Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 4.3. Державна політика у сфері малого підприємництва

Цілі та завдання державної політики у сфері малого підприємництва

Виходячи з можливого впливу державної економічної політики на приватне підприємництво в цілому, можна виділити загальні та спеціальні цілі діяльності держави у сфері малого бізнесу.

Підтримка і розвиток конкурентних починань в економіці - це створення сприятливих рамкових умов для появи все нових і нових малих суб'єктів господарювання у всіх сегментах народного господарства.

Зрозуміло, що посилення конкуренції призводить до більш високої "смертності" як серед давно діючих фірм, так і особливо серед новостворених МП. Однак при сприятливих макроекономічних умовах, наявність яких у немалій мірі є результатом активної політики підтримки та розвитку конкурентних починань в економіці, динаміка, народження нових фірм стабільно перевищує динаміку смертності вже існуючих підприємств.

Вирівнювання шансів для успішного старту в бізнесі будь-якого динамічного, ініціативного громадянина, який володіє підприємницьким потенціалом і бажає покласти на себе відповідальність за свій власний добробут, а також добробут своєї сім'ї.

Сприяння вирішенню проблеми зайнятості. Будучи домінантом політики держави у будь-якому цивілізованому суспільстві, в перехідній економіці створення додаткових робочих місць в малому бізнесі, що динамічно розвивається, є основою соціальної стабільності, модернізації структури народного господарства.

Насамкінець, ще одна загальна ціль державної економічної політики - підтримка інновації Звичайно, російський малий бізнес не в силі, особливо сьогодні, вести, а тим паче, фінансувати, повно мас штаби і науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи, але світовий досвід свідчить, що саме у цьому секторі економіки частіш за все народжуються нові ідеї та проекти. Не слід також забувати, що в процесі структурної перебудови народного господарства саме в малий бізнес перейшла значна частина науково-технічних та інженерних кадрів зі своїми ідеями, напрацюваннями і досвідом. Тому дана ціль державної політики повинна впливати на умови функціонування малого бізнесу - проведення науково-технічної політики, що забезпечує пільги по інвестиціях, які вкладаються в НДДКР, а також сприяння створенню інфраструктури та механізмів, що полегшують впровадження розробок, сприяє випереджуючому росту малого інноваційного бізнесу.

Поряд з описаними вище загальними цілям, в реалізації яких державна політика у сфері малого бізнесу стикується з іншими напрямками державної політики, існує ще низка спеціальних цілей, що визначаються специфікою малого підприємництва.

Створення сприятливих загальних умов для економічної діяльності МП:

o законодавство, що встановлює правове поле для малого бізнесу, регламентує його реєстрацію, ліцензування, оподаткування тощо;

o усунення різноманітних форм дискримінації малих фірм з боку більш великих конкурентів і органів влади, забезпечення рівноправного доступу до ресурсів для суб'єктів малого підприємництва;

o створення та підтримка спеціальної інфраструктури, яка дозволила малому бізнесу отримувати деякі послуги та ресурси (підготовка кадрів, інформація маркетингового характеру, аудиторські та юридичні послуги тощо) безоплатній або частково платній основі.

Дана ціль є "нейтральною" по відношенню до інших секторів народного господарства і в тому значенні, що її реалізація спрямована лише на те, щоб вирівняти шанси малого бізнесу з іншими групами господарюючих суб'єктів і підтримувати адаптаційний потенціал МП.

o Загальні завдання політики підтримки МБ:

o Підтримка починаючих, або "стартуюючих" малих підприємств.

o Підтримка малого бізнесу в регіонах та галузях, що відрізняються низьким рівнем розвитку і несуть особливо великий тягар соціальних проблем.

o Спрощення умов доступу МП до особливо дефіцитних або дорогих ресурсів, придбати які на ринкових умовах вони не в силі (виробничі площі, кредитні ресурси тощо), зокрема шляхом стимулювання створення технопарків, бізнес-інкубаторів.

Завдання у сфері підтримки малого бізнесу, що беруть свій початок у специфіці його положення в перехідній економіці, яка переживає структурну кризу:

o Зниження трансакцій них, обумовлених поганим функціонуванням кредитно-фінансової системи, інформаційної і товаропровідної інфраструктури.

o Скорочення частки тіньового обігу в малому підприємництві.

o Стимулювання кооперації між великим та малим бізнесом.

o Додаткова підтримка малого бізнесу на регіональному та місцевому рівнях в певних визначених галузях з метою подолання моноспеціалізації, що негативно відображається на соціально-економічному стані області.