Педіатрія - Тяжка O.B. - Комплексна оцінка стану здоров'я дитини

Зміст роботи педіатра в дитячій поліклініці

Актуальність теми. Амбулаторно-поліклінічна допомога дитячому населенню займає провідне місце в системі охорони здоро-в 'я. Від якості цієї допомоги значно залежать показники здоров'я дитини, у тому числі її нервово-психічний, фізичний розвиток, захворюваність. Дільничний педіатр, спостерігаючи за дитиною з перших днів життя, здійснює широкий комплекс заходів профілактичної та терапевтичної спрямованості. Грамотність і своєчасність цих заходів суттєво впливає не тільки на здоров'я дітей, а й на здоров'я майбутніх дорослих.

Мета заняття. Придбання знань і навичок з організації поліклінічного обслуговування дітей, ознайомлення з основними правилами диспансерного спостереження здорових і хворих дітей, принципами проведення первинної і вторинної профілактики.

Основна література

Медицина дитинства / За ред. П.С. Мощича: У 4 т. – К.: Здоров'я, 1994. – Т. 1. – С. 81-106.

Дитячі хвороби / За ред. В.М. Сидельникова, В.В. Бережного. – К.: Здоров'я, 1999. – С. 9-18.

Детские болезни / Под ред. Л.А. Исаевой. – М.: Медицина, 1994.- С. 13-22.

Додаткова література

Справочник участкового педиатра / Под ред. И.Н. Усова. – Минск: Беларусь, 1991. – С. 4-32.

Допоміжні матеріали

1. Комплексна оцінка стану здоров'я дитини.

2. Основні принципи диспансеризації дітей.

Комплексна оцінка стану здоров'я дитини

Основним показником ефективності заходів з охорони здоров'я дітей є рівень здоров'я кожної дитини.

Здоров'я – це не тільки відсутність хвороб і пошкоджень, а й гармонійний фізичний і нервово-психічний розвиток, нормальне функціонування всіх органів і систем, відсутність захворювань, достатня здатність адаптуватися до незвичних умов середовища, резистентність до несприятливих впливів.

Стан здоров'я дитини досліджується за допомогою основних критеріїв, що визначаються під час кожного профілактичного огляду декретованих вікових груп. Ураховуються такі ознаки:

1. Відхилення в анте-, інтра-, ранній постнатальний періоди.

2. Рівень і гармонійність фізичного та нервово-психічного розвитку.

3. Функціональний стан основних органів і систем.

4. Резистентність і реактивність організму.

5. Наявність чи відсутність хронічної (у тому числі вродженої) патології.

Комплексна оцінка дозволяє формувати групи, що об'єднують дітей з однаковим станом здоров'я, з урахуванням усіх вищезазначених показників.

I група – здорові діти з нормальними показниками функціонального розвитку всіх систем, які рідко хворіють (до 3 разів на рік) з нормальним фізичним і нервово-психічним розвитком, що не мають суттєвих відхилень в анамнезі.

II група – група ризику:

підгрупа А – діти з факторами ризику за даними біологічного та соціального анамнезу;

підгрупа Б – діти, що мають функціональні відхилення, з початковими змінами в фізичному і нервово-психічному розвитку, які часто хворіють, але не мають хронічних захворювань.

III, IV і V групи – діти з хронічними захворюваннями:

III група – стан компенсації: рідкі загострення хронічних захворювань, рідкі гострі захворювання, нормальний рівень функцій організму;

IV група – стан субкомпенсації: часті (3-4 рази на рік) загострення хронічних захворювань, часті гострі захворювання (4 рази на рік і більше), погіршення функціонального стану різних систем організму;

У група – стан декомпенсації: значні функціональні відхилення (патологічні зміни організму; часті тяжкі загострення хронічних захворювань, часті гострі захворювання, рівень фізичного та нервово-психічного розвитку відповідає віку або відстає від нього).

Комплексну оцінку стану здоров'я дитини проводять під час первинного відвідування дитини після виписки її з пологового будинку, щоб отримати уявлення про вихідний рівень стану здоров'я. Надалі оцінку стану здоров'я дітей 1-го і 2-го років життя проводять щоквартально, дітей 3-го року – наприкінці кожного півріччя. При декількох діагнозах групу здоров'я встановлюють за основним захворюванням. У процесі спостереження за дитиною група здоров'я може змінюватися залежно від динаміки рівня стану здоров'я.

Діти І групи здоров'я повинні спостерігатися у звичайні терміни, встановлені для профілактичних оглядів здорових. Для них проводять профілактичні, виховні та загальнооздоровчі заходи.

Діти II групи здоров'я заслуговують на більш пильну увагу педіатрів, тому що профілактичні та лікувально-оздоровчі заходи можуть сприяти переходу дітей цієї групи в І групу. Дітей цієї групи спостерігають і оздоровлюють за індивідуальним планом, який складається відповідно до ступеня ризику формування хронічної патології, вираженості функціональних відхилень та ступеня резистентності.

Діти III, IV і V груп перебувають під наглядом педіатрів і фахівців відповідно до "Методичних рекомендацій з проведення диспансеризації дитячого населення" і повинні отримувати необхідне лікування залежно від наявності тієї чи іншої патології.