Ситуаційний менеджмент - Бондар О.В.-3. Сутність та прогнозування можливого банкрутства підприємства

Менеджмент / Ситуаційний менеджмент - Бондар О.В.

Фахівці з ситуаційного менеджменту зазначають, що банкрутство - це відмова юридичної чи фізичної особи платити за своїми борговими зобов'язаннями через відсутність коштів. У юридичній практиці під банкрутством розуміється засвідчена судом повна неплатоспроможність боржника, що є підставою для припинення його економічної діяльності як юридичної особи з метою погашення боргів. Отже, на нашу думку, банкрутство - це наслідок глибокої фінансової кризи, система заходів щодо управління якою не дала позитивних результатів.

Банкрутство підприємства є одним із можливих результатів його економічної неспроможності, коли вичерпані інші можливі шляхи поліпшення фінансового становища.

Головна причина неспроможності і банкрутства підприємства в умовах ринкової економіки полягає в неплатоспроможності, обумовленій відсутністю оборотних коштів, інфляцією і фінансовою недостатністю. Більш глибокі причини слід шукати в неспроможності працівників апарату управління передбачати кон'юнктуру ринку і дії конкурентів в окремій перспективі внаслідок їхньої низької компетентності. Навіть незначні прорахунки у вивченні потреб клієнтів, політики уряду, калькуляції витрат на виготовлення продукції, а також проникнення на ринок нових товарів, нових фірм з іншої галузі, зміна цін на матеріали, напівфабрикати, сировину, енергоносії і багато чого іншого може призвести до втрати конкурентоспроможності та банкрутства.

Фактори, що зумовлюють виникнення кризової ситуації, в загальному вигляді поділяються на зовнішні і внутрішні [1, с. 117].

До зовнішніх факторів, на які фірма не може вплинути, відносяться:

o розмір і структура потреб населення;

o рівень доходів і накопичень населення (його купівельна спроможність);

o рівень цін і можливість одержання споживчого кредиту, що істотно впливає на підприємницьку активність;

o політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики держави;

o розвиток науки і техніки, що визначає всі складові процеси виробництва товару і його конкурентоспроможність;

o рівень культури, тобто звички і норми споживання, переваги одних товарів і негативне відношення до інших;

o міжнародна конкуренція, при якій іноземні фірми в одних випадках виграють за рахунок дешевої сировини, а в інших - за рахунок створених технологій;

o наслідки економічного спаду, інфляції;

o різке зменшення державного замовлення тощо.

До внутрішніх факторів, що залежать від організації роботи самої фірми, відносяться:

o напрям і принципи її діяльності;

o ресурси і їх використання;

o якість і рівень використання маркетингу;

o виникнення збитків підприємства у зв'язку з незадовільною організацією роботи з ринком, не конкурентоспроможністю товарів, несвоєчасним в оновленням асортименту товарної продукції;

o різке підвищення рівня витрат виробництва і скорочення обсягів збуту товарів у зв'язку з нераціональною структурою управління, численністю штату управління, застосуванням дорогих технологій, засобів і предметів праці і т.д.:

o зниження рівня культури виробництва і культури підприємства в цілому, включаючи кваліфікації персоналу, технічний рівень виробництва, взаємини в колективі, його впевненість в ефективній роботі;

o відсутність стимулів у праці персоналу підприємства та ін.

Ранніми ознаками банкрутства є [1, с. 118]:

o затримки в наданні звітності, що свідчить про незадовільну роботу фінансових служб підприємства;

o зміни в статтях бухгалтерського балансу з боку пасивів і активів та порушення певної їх пропорційності;

o збільшення чи зменшення матеріальних запасів, що може свідчити або про зацікавленість, або про можливу неспровожність підприємства виконувати свої зобов'язання з постачання;

o збільшення заборгованості постачальникам і кредиторам;

o зменшення доходів і зниження прибутковості, знецінювання акцій підприємства, встановлення нереальних (високих чи низьких) цін на свою продукцію;

o конфлікти на підприємстві, звільнення будь-кого з керівництва, різке збільшення кількості прийнятих рішень тощо.

Різкі зміни в структурі балансу і звіту про фінансові результати викликають:

o різке зменшення коштів на рахунках (збільшення також може свідчити про неможливість подальших капіталовкладень);

o збільшення дебіторської заборгованості (різке її зниження також свідчить про ускладнення зі збутом, якщо супроводжується зростанням запасів готової продукції);

o старіння дебіторських рахунків;

o порушення балансу дебіторської і кредиторської заборгованості; збільшення кредиторської заборгованості (різке її зниження при наявності грошей на рахунках також свідчить про зниження обсягів діяльності);

o зниження обсягів продажів (несприятливим може виявитися і різке збільшення обсягів продажів, бо в цьому випадку банкрутство може наступити в результаті наступного порушення балансу боргів, якщо йде непродумане збільшення закупівель, капітальних витрат. Крім того, ріст обсягів продажів у натуральному вимірі може свідчити про скидання продукції перед ліквідацією підприємства).

Розрізняють три стадії банкрутства [1, с. 119].

Прихована стадія, при якій відбувається приховане (особливо, якщо налагоджений спеціальний управлінський облік) зниження ціни підприємства ( V), що визначається капіталізацією прибутку:

де П - очікуваний прибуток до виплати податків, а також відсотків за позиками і дивідендами;

^-середньозважена вартість пасивів (зобов'язань) фірми, тобто середній відсоток, що показує відсотки і дивіденди, які необхідно буде виплачувати у відповідності зі сформованими на ринку умовами за позиковий і акціонерний капітали.

Друга стадія - фінансова нестійкість, тобто виникнення труднощів з готівкою й обов'язковими платежами.

Третя стадія - явне, юридично очевидне, банкрутство, тобто підприємство не може вчасно оплачувати свої борги.

У світовій практиці процедура банкрутства полягає в тому, що кредитори (фізичні і юридичні особи, яким винне дане підприємство) домагаються санації чи ліквідації підприємства-банкрута. Власники підприємства втрачають право власності на майно підприємства-банкрута, а збори кредиторів вирішують долю підприємства.

Сучасна практика господарювання вітчизняних підприємств дозволила виділити наступні види ситуацій банкрутства:.

1) Залежно від наміру виникнення ситуації банкрутства:

- реальне банкрутство;

- фіктивне (злісне, навмисне).

2) Залежно від основної причини фінансової неспроможності:

- банкрутство менеджменту;

- банкрутство власника;

- банкрутство підприємства.

3) Залежно від економічних наслідків банкрутства:

- банкрутство з наступною ліквідацією підприємства;

- банкрутство як засіб оновлення бізнесу.

4) Залежно від визнання факту банкрутства

- юридичне (постанова суду);

- економічне (висновок експертів).

На основі аналізу літературних джерел виокремлено три основних підходи до оцінки та прогнозування ймовірності банкрутства підприємства, які найбільш активно застосовуються вони у практиці господарювання.

1. Підхід на основі експертних методів або використання системи формалізованих і неформалізованих критеріїв (метод А - розрахунку, метод Тоні Скоуна, метод Ковальова)

2. Прогнозування на основі економіко-математичнихметодів (метод Альтмана, модель Спрінгейта, методика Ліса, модель Тафлера)

3. Прогнозування на основі методів оцінки фінансового стану: а) показники ліквідності застосовуються на експлерентному та леталентному етапі розвитку підприємства; б)показники фінансової стійкості застосовуються на експлерентному етапі розвитку; в) показники оборотності, або ділової активності-на патієнтному, віолентному та коммутантному етапах розвитку г) показники рентабельності капіталу (на віолентному та леталентному етапі), а показники рентабельності продукції - на віолентному, ко-мутантному, та леталентному етапі розвитку організації. Застосування на практиці розглянутих підходів сприятиме

вчасному попередженню кризових ситуацій у діяльності сучасних суб'єктів господарювання.

Ключові слова:

- діагностика;

- управлінська діагностика;

- діагноз;

- діагностика економічної підсистеми;

- діагностика соціальної підсистеми;

- причини;

- симптоми;

- наслідки;

- бізнес-діагностика;

- фактори.