Після виписування з лікарні терапія повинна тривати не менше ніж 3 міс, далі протирецидивне лікування – 2 рази нарік наприкінці зими та літа (курс лікування не повинен завершуватися до початку передбачуваного загострення).
1. Дієта, близька до столу № 5 в осінню і весняну пору та під час протирецидивного лікування.
2. Медикаментозне лікування:
- антациди (якщо кислотоутворююча функція шлунка збережена) або Н-блокатори рецепторів гістаміну (якщо відзначається гіперацидність) протягом 4 ти ж;
- цитопротектори – протягом 4 тиж;
- прокінетики – за наявності рефлюксу;
- препарати, що нормалізують діяльність вегетативної частини нервової системи;
- полівітамінотерапія.
3. Фізіотерапія: синусоїдальні модулюючі струми на ділянку надчерев'я, озокерит, діодинамічний струм по 10 процедур, мікрохвильова та лазеротерапія.
4. Мінеральні води слабкої мінералізації курсами по 1-1,5 міс 2-3 рази на рік за 1-1,5 год до їди при підвищеній кислотоутворюючій функції; при нормальній – за 40-60 хв до їди.
5. Фітотерапія – по 10-14 днів на місяць 2-3 рази на рік.
6. Санаторне лікування на курортах Миргород, Моршин, Поляна, Шаян (Закарпаття), Трускавець не раніше як через 6 міс після загострення.
Схема диспансерного спостереження хворих на виразкову хворобу
Частота огляду педіатром | Педіатр – 1 раз на квартал на 1-му році після загострення, навесні та восени(можливі періоди загострення) – щомісяця, далі – 2 рази на рік; отоларинголог,невропатолог – 1 раз на рік |
Методи дослідження | Загальний аналіз крові – 2 рази на рік протягом перших 2 років; аналіз випорожнень нанаявність гельмінтів – 2 рази на рік; ФГДС – через 6 міс після загострення; дослідженняшлункової секреції – щорічно протягом 3 років після загострення. Діагностика Н. pyloriекспрес-методом – 1 раз наприкінці року, далі – за необхідності |
Планові профілактичніщеплення | Поза загостренням |
Група занять фізичноюкультурою | Звільнення від занять на 6 міс, далі – спеціальна група; на 2-му році після загострення –підготовча; з 3-го року – основна зі звільненням від спортивних змагань |
Тривалістьдиспансерного обліку | До 14-річного віку |
Критерії зняття з обліку | Відсутність клінічних, ендоскопічних ознак хвороби, нормалізація кислотоутворюючоїфункції шлунка |
Основні шляхи оздоровлення хворих на виразкову хворобу на поліклінічному етапі
Після виписування зі стаціонару призначена терапія повинна продовжуватися не менше ніж 3 міс, далі протирецидивне лікування призначають 3 рази на рік: пізньої осені, наприкінці зими та літа (лікування повинно закінчуватися до початку можливого загострення).
1. Дієта близька до столу № 1 за Певзнером протягом року, на 2-му році ремісії – тільки під час протирецидивного лікування, в інший час – дієта № 5, з 3-го року – дієта № 5 на період протирецидивного лікування.
2. Медикаментозне лікування:
- Н2-блокатори рецепторів гістаміну чи гастроцепін або інгібітори "протонної помпи" протягом 4-6 тиж;
- цитопротектори – 4 тиж;
- прокінетики -10-14 днів (за наявності рефлюксу);
- препарати, що нормалізують діяльність вегетативної частини нервової системи;
- полівітамінотерапія.
3. Фізіотерапія: синусоїдальні модулюючі струми на надчеревну ділянку – 10 процедур, мікрохвильова терапія, лазеротерапія тощо (перші 2 роки спостереження).
4. Мінеральні води слабкої мінералізації – курс 1-1,5 міс 2- З рази на рік за 1-1,5 год до їди при підвищенні кислотоутворювальної функції шлунка. Якщо вона не змінена – за 40-60 хв до їди.
5. Фітотерапія – по 10-14 днів на місяць 2-3 рази на рік.
6. Санаторно-курортне лікування – через 6 міс.
Питання для самоконтролю
1. Етіопатогенетичні варіанти хронічних гастритів і гастродуоденітів.
2. Клініко-діагностичні прояви хронічного гастриту, гастродуоденіту.
3. Сучасний погляд на етіологію та патогенез виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.
4. Клінічні та лабораторно-інструментальні ознаки виразкової хвороби.
5. Диференціальна діагностика хронічного гастриту, гастродуоденіту та виразкової хвороби.
6. Ускладнення виразкової хвороби.
7. Лікування дітей з хронічним гастритом зі зниженим кислотоут-воренням.
8. Терапія хворих на хронічний гастродуоденіт зі збільшеним кислотоутворенням.
9. Терапевтична тактика при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки.
10. Прогноз при хронічних захворюваннях шлунка та дванадцятипалої кишки.
11. Особливості профілактики рецидиву виразкової хвороби та диспансерне спостереження дітей із гастродуоденальною патологією.
Тести
1. Яка гастроентерологічна патологія превалює в дітей?
A. Ізольований гастрит.
B. Ізольований дуоденіт.
В. Гастродуоденіт.
Г. Виразкова хвороба шлунка.
Д. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки.
2. Який біль при дуоденіті?
A. Двохвильовий.
Б. Біль після їди.
B. Біль натще.
Г. Біль, що посилюється після приймання жирної їжі.
Д. Біль, який посилюється в горизонтальному положенні.
3. Яка морфологічна форма гастродуоденіту переважає в дітей?
A. Поверхневий.
Б. Ерозивний.
B. Гіпертрофічний.
Г. Атрофічний.
Д. Змішаний.
4. Де найчастіше локалізується виразкова хвороба в дітей?
A. Дно шлунка.
Б. Тіло шлунка.
B. Пілоричний відділ шлунка.
Г. Бульварний відділ дванадцятипалої кишки.
Д. Постбульбарний відділ дванадцятипалої кишки.
5. Яким збудникам належить провідна роль у розвитку виразкової хвороби?
А.Стрептокок.
Б. Клебсієла.
В. Хелікобактер.
Г. Стафілокок.
Д. Ешерихія.
6. Який препарат доцільно використати для ерадикації Н. pylori?
A. Бензилпеніциліну натрієву сіль.
Б. Гентаміцин.
B. Сукральфат.
Г. Бісептол.
Д. Кларитроміцин.
7. Який антисекреторний препарат найчастіше використовують у дитячій практиці?
A. Ранітидин.
Б. Фамотидин.
B. Омепразол.
Г. Гастроцепін.
Д. Циметидин.
8. Який препарат має цитопротекторні властивості?
A. Бісептол.
Б. Вентер.
B. Альмагель.
Г. Еспумізан.
Д. Імодіум.
9. При якому етіопатогенетичному варіанті хронічного гастриту можливе повне одужання?
A. Гастрит А – аутоімунний.
Б. Гастрит В – хелікобактер-асоційований.
B. Гастрит С – реактивний, хімічний, унаслідок дуоденогастрального рефлюксу.
10. Яке твердження є правильним?
A. Діагностику ерадикації потрібно виконувати через 1 тиж після завершення курсу антихелікобактерної терапії,
Б. Діагностику ерадикації проводити не обов'язково.
B. Контроль знищення Н. pylori проводять двома методами з обов'язковим використанням методу виявлення бактерій у біоптатах.
Г. Контроль знищення Н. pylori проводять тільки серологічним методом.
Д. Якщо використана схема лікування не призвела до ерадикації, її необхідно повторити через тиждень.
ВІДПОВІДІ: 1 – В; 2 – В; 3 – А; 4 – Г; 5 – В; б – Д; 7 – Г; 8 – Б; 9 – Б; 10 – В.
Задачі
1. Пацієнт, 15 років, протягом 5 років хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Після фізичних вправ відчув сильний біль у надчеревній ділянці та правому підребер'ї. Було блювання. Відзначається слабкий пульс, різка болючість праворуч від пупка, зникнення печінкової тупості під час перкусії. Чим спричинений стан, що потребує невідкладної допомоги?
A. Перфорацією виразки дванадцятипалої кишки.
Б. Спонтанним пневмотораксом.
B. Загостренням виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.
Г. Загостренням сечокам'яної хвороби (ниркова колька).
Д. Загостренням жовчнокам'яної хвороби.
2. Дитина, 10 років, скаржиться на погіршення апетиту, печію, біль у навколопупковій ділянці, який носить тупий характер і виникає частіше вранці натще та через 2-3 год після їди, зменшується відразу після їди. Об'єктивно: шкіра бліда, живіт м'який, болючий під час глибокої пальпації в надчеревній та пілородуоденальній ділянках. Позитивний симптом Менделя. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Виразкова хвороба шлунка.
Б. Мезаденіт.
B. Хронічний холецистит.
Г. Хронічний гастро дуоденіт.
Д. Хвороба Крона.
3. Хлопчик, 14 років, протягом 3 років періодично скаржиться на біль у надчеревній ділянці натще, нудоту та печію. Під час ФГДС виявлено ознаки гастродуоденіту та виразковий дефект слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Який ерадикаційний комплекс препаратів найбільш ефективний у лікуванні виразкової хвороби?
А. Тетрациклін + трихопол + де-нол.
Б. Кларитроміцин + альмагель + де-нол.
В. Амоксицилін + трихопол + вентер.
Г. Трихопол + де-нол + папаверин.
Д. Кларитроміцин + амоксицилін + омепразол.
4. Дівчинка, 7 років, скаржиться протягом 2 міс на поганий апетит, біль у верхньому відділі живота, нудоту. Біль виникає незалежно від їди, частіше зранку, ниючий, тривалий, без чіткої локалізації, минає в стані спокою. Вжита но-шпа не поліпшила стану дитини. Який метод дослідження дозволить встановити найімовірніший діагноз?
А. Рентгенографія шлунка та дванадцятипалої кишки.
Б. рН-метрія шлункового соку.
В.Фракційне дослідження жовчі.
Г. Фіброгастродуоденоскопія.
Д. Ультразвукове дослідження.
5. Хлопчик хворіє на хронічний антральний гастрит. Який метод дослідження дозволить підтвердити хелікобактерну етіологію даного захворювання?
A. Дихальний тест з 14С В-ксилозою.
Б. Дихальний тест з 14С сечовиною.
B. Дихальний водневий тест с лактулозою.
Г. Дихальний тест з 14С глікохелатом.
Відповіді: 1 – А; 2 – Г; 3 – Д; 4 – Г; 5 – Б.
Захворювання жовчовивідної системи
Диференціально-діагностичні критерії типів дискінезії жовчовивідних шляхів
Діагностика холецистохолангіту
Прогноз при захворюваннях жовчовивідних шляхів
Основні шляхи оздоровлення хворих з дискінезіями жовчовивідних шляхів на поліклінічному етапі
Схема диспансерного спостереження хворих на хронічний холецистохолангіт
Поліклінічний етап реабілітації хворих на хронічний холецистохолангіт
Ревматизм
Особливості ревматизму в дітей