Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А.І. - 12.4. Які методи використовують у процесі аналізу й оцінювання навчальних досягнень учнів?

Традиційно в практиці загальноосвітніх навчально-виховних закладів використовують такі методи аналізу й оцінювання знань, умінь та навичок учнів: усну, письмову, графічну, практичну, тестову перевірки.

12.5. Яких педагогічних вимог варто дотримуватися в системі аналізу й оцінювання навчальної діяльності школярів?

У процесі аналізу й оцінювання пізнавальної діяльності учнів треба дотримуватися таких вимог: об'єктивності, систематичності, диференційованості й урахування індивідуальних особливостей учнів, гласності, єдності вимог, доброзичливості.

12.6. Яка історія становлення критеріїв оцінювання знань учнів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах?

В історії розвитку шкільництва мали місце різні підходи до визначення критеріїв оцінювання знань, умінь і навичок учнів. У Росії до 1917 р. користувалися то словесною, то цифровою 7-бальною або 5-бальною системою. 31918 р. в радянській школі було скасовано бальну систему оцінювання; відповіді оцінювали словами "задовільно" і "незадовільно". У 1936 р. повернулися до 5-бальної словесної оцінки знань учнів: "відмінно", "добре", "посередньо", "погано", "дуже погано". На початку 1944/45 навчального року словесна система була замінена цифровою — "5", "4", "3", "2", "1". У1993 р. діапазон оцінювання навчальної праці був звужений до 4-бальної шкали — "5", "4", "З","2".

Критерієм оцінки знань, умінь і навичок учнів є точно обрана величина, що виступає вимірником якості навчальної діяльності. У 2000 р. у загальноосвітніх навчально-виховних закладах України було запроваджено 12-бальну шкалу оцінювання навчальних досягнень учнів.

У виданому Міністерством освіти і науки України документі "Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти" зазначено: "Визначення рівня навчального прогресу учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, умінь чи навичок, а сформувати рівень компетенції"1.

Поняття компетенції не зводиться ні до знань, ні до навичок, а належить до сфери вмінь. Отже, під компетенцією розуміють загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню. Виходячи з цього й були запроваджені рівні компетенції та критерії їх оцінювання.

Рівні компетенції та критерії їх оцінювання

1 Рівні компетенціїКритерії
123
І. Початковий1Учень володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, що позначаються учнем окремими словами чи реченнями
2Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими реченнями, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні
3Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу
II. Середній4Учень володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на репродуктивному рівні
5Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою вчителя логічно відтворити значну його частину
6Учень може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, за допомогою вчителя може ана-тізуватн навчальний матеріал, порівнювати та зобити висновки, виправляти допущені помилки
Ш. Достатній7Учень здатний застосовувати вивчений матеріал іа рівні стандартних ситуацій, частково контро-ювати власні навчальні дії, наводити окремі вла-ні приклади на підтвердження певних тверджень
8Учень вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом вчителя, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок під керівництвом вчителя
9Учень вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці; вільно розв'язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу
IV. Високий10Учень виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених учителем
11Учень вільно висловлює думки і відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них; без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях
12Учень виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання

Це загальні положення, які враховуються при застосуванні бального оцінювання. Більш чіткий характер мають нормативи оцінок, які подано в навчальних програмах з окремих дисциплін, оскільки співвідносяться з конкретними знаннями, уміннями та навичками учнів з предметів. Вчитель повинен ознайомитися з ними і керуватися в повсякденній роботі.

Іншою формою оцінювання є оцінне судження. Воно сприяє розумінню учнями якості та рівня засвоєних знань, умінь і навичок, включає оцінку способів роботи учнів, їх ставлення до навчання, ступінь їх старанності, коротко характеризує відповіді учнів. Обґрунтовуючи бал, вчитель аналізує виявлені знання за формою, змістом, обсягом, з погляду правильності та виразності мовлення. Значну користь можуть принести окремим учням вказівки вчителя про те, які саме прогалини в знаннях треба подолати, яку конкретну роботу потрібно для цього виконати. Важлива мета використання оцінного судження — зробити вимоги та критерії оцінки вчителя відомими всьому класу. З використанням оцінного судження пов'язане також уміння учнів розгорнуто проаналізувати свою роботу, виявити залежність своєї оцінки від способів роботи. Якщо об'єктивно виставлений бал підбиває підсумок роботи школяра в минулому, то розумне, добре продумане слово під час його виставлення націлює учня на майбутнє.

Формою оцінки є також емоційне ставлення. Воно знаходить своє вираження у так званих "малих формах": міміці, жестах, модуляції голосу, зверненні до учня, в коротких схвальних, виправляючих, критичних зауваженнях вчителя тощо.

12.5. Яких педагогічних вимог варто дотримуватися в системі аналізу й оцінювання навчальної діяльності школярів?
12.6. Яка історія становлення критеріїв оцінювання знань учнів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах?
12.7. У чому сутність рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності учнів?
12.8. Якими правилами повинен користуватися вчитель для забезпечення оптимальності процесу оцінювання навчальної роботи школярів?
Розділ 13. СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ
13.1. Що є головним у діяльності окремої особистості та суспільства в цілому?
13.2. Які закономірності покладено в основу процесу виховання?
13.3. Що є рушійною силою процесу виховання?
13.4. Які чинники впливають на процес виховання людини?
13.6. У чому проявляється дія мотивів виховання?
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru