Операційний менеджмент - Михайловська О.В. - 3. Класифікація та особливості операційних систем

Самостійне ознайомлення зданим питанням є необхідним тому, що вивчення класифікації] особливостей операційних систем є невід'ємним кроком у вивченні даної теми. Розгорнуту класифікацію операційних систем у повному обсязі викладено у підручниках О Л.Яременка, А. М.Сумец [54, с.27-37]. Класифікація операційних систем передбачає виділення тих чи інших її різновидів за обраною класифікаційною ознакою.

Проектовані, створені та експлуатовані вданий час операційні системи, що відносяться до різноманітних сфер людської діяльності, характеризуються складністю, що зростає, як у кількісному, так і в якісному аспектах. Для полегшення вивчення операційних систем необхідно мати їхню розгорнуту класифікацію, основною задачею якої є спрощення процесу дослідження виявлення існуючих обмежень на функціонування і створення внутрішніх критеріїв організації операції [54, с.28].

Промислові операційні системи охоплюють будь-які підприємства (організації) по випуску продукції і надання послуг.

В цій системі, створеній на основі раціонального поділу праці і співвідношення в часі і просторі предметів, засобів і самої праці, реалізується операційна функція, тобто дії по конвертуванню вхідних матеріалів в товари і послуги (табл.2.1.)[25,с.6].

У подальшому вивченні та усвідомленні основних класифікаційних ознак операційних систем слід ознайомитися більш детально з наведеними ознаками.

Основні ознаки класифікації операційних систем:

1. За природою (типом середовища)

Технічна операційна система - це система, що складається з комплектуючих частин, сполучених між собою, призначена для самостійного виконання заданих функцій: виробництва конкретного виду продукції (або вчинення конкретного виду роботи) із можливим задоволенням визначених потреб споживачів.

2. За рівнем невизначеності природи (середовища)

У процесі самостійного вивчення слід звернути увагу на жорсткі і багатоваріантні системи [54]:

Жорсткі системи - це системи, що потребують однозначної відповідності між процесами і продуктами, де перелік необхідних ресурсів є кінцевим і завершеним.

Такі технології дозволяють забезпечувати найбільше високу поточну ефективність, у той же час вони дуже вразливі стосовно чинників зовнішнього середовища.

Багатоваріантний тип системи припускає наявність декількох альтернативних комбінацій вихідних ресурсів та декілька альтернатив основних технологій.

Слід зазначити, що ці два типи операційних систем прийнято називати однорідними і гетерогенними. Дана класифікація є гранично агрегованою, а значить, і абсолютною, у той же час необхідною для вирішення стабільних і інноваційних завдань операційного менеджменту [52, с.31].

Продовжуючи роботу над темою, студентам слід розглянути методи спрощення операційних систем.

Одним із методів спрощення операційної системи є метод відкидання варіантів. Він складається з таких етапів:

І. З множини ресурсних комбінацій вибирається найбільш доступна, найдешевша.

II. З множини технологічних рішень вибирається рішення, прив'язане саме до даних ресурсів.

III. Вибирається модель зв'язку процесів і продуктів, що є найменш варіантною.

Визначення типу системи - управлінська задача, що потребуває періодичного поновлення.

Необхідно звернути увагу на те, що головною ознакою гетерогенних систем є наявність декількох основних технологій.

Вивчаючи тему, студент має чітко усвідомити переваги гетерогенних операційних систем [54]:

1. Такі системи володіють більш широкою нормою реакції.

2. Реакція цієї системи на зміни середовища є спеціалізованою і, отже, більш адекватною.

3. Дозволяє ефективно асимілювати принципово нові можливості і ресурси.

4. Гетерогенна операційна система дозволяє, залишаючись у рамках операційної системи, виходити на рівень інноваційних рішень.

5. Гетерогенні операційні системи є не допускаючими просто істотні інновації, а являють собою необхідний управлінський інструмент реальних інноваційних процесів.

Важливо звернути увагу на наступну класифікаційну ознаку операційної системи.

3. За структурою

Структура операційної системи - це відносно постійний порядок внутрішніх просторово-часових зв'язків системи між її елементами і взаємодія їх із зовнішнім середовищем, що визначає функціональне призначення останньої.

Типи структур операційних систем

Типи структур операційних систем

Рис 2.5. Типи структур операційних систем

При радіальній структурі кожний з елементів Міn будь-якої підсистеми S'i

в) деревоподібна

Типи структур операційних систем 
в) деревоподібна

Рис 2.6. Типи структур операційних систем

Приведена структуризація операційних систем (рис 2.5.) дає можливість досліджувати ефективність функціонування підсистем та елементів окремо, використовуючи найпростіші дворівневі структури типу "система - елементи". Таким чином, починаючи з першого рівня обчислюються характеристики всіх елементів системи. Кожний новий крок дослідження систем и є одним з елементів більш високого ієрархічного рівня, характеристика якого визначена на попередньому кроці. Наприклад, для структури рис.2.5, б підсистема S", буде "системою" стосовно елементів М, М..., М.

При необхідності спрощення схем з'єднання до найпростіших можна в загальну структуру вводити додаткові ієрархічні підрівні.

У процесі самостійного вивчення питання студенту важливо зрозуміти взаємозв'язки між елементами, підсистемами, системами.

При радіальній структурі кожний з елементів М будь-якої підсистеми S2i безпосередньо пов'язаний із системою.

Радіально-вузлова структура припускає зв'язок кожного елемента із системою 5через визначену підсистему S2L

Деревоподібна структура є найбільш загальною і припускає зв'язок елемента із системою через множину підсистем і зв'язків, при цьому кожний елемент безпосередньо пов'язаний тільки з однією з підсистем.

При радіальній структурі кожний з елементів М будь-якої підсистеми Sа безпосередньо пов'язаний Із системою.

Радіально-вузлова структура припускає зв'язок кожного елемента із системою 5" через визначену підсистему

Деревоподібна структура с найбільш загальною і припускає зв'язок елемента із системою через множину підсистем і зв'язків, при цьому кожний елемент безпосередньо пов'язаний тільки з однією з підсистем.

4. За масштабністю

Залежно від головних перемінних, які входять в опис операційної системи, розрізняють сублокальні (1-3 перемінних), локальні (4-14 перемінних), субглобальні (15-35 перемінних), глобальні (36-100 перемінних) і суперглобальні (понад 100 перемінних) системи.

5. За ступенем складності

Залежно від ступеня взаємозв'язків перемінних операційні системи поділяють на найпростіші (відсутність взаємозв'язку), прості (наявність парних взаємозв'язків), складні (наявність взаємозв'язку і взаємовпливу) і надскладні (необхідність урахування взаємозв'язку).

6. За ступенем детермінованості

Операційні системи класифікують на детерміновані, стохастичні і змішані.

7. За характером розвитку в тимчасовому масштабі

Розрізняють дискретні, аперіодичні, періодичні операційні системи.

8. За інформаційною забезпеченістю

Розглядають системи з повним кількісним забезпеченням, неповним кількісним забезпеченням, наявністю якісної інформації (і частково кількісної), повною відсутністю ретроспективної інформації.

Типові структури ієрархічного управління

Рис 2.7. Типові структури ієрархічного управління

В більшості операційні системи, якими приходиться управляти операційним менеджерам, належать до категорії складних систем. Студентам слід розглянути характерні особливості операційної системи.

Особливості операційних систем

1. Операційні системи, особливо промислові, фінансові, освітні, технічні, транспортні складаються з великої кількості підсистем і елементів. Водночас будь-яка з операційних систем представляє єдину систему, що складається з технічних засобів, програмно-обчислювального забезпечення, інформаційного забезпечення і персоналу. Тому узагальнений аналіз операційних систем потребує урахування стану і зв'язків усіх складових частин системи й особливо впливу "людського чинника".

2. Операційні системи вирішують комплекс різноманітних функціональних завдань, у перелік яких можуть входити:

o управління підготовкою виробництва;

o техніко-економічне постачання;

o оперативне управління виробництвом;

o управління кадрами;

o управління фінансами і т.д.

3. Операційні системи залежно від Їхнього типу і структури побудови мають складну мережу передачі інформації.

4. Схема підпорядкованості ланок операційних систем, як правило, є ієрархічною, тобто в системі існують верхні, нижні і проміжні ланки.

5. Операційні системи мають загальну ціль: створення продукції з одночасним наданням послуг на ринку споживачів.

6. Існування "зони обслуговування" або сегмента ринку для кожної операційної системи.

7. Залежність показників функціональної ефективності і вартості від структури, типології операційно? системи і технології її функціонування при одночасному глибокому взаємозв'язку цих характеристик.

Слід пам'ятати, що розглянуті особливості операційних систем викликають необхідність особливого підходу при дослідженні їхнього функціонування, проектування і модернізації. Від розуміння операційної системи в цілому як внутрішніх, так і зовнішніх її функцій, структури передачі інформації і управління системою залежить можливість операційного менеджера приймати "гарні" рішення, які підвищують живучість і продуктивність, ефективність і раціональність останньої.

Для того, щоб підкріпити і, так би мовити, узагальнити набуті теоретичні знання практичним матеріалом, має сенс опрацювати інформацію, вміщену у вставках (врізках) у підручниках Р.Чейза, Н .Д. Еквалай на та Р.Ф.Якобса, що мають назви: "Красное, белое и бум", "Последняя черга", а також ознайомитись із ситуацією для аналізу [52, с.45-47, 150-152]. Методологія організації виробництва та особливості управління функціонування операційних систем була і залишається об'єктом прискіпливої уваги вітчизняної економічної науки. З метою поглиблення знань у цій сфері студентові можна звернутися до видань, в яких сформульовано та викладено основоположні закони організації операційних систем [37;38], [114, с. 13-171.

4. Сутність елементів операційної системи: переробної підсистеми, підсистеми забезпечення, підсистеми планування та контролю
5. Характеристика виробничих систем. Вплив типу виробництва на організаційну структуру управління.
6. Сутність структуризації сервісних контактів: сервіс-системна матриця.
7. Типи сервісних систем
Основні типи сервісних систем
Сім характеристик правильно спроектованої сервісної системи
Тема 3. Операційна стратегія як основа проектування операційної діяльності
1. Сутність операційної стратегії. Стратегія і тактика в управлінні операційною системою
2. Операційні пріоритети
Витрати виробництва
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru