Педіатрія - Тяжка O.B. - Клінічні особливості бронхіальної астми в дітей

(Міжнародний консенсус з питань діагностики та терапії бронхіальної астми, 1999)

1. За ступенем тяжкості: легка, середньотяжка, тяжка.

2. Період: загострення, ремісія.

Критерії тяжкості бронхіальної астми в дітей

При легкому ступені тяжкості – нетяжкі астматичні напади без порушення сну та денної активності, не частіше 10-12 разів на рік, що легко знімаються введенням бронхолітичних препаратів; РЕР (пікова швидкість видиху) > 80 % від нормативних величин.

При середньому ступені тяжкості – астматичні напади із вираженою ДН ІІ ступеня, частіше ніж 10-12 разів на рік, але не більше ніж 1 раз на тиждень; напади добре знімаються введенням бронхолітиків; РЕF – 60-80 % від нормативних величин.

При тяжкому ступені – тяжкі астматичні напади кілька разів на день або щоденно, часті нічні напади, що погано знімаються введенням бронхолітиків; РЕF < 60 % від нормативних величин.

Клінічні особливості бронхіальної астми в дітей

1. Характерний період, що передує нападу (зміна поведінки, рино-рея, свербіж кінчика носа тощо).

2. Напади сухого кашлю з перших хвилин нападу бронхіальної астми.

3. Часте блювання з великою кількістю слизу та мокротиння (через погане відкашлювання мокротиння відбувається його ковтання).

4. У дітей раннього віку у зв'язку з переважанням бронхореї та набряку слизової оболонки над бронхоспазмом характерним є повільне розгортання та зворотний розвиток астматичних проявів, можливе вислуховування різних за калібром вологих хрипів – перебіг за типом астматичного бронхіту ("волога" астма).

Ступеневий підхід до терапії бронхіальної астми

ТерапіяСтупінь ІСтупінь IIСтупінь III
Легкий перебігСередньотяжкий перебігТяжкий перебіг
Базисна терапія (спрямована на запобігання нападам)
Протизапальна

(патогенетична)
Натрію кромоглікат

або недокроміл-

натрій
Натрію кромоглікат або

недокроміл-натрій, за

відсутності ефекту – Інгаляційні кортикостероїди в малих дозах
Інгаляційні кортикостероїди у

високих дозах, за відсутності

ефекту – оральні кортикостероїди
Бронхорозширююча,

для тривалого

застосування
Не показанаТеофілін пролонгованої

дії або бета-2-агоністи

пролонгованої дії
Теофілін пролонгованої дії або

бета-2-агоністи пролонгованої дії
Симптоматична терапія
Бронхорозширююча,

для швидкого

зняття нападу
Інгаляційні бета-2-агоністи короткочасної дії

та (або) іпратропію бромід або теофілін короткої дії

Препарати, які застосовують у терапії дітей з бронхіальною астмою

1. Нестероїдні протизапальні препарати: натрію кромоглікат (інтал, іфірал, ломудал, кромолін), недокроміл-натрій (тайлед, тайлед-мінт).

2. Бета-2-агоністи короткої дії: сальбутамол (вентолін, альбутерол), фенотерол (беротек), тербуталін (бриканіл), іпрадол.

8. Бета-2-агоністи пролонгованої дії: сальметерол (серевент), формотерол (фородил).

4. Теофіліни пролонгованої дії: вентакс, теопек, теодур, теотард, теоклір, ретофіл, тео-SR-пролонгатум, еуфілонг.

б. Холінолітики: іпратропію бромід (атровент).

6. Комбіновані препарати: іпратропію бромід + фенотерол (беродуал); натрію кромоглікат + фенотерол (дитек).

7. Інгаляційні кортикостероїди: беклометазону дипропіонат (аль-децин, бекотид, беклофорт, беклокорт), бекломет, бутезонід, флуні-золід (інгакорт), тріамцинолону ацетонід (азмакорт), флутиказону пропіонат (фліксотид, флувент).

Алгоритм терапії астматичного нападу

1. Оксигенотерапія.

2. Інгаляція бета-2-агоністів короткої дії по 1-2 дозі через спейсер або небулайзер кожні 20 хв протягом 1 год.

3. За відсутності ефекту – бета-2-агоністи та (або) адреналіну гідро-хлорид вводять підшкірно або внутрішньом'язово, іпратропіуму бромід інгаляційно; еуфілін внутрішньовенно краплинно із розрахунку 1 мг на 1 кг маси тіла за годину.

4. За відсутності ефекту – кортикостероїди парентерально кожні 6 год та (або) перорально. Симптоматична терапія.

Препарати, які застосовують у терапії дітей з бронхіальною астмою
Алгоритм терапії астматичного нападу
Алгоритм інтенсивної терапії тяжкого астматичного статусу
Хронічний гастрит, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
Класифікація гастродуоденіту
Класифікація виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
Методи діагностики інфекції Н. pylori
Сучасні терапевтичні підходи до лікування хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби
І. Терапевтичні заходи щодо зменшення активності агресивних факторів
II. Засоби, які посилюють захисні якості слизової оболонки (цитопротектори)
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru