Ділова кар'єра - Дахно І.І. - 14.2.3. Процедура звільнення

Співробітники часто шукають нове місце роботи потайки від свого керівництва. Дуже важливим є такий пошук нової роботи, який би не призвів до втрати наявної. Опитування керівників різних рівнів та фахівців з персоналу виявило, що роботодавці негативно ставляться до співробітників, які шукають собі нову роботу. Багато роботодавців вважає, що пошук нової роботи без попереднього обговорення цього питання з чинним роботодавцем суперечить нормам етики. Шанси бути спійманим - дуже великі. Компанії відслідковують, хто з їх співробітників шукає нову роботу.

Ті, хто шукає роботу, розміщують анонімне резюме. Деякі співробітники своїх резюме не приховують, щоб начальство довідалось про незадоволення. Це - натяк роботодавцеві про бажаність перегляду умов працевлаштування. Немало співробітників розміщують свої резюме з метою довідатися про вартість робочої сили на ринку праці. Розміщення прихованого резюме не дає гарантії, що керівництво не довідається про його автора. Перебіжчиків, як правило, не люблять. Розміщувати на сайті відкрите резюме - небезпечно. Пошук роботи спростився у зв'язку з появою різних соціальних мереж та блог - просторів. Думаючи про нову роботу, слід брати до уваги і порівнювати не лише зарплату, а й умови праці, наявність бонусів, можливість кар'єрного зростання.

Нова робота є завжди додатковим стресом. Фахівці вважають, що про зміну роботи варто думати тоді, коли винагорода на новому місці щонайменше на 50% перевищує ту, яку мали на попередньому місці.

Не варто міняти роботу і з огляду на те, що вам не подобається начальство. Якщо працівник бездоганно виконує свої обов'язки, то у нього буде можливість бачитись з начальством якомога рідше. Відомо, що за радянських часів солдати керувалися лозунгом: "Подалі - від начальства, поближче - до кухні".

Якщо працівник вирішив змінити місце роботи, то це потрібно робити не похапцем, а зважено. Не слід спішити звільнятися, якщо не впевнені у тому, що нове місце роботи вже є і воно - краще за попереднє. Звільнятися з місця роботи, не знаючи, яким буде наступне - нерозумно. До цього кроку слід вдаватися лише за безвихідного становища.

Причини для звільнення за власним бажанням можуть бути найрізноманітнішими. Наприклад, недостатня зарплата, неввічливість керівництва, кепський колектив, умови праці, відсутність подальшого кар'єрного зростання, постійні стреси, змореність, тощо.

Слід ретельно проаналізувати причини, що змушують працівників звільнятися, та наскільки вони є ваговими і обґрунтованими. Не потрібно ухвалювати швидкоплинні рішення, за які згодом доведеться жалкувати. Немало співробітників звільняються з роботи з огляду на перевтомленість. Таким фахівці радять взяти відпустку і добре відпочити. Після цього довкілля буде сприйматись краще.

Не варто змінювати роботу з огляду на те, що звільнились колеги, з якими склалися дружні стосунки. Такі ж стосунки можна вибудувати ще й з іншими співробітниками.

Недоцільно, слідом за колегами, йти у нову компанію, оскільки дехто думає, що вона перспективна. Добре там, де нас немає. Не рекомендують звільнятися, якщо близьким людям здається, що працівник заслуговую на кращу винагороду.

Великої помилки припускаються ті, хто звільняється з роботи, щоб комусь "насолити" цим кроком, чи показати, що без нього працюватиметься важно. Слід пам'ятати, що немає незамінних людей. Неетично кидати компанію у важкі часи.

З роботи бажано звільнятися гідно. Репутація працівника формується роками. Зруйнувати її можна блискавично. Перед тим, як подати заяву про звільнення, доречно поговорити з менеджером, що опікується персоналом. Це, можливо, допоможе розв'язати низку проблем і у звільненні потреба відпаде.

Пошуками роботи можна відверто займатися коли заява про звільнення вже підписана керівництвом і працівник допрацьовує останні два тижні.

Пошук роботи можна, зокрема, вести під час відпустки.

Якщо вже це не вдається, то пошук нової роботи слід вести з "підпілля". Про свої плани щодо звільнення можна говорити лише з тими людьми, хто може надати реальну допомогу у працевлаштуванні. Свої плани на звільнення слід не розголошувати не лише начальству, а й колегам.

У жодному випадку не можна користуватися робочою електронною поштою для розсилання резюме та отримання відповідей від потенційних роботодавців. Це краще за все робити за допомогою особистого комп'ютера.

З робочого телефону не варто телефонувати. На офісному принтері не роздруковуйте лист, резюме тощо. Якщо відсутня можливість зробити це в десь іншому місці, то краще такі документи роздрукувати до роботи, або після неї. На співбесіду доцільно відпрошуватись завчасно. Справжню причину повідомляти не бажано. Щось потрібно придумувати вагоме та переконливе.

Резюме має бути інформативним, з максимальними подробицями. У такому разі потенційному роботодавцеві буде не потрібно зв'язуватися з вами для уточнення певних питань. Не завадить у резюме зазначити час, коли шукач роботи є доступним для бесіди.

Якщо очікується скорочення в зв'язку із загальною економічною кризою чи економічними негараздами конкретної фірми, то до звільнення слід ретельно підготуватися не лише з психологічної, але й юридичної точок зору. Слід чітко уявляти процедуру звільнення і контролювати виконання роботодавцем своїх зобов'язань. Можна звернутися до служби персоналу (відділу кадрів) своєї фірми. Співробітники служби можуть порекомендувати вас партнерським організаціям або рекрутинговим фірмам, з якими вони співпрацюють.

Якщо працівник вирішив звільнятися з роботи, то йому варто обдумати, як це він буде робити на практиці. Його спосіб звільнення з роботи може багато про що засвідчити. Наприклад, як він ставиться до колег, своєї репутації, наскільки цінує роботу, на якій пропрацював тощо. Поміж думок, які в цей час хвилюють працівника, є й такі:

o коли і як сказати про звільнення шефу;

o як пояснити свій вчинок;

o які слова підібрати.

Будемо вважати, що у кожного працівника є керівник і начальник. Начальник, скажімо так, підписує заяву про звільнення, а керівник попередньо її візує. Коли заява написана, то спочатку про звільнення слід відверто поговорити зі своїм керівником. Як правило, звільнення з роботи за власним бажанням працівника свідчить про його незадоволення певними проблемами. Керівництво, може, і не здогадується про їх існування. Дізнавшись про те, що такі проблеми є, воно може піти на зустріч і звільнення за власним бажанням не відбудеться.

Сказати про справжні причини звільнення можна лише начальнику з передбачуваним характером. Йому можна відверто повідомити про те, що конкретно не влаштовує працівника.

Якщо ж начальник не належить до означеної когорти і не здатний прислухатися до критики, то йому причини звільнення можна пояснити якось офіційно і менш відверто.

У процесі звільнення слід одночасно залишатися як дипломатом, так і професіоналом. Наприклад, заявляйте, що вам подобалася робота в компанії, але у вас з'явилися інші плани.

Трапляються випадки, коли звільнення набуває вигляду маніпуляції. Тобто співробітник шантажує начальство своїми заявами про звільнення, розраховуючи на одержання певних вигід, наприклад, підвищення зарплати. Така поведінка працівника вважається неконструктивною. Звільнення має відбутися без емоцій. Слід впевнитися, що ви робите вірний крок у вірному напрямку. Не слід звільнятися лише з метою комусь щось довести, переконати начальство і колег в тому, що вас їм бракуватиме. Не можна також звільнятися у стані гніву.

Якщо подається справжня заява про звільнення, то не завадить до неї додати план передачі справ. Добре, коли працівник може запропонувати начальству собі заміну.

Колегам необхідно залишати всі необхідні документи, контакти, паролі тощо. Не слід залишати без відповіді електронні листи. На робочому місці потрібно навести порядок, а наступнику допомогти увійти у курс справ. Йому можна залишити і свої контактні координати на той випадок, коли у нього можуть з'явитися питання, які вимагають поради працівника, що звільнився.

Дуже добре, якщо звільнення відбувається неконфліктним шляхом.

Якщо ж конфлікту уникнути не вдалося, то слід врахувати характери як безпосереднього керівника, так і вищого начальника. Якщо працівника, який звільняється, сприймають за зрадника, то процедуру звільнення слід завчасно обдумати, щоб після подання заяви про звільнення воно відбулося швидко і безболісно.

Згадайте про те, як діяло начальство раніше при звільненні інших співробітників. Поміж начальства є й такі, які з вдячністю ставляться до тих працівників, які про все повідомлять йому завчасно.

Занадто стрімке звільнення негативно позначиться на репутації працівника і ця подія буде переслідувати його і на нових місцях роботи.

Якщо начальник до звільнення ставився нормально, то йому про звільнення можна повідомляти завчасно і уникнути відпрацювання двох тижнів, передбачених трудовим законодавством. Тому начальнику, який не тероризує працівників, що звільняються з роботи, можна розповісти про очікуване звільнення після того, як працівник остаточно вирішує звільнитися.

Можна гарантувати тому начальнику завершення розпочатих справ, але виторгувати у нього право ходити на співбесіди в інші компанії. Питання про звільнення доречно обговорювати з начальником віч-на-віч. Не рекомендують надсилати йому листа електронною поштою, передавати заяву через секретаря чи залишати її на робочому столі.

Якщо ж бос має звичку перетворювати останні дні роботи співробітників у смугу терору, то йому про звільнення слід повідомити за два тижні.

Після того, як працівник повідомив начальника про своє звільнення, фахівці рекомендують такому працівникові продовжувати неухильно дотримуватись трудової і виробничої дисципліни: не спізнюватись на роботу, не йти з неї раніше встановленого часу. До робочих завдань слід ставитися належним чином. Недотримання зазначеного зашкодить репутації. Звільнятися з роботи слід, як кажуть, з високо піднятою головою. Слід вести себе так, щоб не було у майбутньому соромно під час зустрічей з колишніми колегами. Від таких зустрічей ніхто не застрахований, адже: "Життя прожити - не поле перейти".

Звільнитися красиво - це справжня наука чи мистецтво. Якщо ж можна красиво звільнитися, то це добре. Дверима грюкати не бажано. У такому разі зберігаються добрі стосунки, не обриваються зв'язки. У майбутньому ними можна буде користуватися.

Не завадить "накрити галявину" для співробітників, з якими довелося працювати.