Основи соціально-педагогічної діяльності - Шевців З.М. - Соціально-педагогічна робота з жертвами насильства

Жертви насильства - особи, які зазнають насильства як примус, що здійснює соціальний суб'єкт (індивід, група, соціум) для досягнення поставлених цілей.

Можна назвати такі основні проблеми насильства:

o садизм (у галузі сексуальних та інших стосунків) і мазохізм (садизм щодо відношенню до власного "Я");

o агресія як тенденція, що виявляються в реальній поведінці або фантазуванні, мета якої полягає в нанесенні збитку, шкоди іншій людині, групі (принизити, примусити до яких-небудь дій і т. ін.);

o агресія, у свою чергу, може бути реактивною (реакція суб'єкта на фрустрацію у вигляді експресивних, імпульсивних і афективних проявів); ворожою (реактивна агресія, супроводжувана емоційним станом у вигляді ворожості, гніву, ненависті тощо, що здійснюється усвідомлено й цілеспрямовано) та інструментальною, що характеризується нейтральністю мети в дії суб'єкта;

o агресивність суб'єкта є його стійкою рисою особистості, що може бути спрямована "назовні" (на іншого) і на самого себе (насамперед, це стосується суїцидальної поведінки).

Соціальний педагог повинен здійснювати контроль за проявами агресії на насильства. Зокрема за дітьми, молоддю, жінками, людьми похилого віку, чоловіками, мігрантами, іноземцями та іншими людьми.

Людина, яка була піддана насильству знаходиться у стані страху і збудження. Тому потребує підтримки і заспокоєння. Потрібно відгородити потерпілого від цікавих людей і глумливого ставлення. У випадку нетактовного втручання в особисту проблему соціальний педагог повинен допомогти змінити школу, місце проживання, звернутися до міліції чи в суд.

Профілактична робота повинна спрямовуватися на підготовку дитини до дорослого життя: люди бувають різні, не потрібно брати від незнайомих подарунки, солодощі, ходити з ними на прогулянку тощо.

Для жертв насильства створені соціальні готелі, кризові центри, телефонні консультативні центри, відділення психологічного розвантаження.

Існує також певна кількість теорій подолання наслідків і профілактики насильства:

- ефект сублімації (трансформація потягу до насильства в бік витіснення);

- ефект катарсису (зміна ставлення до насильства на основі психологічної розрядки, що настає внаслідок дій, які заміщують реальний прояв насильства);

- ефект розвитку психологічних процесів (оволодіння клієнтом засобами розв'язання конфліктних ситуацій, автоагресії, емпатії, ідентифікації тощо).

Соціально-педагогічна робота з проституцією

У сучасному суспільстві проблема проституції переживає підйом (низька заробітні плата, відсутність роботи штовхає жінок на надання різного роду сексуальних послуг). Основною причиною проституції є бажання заробити грошей, створити "красиве для себе життя".

Для контролю над цією соціальної проблемою створені спеціальні структури в управлінні внутрішніх справ. Однак адміністративно-правові і кримінально-правові санкції пов'язані з проституцією, практично не діють.

Соціальний педагог повинен проводити профілактично-роз'яснювальну роботу негативного життя проституток, розвінчувати міф про "красиве життя", розповідати про наслідки позашлюбних безладних стосунків, здійснених за плату, можливість наразитися на захворювання, які виникають через статеві стосунки.

Отже, соціально-педагогічна робота соціального педагога з девіантними дітьми носить індивідуальний, різновекторний характер і спрямовується на превенцію (попередження порушень встановлених у суспільстві норм), інтервенцію (безпосереднє втручання) і реабілітацію людини, у якої встановлені ті чи інші відхилення.