Педіатрія - Тяжка O.B. - Відмінності алергічних захворювань респіраторного і травного трактів від клінічно подібних запальних захворювань тієї самої локалізації

• Висока спадкова обтяженість щодо алергії.

• Висока частота шкірних алергічних реакцій на їжу, медикаменти та ін.

• Серозний характер секретів (водянисті, слизисті, прозорі).

• Не характерні клінічні ознаки інфекційної інтоксикації (млявість, загальна слабкість, стомлюваність, лихоманка тощо).

• У загальному аналізі крові спостерігається еозинофілія (еозинопенія), можливий лімфоцитоз; не характерні лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом влівоу збільшення ШОЕ).

• Високий рівень загального і специфічного IgЕ.

. Висока ефективність протиалергічної терапії (антигістамінні та мембраностабілізуючі засоби, стероїдні гормони).

Питання для самоконтролю

1. Етіологічні фактори розвитку анафілактичного шоку.

2. Провідні патогенетичні механізми анафілактичного шоку.

8. Клінічна картина і пізні ускладнення анафілактичного шоку.

4. Тактика ведення хворого з анафілактичним шоком, невідкладна терапія.

5. Профілактика анафілактичного шоку.

6. Етіологічні фактори розвитку кропивниці й ангіоневротичного набряку.

7. Провідні риси патогенезу кропивниці й ангіоневротичного набряку.

8. Клінічна картина кропивниці, ангіоневротичного набряку, варіанти клінічного перебігу.

9. Тактика ведення дитини з кропивницею, ангіоневротичним набряком. Прогноз при цих захворюваннях.

10. Етіологічні фактори розвитку атонічного дерматиту в дітей.

11. Фактори реалізації атопічного дерматиту.

12. Патогенез атопічного дерматиту.

13. Вікові особливості клінічної картини при атопічному дерматиті.

14. План ведення дитини з атопічним дерматитом.

15. Профілактика, план реабілітаційних заходів, прогноз при атопічному дерматиті в дітей.

16. Алергічні захворювання респіраторного тракту.

17. Етіологія і патогенез розвитку респіраторних алергозів.

18. Клінічна картина алергічного риніту, диференціальна діагностика з гострим ринітом вірусно-бактеріального генезу.

19. Клінічна картина алергічного ларингіту, диференціальна діагностика з гострим ларингітом вірусно-бактеріального генезу.

20. Клінічна картина алергічного трахеїту, диференціальна діагностика з гострим трахеїтом вірусно-бактеріального генезу.

21. Клінічна картина алергічного бронхіту, диференціальна діагностика з гострим бронхітом вірусно-бактеріального генезу.

22. Лікування різних видів респіраторних алергозів у фазі загострення, невідкладна терапія.

23. Профілактика респіраторних алергозів у дитячому віці. Прогноз респіраторних алергозів у дітей.

24. Алергічні захворювання травного тракту.

25. Етіологічні фактори розвитку алергічних захворювань травного тракту. Патогенез харчової алергії.

26. Клінічна картина алергічних захворювань травного тракту, диференціальна діагностика із запальними захворюваннями тієї самої локалізації.

27. Лікування різних алергічних захворювань травного тракту. Невідкладна терапія при алергічному гастриті й ентероколіті.

28. Тактика ведення дітей з алергічними захворюваннями травного тракту.

29. Прогноз і профілактика алергічних захворювань травного тракту.

Тести

1. Який оптимальний метод комплексної терапії атопічного дерматиту в дітей?

A. Тривале лікування антигістамінними препаратами І покоління.

Б. Безупинна терапія глюкокортикостероїдами місцевої дії.

B. Індивідуально підібрана гіпоалергенна дієта.

Г. Пульс-терапія глюкокортикостероїдами.

Д. Короткі (до 7 днів) курси лікування задитеном.

2. Який найбільш специфічний імунопатологічний критерій атонічних захворювань?

A. Збільшення кількості недиференційованих Т-хелперів.

Б. Збільшення кількості Т-хелперів II типу.

B. Збільшення вмісту загального IgЕ в сироватці крові.

Г. Еозинофілія.

Д. Зменшення вмісту секреторного ІgА в слині.

3. Яка найбільш оптимальна умова для успішної профілактики розвитку атонічних захворювань у дітей?

A. Наступність у роботі акушерів і педіатрів.

Б. Динамічне диспансерне спостереження дітей старшого віку.

B. Адекватна професійна орієнтація підлітків.

Г. Розширення мережі дитячих денних стаціонарів.

Д. Спостереження педіатрами дитячого населення до 18-річного віку.

4. Який з перерахованих методів алергодіагностики найбільш інформативний у педіатрії?

A. Шкірні проби.

Б. Тест дегрануляції тучних клітин.

B. Визначення рівня загального IgЕ у сироватці крові.

Г. Визначення рівня специфічного IgЕ у сироватці крові.

Д. Реакція імунолейколізису.

5. Для якого захворювання найбільш характерні напади нав'язливого, переважно нічного кашлю на фоні нормальної температури тіла за відсутності фізикальних змін з боку легень, без явищ дихальної недостатності?

A. Обструктивного бронхіту.

Б. Алергічного трахеїту.

B. Алергічного ларингіту.

Г. Бронхіальної астми.

Д. Астматичного бронхіту.

Відповіді: 1 – В; 2 – Б; 3 – А; 4 – Г; 5 – Б.

Задачі

1. У хлопчика, 5 років, через 8-10 хв після укусу бджоли з'явилися занепокоєння, гіперемія і свербіж шкіри обличчя, нудота, захриплість голосу, свистяче дихання, ринорея, потім сплутаність свідомості, блідість, пітливість. Який найбільш імовірний діагноз захворювання?

A. Анафілактичний шок.

Б. Генералізована кропивниця.

B. Набряк Квінке.

Г. Гострий алергічний ларингіт.

Д. Бронхіальна астма, період нападу.

2. У хлопчика, 8 років, з 4-місячного віку після переходу на штучне вигодовування відзначаються сверблячі висипи на шкірі. Мати дитини хворіє на кропивницю. У даний час у дитини шкіра суха; у ліктьових, пахвових, підколінних згинах відзначаються ділянки гіперемії, десквамації, зливні сухі Папули, садна, кірки, явища ліхеніфікації. Який клінічний діагноз?

A. Атопічний дерматит – нейродерміт у фазі загострення.

Б. Атопічний дерматит – екзема, II ступінь активності.

B. Атопічний діатез.

Г. Кропивниця.

Д. Алергічний дерматит.

3. У хлопчика, 4 років, відзначають напади кашлю, які виникають переважно в нічний час. Уперше такий напад з'явився під час генерального прибирання квартири. Температура тіла не підвищувалася. Загальний стан задовільний: поза нападами кашлю хлопчик активний, рухливий, займається звичайними заняттями (іграшки, книжки). Фізикальних змін з боку органів дихання немає. У загальному аналізі крові 10 % еозинофілів. Яка ймовірна етіологія захворювання?

A. Побутові алергени, найімовірніше – алерген домашнього пилу.

Б. Аденовірусна інфекція.

B. Міграція личинок аскарид.

Г. Рефлюкс-езофагіт.

Д. Паракашлюк.

4. У дівчинки 5-місячного віку протягом останніх 2 тиж після переходу на змішане вигодовування з підгодовуванням коров'ячим молоком з'явилися часті (до 6-7 разів) розріджені випорожнення з прозорим слизом. Інших скарг немає. Загальний стан задовільний. Органи та системи – без особливостей. Результати посіву випорожнень на патогенну мікрофлору негативні. У копрограмі виявлено еозинофіли у великій кількості. Який найбільш оптимальний план лікування дитини?

A. Замінити коров'яче молоко на високо адаптовану молочну суміш, за відсутності ефекту – на соєву суміш. Короткий курс панкреатичних ферментів.

Б. Призначити кетотифен на фоні звичайного харчування.

B. Призначити препарати кореня солодки на фоні вигодовування козиним молоком.

Г. Зменшити кількість коров'ячого молока на одне годування, збільшивши кількість годувань.

Д. Призначити водно-чайну паузу на 72 год.

5. Батьки дитини, що проживають з нею в однокімнатній квартирі, клопочуться про позачергове розширення житлової площі. При якому із зазначених захворювань це клопотання може бути вирішеним позитивно відповідно до чинного законодавства?

A. Алергічний конституціональний дерматит.

Б. Атопічний дерматит.

B. Кропивниця.

Г. Себорейний дерматит.

Д. Пелюшковий дерматит.

ВІДПОВІДІ: 1 – А; 2 – А; 3 – А; 4 – А; 5 – Б.