Менеджмент підприємства - Хомяков В.І. - ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА ЗАЛІЗНОЇ РУДИ

Гірниче підприємство має в розпорядженні родовище і вивчає прибутковість його подальшої експлуатації. Родовище відробляють відкритим способом при річному обсязі видобутку руди 50 мли т із вмістом заліза 35%. Сира руда переробляється в 19 млн т концентрату (Qk) на рік. Вміст заліза в концентраті 65,05%. Термін функціонування підприємства - 20 років. Разом капітальні вкладення (J) становлять 11500 млн грн., у тому числі в рудник — 3500 млн гри., у збагачувальну фабрику - 6500 млн грн. та в інші об'єкти - 1500 млн грн. Разом зайняті 6580 чоловік, у тому числі на руднику - 3200, на збагачувальній фабриці - 1380 та в інших підрозділах - 2000 чол. Витрати електроенергії: при видобуванні руди - 1 кВт-год. на 1 т руди, при збагачуванні - 62 кВт-год. на 1 т концентрату, в інших цехах -2 кВт-год. на 1 т руди. Експлуатаційні витрати становлять: заробітна плата працівника - 96000 грн у рік (цифри умовні), вартість 1 кВт-год. - 0,15 грн.; інші витрати: при видобуванні руди - 20 грн./т, при збагачуванні — 20 грн./т руди та в інших цехах — 2,5 грн./т руди.

За річної ставки процента е = 10% розрахувати сумарні щорічні витрати на видобування та збагачення; приведену до початкового моменту вартість, якщо ціна концентрату становить 100, 150, 200 та 250 грн./т; внутрішню ставку процента для проекту.

Розв'язання, Результати розрахунків експлуатаційних витрат (без амортизаційних відрахувань) по підприємству в цілому та по його підрозділах наведені в таблиці 5.29. Щорічні суми виручки від реалізації (Р), при ціні концентрату (Цк) 100, 150, 200 та 250 грн./т, становлять відповідно 1900, 2850, 3800 та 4750 млн грн.

Таблиця 5.29. Щорічні експлуатаційні витрати на виробництво, млн грн.

Приведені до сучасного моменту грошові потоки, що визначаються за формулою (див. рисунок 5.43)

Рисунок 5.43. Грошові потоки (а) та залежність внутрішньої ставки процента від ціни концентрату (б) для гірничого підприємства

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО АКЦІЇ

Існує дійсна вартість акції та її ринкова ціна. Дійсна вартість акції визначається її дохідністю, тими дивідендами, на які може розраховувати акціонер за певний період часу. Порівнюючи дійсну вартість акції з її ринковою ціною, інвестор може прийняти рішення про те, продавати акцію чи купувати її; Якщо ринкова ціна акції залежить від попиту та пропозиції, кон'юнктури ринку, то її дійсна вартість залежить від майбутніх доходів, на які може розраховувати акціонер. При цьому слід пам'ятати, що на дивіденди спрямовується не весь прибуток підприємства.

Приблизно половину прибутку рада директорів акціонерного підприємства резервує на розвиток виробництва для того, щоб забезпечити ще більшу дохідність капіталу підприємства в майбутньому. При розрахунках у рівняннях, наведених у розділі 5.8.1, ставка "е" може бути прийнята, наприклад, на рівні банківського процента. В цьому випадку акціонер очікує від своїх акцій дохід на рівні, не нижчому від того, що він одержав би, поклавши ці гроші в банк або вклавши їх у будь-який інший інвестиційний проект.

Приклад 5.19. Нехай щорічні дивіденди по акціях становлять А - 1000 грн. Акціонер хотів би одержати дохід "е" не нижче 15% річних. Припустимо також, що поточна ринкова вартість акції становить 6000 грн. Дивіденди в майбутньому залишаються незмінними. Відрізок часу n = ∞, тобто нескінченно великий. Чи є сенс у придбанні акцій, чи краще такі акції продати? Метою задачі є визначення дійсної вартості акції та порівняння її з ринковою вартістю. Дійсна вартість акції може бути визначена за формулою:

Остання формула, частіше за все, використовується в країнах Заходу для розрахунку дійсної вартості акції.

Приклад 5.20. Розмір дивідендів у минулому році становив А1 = 1000 грн. на одну акцію. Зі статистики минулих років відомо, що в середньому дивіденди зростають щорічно на 5%. Акціонер користується потрібною нормою доходу 15%. Тоді дійсна вартість акції становить:

Порівнявши цю дійсну вартість з ринковою, акціонер вирішує питання, продавати акцію чи купувати. Оскільки 10500 > 6667 грн. (див. приклад 5.19), то можна зробити висновок, що очікуване зростання дивідендів значно підвищує теперішню вартість акції. Саме тому у фірм, що забезпечують щорічний приріст дивідендів, акції дорожчають, незважаючи на те, що звітні цифри не такі вже і вражаючі. Саме тенденція до зростання дивідендів, забезпечує підвищення ринкової вартості акції. Порівняння цих двох цифр дозволяє зрозуміти, чому ринкова вартість акції така нестійка; найменший сумнів у тому, що дивіденди фірми і надалі будуть зростати, веде до переоцінки дійсної вартості акції, і акціонери починають викидати акції на ринок.

Всі розрахунки кожний акціонер виконує, виходячи зі своїх власних передбачень та оцінок. Але ж акціонерів багато і кожен з них - унікальний. їхні оцінки також відрізняються: дійсна вартість акції для кожного акціонера своя. На різниці цих оцінок і будується політика конкретних осіб - можна виграти, а можна й програти. В цьому полягає і ризик, і потенційна вигода.