Педіатрія - Тяжка O.B. - Основні принципи лікування пієлонефриту в дітей

Основні принципи лікування пієлонефриту в дітей

1. Ліжковий режим протягом усього періоду лихоманки (5-7 днів), у подальшому – напівліжковий (2-3 тиж).

2. Дієта переважно молочно-рослинна з виключенням подразнюючих продуктів та екстрактивних страв (стіл № 5 – печінковий). За наявності ознак ниркової недостатності в харчуванні обмежують кількість білка до 2 г на 1 кг маси тіла і солі до 3 г на добу. З початку лікування показано введення великої кількості рідини – у 1,5 разу більше від вікових потреб. Додаткову рідину в дозі ЗО-50 мл на 1 кг маси тіла на добу хворий отримує за рахунок соків, компотів, морсів, мінеральних лужних вод. Показані свіжі овочі та фрукти, які мають діуретичну властивість (кавуни, дині, кабачки, виноград, черешня та ін.).

3. Дезінтоксикаційна, метаболічна терапія показана в період максимальної активності мікробно-запального процесу в нирках, виражених симптомів інтоксикації. Для внутрішньовенного введення використовують 5-10 % розчин глюкози. Гемодез, неогемодез у нефрологічних хворих не використовують. Використовують препарати, що активують обмін і стабілізують мембрани – рибоксин, фосфаден, АТФ. Можливе сумісне призначення дезінтоксикаційної терапії і сечогінних препаратів (фуросемід, лазикс у дозі 1-2 мг на 1 кг маси тіла до 8-4 мг на 1 кг маси тіла) за відсутності обструкції.

4. Антибактеріальні препарати призначають після посіву сечі з урахуванням чутливості до них виділеної мікрофлори. При відсутності цих даних застосовують антибіотики широкого спектра в поєднанні з уро-антисептиками (препаратами нітрофуранового ряду – фурагін, фура маг, фурадонін у дозі 6-8 мг на 1 кг маси тіла на добу або ко-тримоксазол). Перевагу віддають бактерицидним препаратам (чи бактерицидній концентрації): цефалоспоринам II-III генерації, пеніцилінам ІІІ- IV генерації, фторхінолонам у підлітків. Після відміни антибіотиків (частіше через 2-4 тиж від початку лікування) призначають препарати налідиксової кислоти (неграм, невіграмон – 60-60 мг на 1 кгмаси тіла на добу), оксолінової кислоти (грамурин – 20-30 мг на 1 кг маси тіла на добу), 5-НОК (у дозі 8-10 мг на 1 кг маси тіла на добу). Можливе використання сульфаніламідних препаратів, паліну (препарат піпемідинової кислоти). Антибактеріальне лікування з урахуванням виділеної мікрофлори та її чутливості до препаратів проводять протягом 6- 8 тиж. У подальшому призначають переривчастий курс лікування уросептиками, травами протягом 3 міс (20, 15, 10 днів місяця – уро-септики; 10,15, 20 наступних днів місяця – трави). Поряд з антибактеріальною терапією хворим призначають полівітаміни, препарати, які коригують порушення мікроциркуляції і кровообігу в нирках (трентал, цинаризин), засоби, які поліпшують імунобіологічну реактивність дитини (мети л урацил, пентоксил, продигіозан, левамізол, елеутерокок, заманиха, ехінацея). За наявності ознак склерозування паренхіми нирок призначають делагіл протягом 6 міс.

Після ліквідації ознак активності запального процесу в нирках рекомендується використання фітотерапії.

При виявленні у хворого на пієлонефрит обструктивних порушень з боку сечової системи рекомендується консультація дитячого уролога, а за необхідності – оперативне лікування.