Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 12.3. Безпека праці під час фарбувальних робіт

До заходів, направлених на ліквідацію небезпечних і шкідливих виробничих факторів під час фарбувальних робіт, входять такі:

- заміна пожежонебезпечних речовин на безпечні;

- застосування для фарбувальних робіт найменш шкідливих речовин;

- застосування прогресивної технології виробництва (автоматизація виробничих процесів, механізація трудомістких робіт, дистанційне керування, автоматичний контроль процесів);

- вибір прогресивних методів фарбування (безповітряне розпилювання та інші), які забезпечують найкращі санітарно-гігієнічні умови праці, вибухо- і пожежобезпечність;

- раціональне вибухо- і пожежобезпечне планування виробничих площадок, будівель і приміщень;

- оснащення засобами колективного захисту;

- застосування працівниками засобів індивідуального захисту.

Процес фарбування має бути безпечним на всіх технологічних стадіях: підготовці поверхні виробу під фарбування, враховуючи видалення продуктів корозії, старого покриття, знежирювання, нанесення лакофарбувальних матеріалів, приготування, збереження, транспортування робочих речовин, з врахуванням миття та очищення тари, виробничого устаткування, інструмента; сушінні лакофарбувальних покриттів.

Для попередження професійних захворювань усім, кого приймають на роботу і хто ще працює, належить проходити попередній і періодичний медичні огляди, а особам, які виконують фарбувальні роботи (як роботи підвищеної небезпеки), належить проходити відповідне курсове навчання.

Фарбувальні роботи виконують у спеціально обладнаних ангарах, цехах, відділеннях (в подальшому - фарбувальних цехах). При відсутності фарбувальних цехів на підприємствах у виняткових випадках допускається виконувати фарбування на спеціально відведених і обладнаних для цієї мети площадках і ангарах або на відкритому повітрі при виконанні додаткових вимог. Наприклад, на проведення фарбувальних робіт в ангарі необхідно мати дозвіл місцевих органів санітарно-епідеміологічної служби, профспілки (технічної інспекції праці) та органів пожежного нагляду.

Для кожного фарбувального цеху керівництво підприємства складає план ліквідації аварій. Забороняється допускати до роботи осіб, які не ознайомлені з планом ліквідації аварії і не знають його в тій частині, що пов'язана з місцем їхньої праці.

Для виконання фарбувальних робіт із застосуванням ручних розпилювачів оформляють наряд-допуск.

Перед початком фарбувальних робіт перевіряють справність воріт ангара і системи автоматичного пожежогасіння. Літак має бути відключений від усіх джерел живлення електроенергією.

На період фарбування літаків класів І-ІІІ безпосередньо біля воріт ангара, де виконують фарбування, має знаходитися автотягач з водієм. До літака, який фарбують, приєднують спеціальний пристрій для полегшення буксирування. Шлях евакуації літака звільняють від сторонніх предметів, устаткування та інших літаків.

Під час проведення фарбувальних робіт забороняється виконувати інші роботи, які не належать до вказаної технології, здійснювати проїзд будь-якими транспортними засобами та перебувати в приміщенні стороннім особам.

У разі фарбування поверхонь літака розпилюванням застосовують місцеві пересувні вентиляційні установки, які відповідають вимогам пожежної безпеки. У місцях фарбування підтримують розрідження повітря, яке запобігає виходу шкідливих викидів назовні і їхнє поширення по приміщеннях фарбувальних цехів.

У приміщеннях, де виконуються фарбувальні роботи, допускається фарбувати лише один літак. При необхідності одночасного фарбування двох і більше літаків останні розміщують в ізольованих приміщеннях, розділених неспалимими перегородками.

Не допускається фарбування одночасно зовнішньої і внутрішньої поверхонь літака. Фарбувальні роботи починають з найбільш віддаленого від основного евакуаційного виходу відсіку. При цьому забороняється одночасна робота в декількох відсіках та прокладання рукавів вентиляційної установки крізь основні евакуаційні виходи.

У разі фарбування внутрішніх поверхонь літака необхідно передбачати не менше двох отворів з протилежних боків літака: один для видалення забрудненого повітря, другий - для притоку свіжого. Фарбування починають з боку отвору для видалення повітря.

Під час фарбувальних робіт у внутрішніх зонах літака на робочому місці має знаходитися вогнегасник. Для попередження утворення і накопичення зарядів статичної електрики необхідно виконати вимоги відповідного стандарту та інших нормативно-технічних документів.

Допоміжні пристрої для фарбувальних робіт (стрем'янки, доки, сходини, возики, столи та інше обладнання) виготовляють із неспалимих матеріалів. Вони повинні мати протиударний захист, який виключає у всіх випадках іскровиникнення. Дерев'яні настили, площадки, помости тощо оброблюють вогнезахисними речовинами. Скребки для видалення старих лакофарбових покриттів виготовляють також із матеріалів, які унеможливлюють іскровиникнення. Забороняється застосовувати щітки, пензлі із синтетичних матеріалів.

Фарбувальні цехи розміщують у спеціально обладнаних одноповерхових будівлях не нижче другого ступеня вогнестійкості, біля зовнішніх стін цих будівель з віконними отворами. їх відокремлюють від суміжних виробничих приміщень неспалимими стінами. Вихід у суміжні приміщення із фарбувальних цехів роблять крізь тамбури-шлюзи з гарантованим підпором повітря.

Розташовувати фарбувальні цехи в підвальних та цокольних приміщеннях, а також на перших поверхах багатоповерхових будівель не дозволяється. Підлоги фарбувальних цехів виготовляють із неспалимих, електропровідних матеріалів, які стійкі до розчинників і виключають іскроутворення. Внутрішні поверхні стін фарбувальних цехів облицьовують на висоту не менше 2 м не спалимими матеріалами, які можна легко очищати від забруднення.

Готують робочі речовини у фарбозаготівельних відділеннях, обладнаних припливно-витяжними вентиляційними системами і засобами пожежної техніки, які розташовують у приміщеннях, розміщених біля зовнішніх стін з віконними отворами і з самостійним евакуаційним виходом, та ізолюють від суміжних приміщень неспалимими стінами. При цьому вентиляційні системи фарбувальних цехів, комор, лабораторій не повинні об'єднуватись між собою, а також з вентиляційними системами інших виробництв.

Приміщення фарбувальних цехів повинні мати пожежо-безпечну каналізацію, обладнану уловлювачами або відстійниками з гідравлічним затвором.

Світильники, які установлюють у приміщеннях, де проводять роботи із застосуванням лакофарбових матеріалів, розчинників, повинні мати вибухозахищене виконання.

Під час робіт на літаку дозволяється використовувати переносні вибухозахищені світильники, які живляться від електромережі постійного струму напругою не вище 24 В і змінного струму - не вище 12 В. Підключення переносних світильників до електромережі виконують поза літаком.

Електрообладнання фарбувальних цехів має відповідати класам вибухо- і пожежонебезпеки приміщень, визначених за "Правилами устройства электроустановок" ПУЭ [83]. Електрообладнання установлюють і експлуатують відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 [30].

Фарбувальні цехи і допоміжні приміщення, де виконують роботи з лакофарбувальними матеріалами, розчинниками, забезпечують первинними засобами пожежогасіння і установками пожежної автоматики відповідно до чинних нормативів. Фарбувальні цехи обладнують автоматичною пожежною сигналізацією, а також прямим телефонним зв'язком з підрозділом протипожежної охорони. Телефонні апарати розташовують біля виходів із цехів.

Забороняється застосовувати бензол, метанол і піробензол як розчинники і розріджувачі для лакофарбувальних матеріалів. Застосування ксилолу для розріджування лакофарбувальних матеріалів обмежують заміною його на інші розчинники у всіх випадках, де це дозволено технічними умовами.

Для фарбування розпилюванням забороняється використовувати лакофарбувальні матеріали, в склад яких входять хлоровані вуглеводні. Застосовувати поліуретанові та епоксидні лакофарбувальні матеріали для фарбування розпилюванням дозволяється за наявності ефективних місцевих відсмоктувачів і забезпечення працівників засобами індивідуального захисту. Переливання легкозаймистих рідин з однієї тари в іншу виконують на металевих піддонах з бортами не нижче 50 мм.

Літаки у фарбувальних цехах установлюють носовою частиною в бік воріт. Відстань від літака, який фарбують, до інших літаків має забезпечувати останнім пожежну безпеку.

В разі організації робіт на частинах літака, розміщених високо, застосовують спеціальні стрем'янки, трапи та інші пристосування. Стрем'янки повинні мати прогумовані колеса і шершаву поверхню настилів, а також фіксуючий механізм.

Виконуючи такі роботи, слід застосовувати охоронні пояси. Кожний пояс повинен мати бирку з присвоєним йому номером із зазначенням терміну чергового випробування. Сушіння пофарбованих виробів виконують у сушильних камерах, обладнаних вентиляцією, яка виключає можливість утворення в камері вибухонебезпечних концентрацій, які перешкоджають виходу повітря в приміщення.

Вироби, пофарбовані лакофарбувальними матеріалами, які висихають при кімнатній температурі, допускається сушити в місцях фарбування або укриття (шафи, камери), обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

Сушіння лакофарбувальних матеріалів, нанесених на поверхню планера і великогабаритних агрегатів, провадять у природних умовах на місцях фарбування при увімкненій вентиляції.

Під час розробки і виконання фарбувальних робіт належить забезпечити заходи і засоби нейтралізації і прибирання пролитих і розсипаних лакофарбувальних матеріалів і хімікатів, а також засоби ефективного очищення стічних вод, виділень газу і пилу перед випуском їх у водоймище і атмосферу відповідно до чинних вимог.

Після закінчення робіт залишки лакофарбувальних матеріалів прибирають у цехові комори. Матеріали для обтирання (ганчірки, шмаття тощо) після використання складають у металеві ящики з кришками і в кінці зміни виносять у спеціальні місця, відведені за вказівкою пожежної охорони. Тара з-під лакофарбувальних матеріалів має бути щільно закрита кришками, її виносять з цеху і складують на спеціально відведених майданчиках. Лакофарбувальні матеріали зберігають на складах, розташованих в одноповерхових будівлях не нижче першого ступеня вогнистій-кості, відокремлених від інших приміщень неспалимими стінами. Працівників у фарбувальних цехах забезпечують спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту з урахуванням умов проведення робіт відповідно до типових галузевих норм або інших ідентичних нормативно-технічних документів.

Вмісту повітрі робочої зони шкідливих газів, пари, пилу та умови мікроклімату належить систематично контролювати. Контроль стану повітряного середовища провадять під час використання нових матеріалів, в разі зміни технології, реконструкції вентиляційної системи. Періодичність санітарно-хімічного контролю установлюють органи санітарного нагляду залежно від класу речовин, які знаходяться у повітряному середовищі, і від характеру технологічного процесу.