Педіатрія - Тяжка O.B. - Клінічні особливості бронхіальної астми в дітей

(Міжнародний консенсус з питань діагностики та терапії бронхіальної астми, 1999)

1. За ступенем тяжкості: легка, середньотяжка, тяжка.

2. Період: загострення, ремісія.

Критерії тяжкості бронхіальної астми в дітей

При легкому ступені тяжкості – нетяжкі астматичні напади без порушення сну та денної активності, не частіше 10-12 разів на рік, що легко знімаються введенням бронхолітичних препаратів; РЕР (пікова швидкість видиху) > 80 % від нормативних величин.

При середньому ступені тяжкості – астматичні напади із вираженою ДН ІІ ступеня, частіше ніж 10-12 разів на рік, але не більше ніж 1 раз на тиждень; напади добре знімаються введенням бронхолітиків; РЕF – 60-80 % від нормативних величин.

При тяжкому ступені – тяжкі астматичні напади кілька разів на день або щоденно, часті нічні напади, що погано знімаються введенням бронхолітиків; РЕF < 60 % від нормативних величин.

Клінічні особливості бронхіальної астми в дітей

1. Характерний період, що передує нападу (зміна поведінки, рино-рея, свербіж кінчика носа тощо).

2. Напади сухого кашлю з перших хвилин нападу бронхіальної астми.

3. Часте блювання з великою кількістю слизу та мокротиння (через погане відкашлювання мокротиння відбувається його ковтання).

4. У дітей раннього віку у зв'язку з переважанням бронхореї та набряку слизової оболонки над бронхоспазмом характерним є повільне розгортання та зворотний розвиток астматичних проявів, можливе вислуховування різних за калібром вологих хрипів – перебіг за типом астматичного бронхіту ("волога" астма).

Ступеневий підхід до терапії бронхіальної астми

Препарати, які застосовують у терапії дітей з бронхіальною астмою

1. Нестероїдні протизапальні препарати: натрію кромоглікат (інтал, іфірал, ломудал, кромолін), недокроміл-натрій (тайлед, тайлед-мінт).

2. Бета-2-агоністи короткої дії: сальбутамол (вентолін, альбутерол), фенотерол (беротек), тербуталін (бриканіл), іпрадол.

8. Бета-2-агоністи пролонгованої дії: сальметерол (серевент), формотерол (фородил).

4. Теофіліни пролонгованої дії: вентакс, теопек, теодур, теотард, теоклір, ретофіл, тео-SR-пролонгатум, еуфілонг.

б. Холінолітики: іпратропію бромід (атровент).

6. Комбіновані препарати: іпратропію бромід + фенотерол (беродуал); натрію кромоглікат + фенотерол (дитек).

7. Інгаляційні кортикостероїди: беклометазону дипропіонат (аль-децин, бекотид, беклофорт, беклокорт), бекломет, бутезонід, флуні-золід (інгакорт), тріамцинолону ацетонід (азмакорт), флутиказону пропіонат (фліксотид, флувент).

Алгоритм терапії астматичного нападу

1. Оксигенотерапія.

2. Інгаляція бета-2-агоністів короткої дії по 1-2 дозі через спейсер або небулайзер кожні 20 хв протягом 1 год.

3. За відсутності ефекту – бета-2-агоністи та (або) адреналіну гідро-хлорид вводять підшкірно або внутрішньом'язово, іпратропіуму бромід інгаляційно; еуфілін внутрішньовенно краплинно із розрахунку 1 мг на 1 кг маси тіла за годину.

4. За відсутності ефекту – кортикостероїди парентерально кожні 6 год та (або) перорально. Симптоматична терапія.