз крові, сечі, гематокрит.

Б. Біохімічні – рівень цукру, білірубіну та його фракцій, загального білка, сечовини; рівні калію, натрію, кальцію, магнію; протромбін.

B. Скринінг на найбільш поширені спадкові аномалії обміну речовин.

Г. Огляд у пологовому будинку окулістом, невропатологом, ортопедом.

Д. Все перераховане.

8. Що характерно для ІІ ступеня затримки внутрішньоутробного розвитку?

A. Більшість дітей наздоганяють у фізичному розвитку однолітків до 6-місячного віку.

Б. Не відстають у психічному розвитку в 1-й рік життя.

B. Кожна 3-тя дитина переносить сепсис.

Г. Надалі спостерігаються ознаки легкої мозкової дисфункції (невропатія, невроз тощо).

Д. Інфекційна захворюваність не перевищує таку у здорових дітей.

9. Що характерно для диспластичного варіанта гіпотрофії або ІІІ ступеня гіпотрофічної форми?

A. Відзначається помірна інфекційна захворюваність

Б. Відзначається відставання у фізичному і нервово-психічному розвитку тільки в 1-й рік життя.

B. У всіх дітей розвивається органічне ураження центральної нервової системи (олігофренія, епілепсія, гідроцефалія, ДЦП тощо).

Г. У 10-15 % дітей надалі розвиваються ознаки органічного ураження центральної нервової системи.

Д. Кожна 2-га дитина хворіє на сепсис.

10. Які захворювання частіше розвиваються в дорослих, що перенесли затримку внутрішньоутробного розвитку?

А. Захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця).

Б. Колагенози.

Б. Цироз печінки.

Г. Хронічний пієлонефрит.

Д. Аутоімунний тиреоїдит.

ВІДПОВІДІ: 1 – В; 2 – Г; 3 – Б; 4 – Д; б – Б; 6 – Б; 7 – Д; 8-Г; 9 – Г; 10-А.

Задачі

1. У дитяче соматичне відділення госпіталізовано дівчинку віком 7 міс з діагнозом: гостра сегментарна правобічна пневмонія, ДН 2. Загальний стан тяжкий. Шкіра, слизові оболонки бліді, сухі, ціаноз носо-губного трикутника, еластичність шкіри знижена. Підшкірна жирова клітковина тонка на тулубі, кінцівках, на рівні пупка становить 2-3 мм. Маса тіла – 5950 г (на час народження – 3200 г). Дитина отримує суміш "Малиш" по 150 мл 4 рази на добу та 2 підгодовування (овочеве пюре, гречану кашу) по 50 мл. Який етап буде початковим у харчуванні дитини з даним ступенем гіпотрофії?

A. Період розвантаження.

Б. Період білкового навантаження.

B. Період визначення толерантності до їжі.

Г. Період повноцінного харчування відповідно до віку.

Д. Період навантаження жирами.

2. Які особливості харчування повинні бути в цієї хворої (умови задачі 1) на даному етапі?

A. Суміш "Малиш" до 1 л на добу, 8 годувань, відмінити підгодовування.

Б. Суміш "Малиш" 0,5 л на 4 годування, "HAH-кисломолочний" 0,5 л на 4 годування, підгодовування не відміняти.

B. Суміш "HAH кисломолочний", розрахунок добового об'єму на наявну масу, збільшити об'єм догодовування.

Г. Суміш "Малиш" починати давати з 1/3 вікового об'єму їжі на добу, підвищити до 2/3 об'єму наприкінці тижня, без підгодовування.

Д. Суміш " Альфаре" починати з 2/3 вікового об'єму, збільшити до 1 л наприкінці тижня, без підгодовування.

3. Дитина 7-місячного віку на час народження мала масу тіла 3300 г. Перебуває на ранньому штучному вигодовуванні. До 4-місячного віку отримувала адаптовані суміші. Під час огляду: маса тіла 7200 г, шкіра бліда, еластичність шкіри та тургор підшкірної жирової клітковини знижені, є ознаки підгострого перебігу рахіту І-II ступеня. Дитина отримує коров'яче молоко (2 рази), овочевий суп, молочну кашу, кефір, соки, фруктове пюре. Вживає їжу 7 разів на добу. Яку корекцію раціону необхідно зробити?

A. Замінити коров'яче молоко на кефір.

Б. Збільшити частоту годувань.

B. Провести "омолодження" дієти.

Г. Ввести адаптовані суміші.

Д. Ввести в раціон м'ясо.

4. У хлопчика, 3 років, на фоні вродженої вади серця спостерігають одночасну затримку маси тіла та зросту. Як називають такий стан?

A. Гіпотрофія.

Б. Гіпоплазія.

B. Субнанізм.

Г. Гіпостатура.

Д. Нанізм.

5. Дитина віком 1 міс оглянута в дитячій поліклініці дільничним педіатром. Народилася з масою тіла 2500 г, довжиною тіла 52 см від першої доношеної вагітності. У другій половині вагітності був виражений гестоз. Дитина перебуває на грудному вигодовуванні. За місяць набула в масі 600 г. Який діагноз?

A. Затримка внутрішньоутробного розвитку, асиметричний тип, тяжка форма.

Б. Квашіоркор.

B. Гіпотрофія тяжкого ступеня.

Г. Затримка внутрішньоутробного розвитку, гіпопластичний тип, середнього ступеня тяжкості.

Д. Гіпотрофія середнього ступеня тяжкості.

ВІДПОВІДІ: 1 – В; 2 – Д; 3 – Г; 4 – Г; 5 – А.