Традиційно до найважливіших із них відносять виховання, освіту і навчання. Однак останнім часом їхнє коло дещо розширюється за рахунок таких понять, як едукація, розвиток, навчальний процес, педагогічний процес, навчально-виховний процес та ін. (В.Бондар, О.Вишневський, О.Кобрій, М.Чепіль).
Виховання - цілеспрямований та організований процес формування особистості. Часто це поняття вживають у різних значеннях. М.М.Фіцула виділяє чотири з них:
Виховання в широкому соціальному значенні- процес формування особистості під впливом навколишнього середовища, умов, обставин, суспільного ладу.
Виховання в широкому педагогічному значенні - формування особистості дитини під впливом діяльності педагогічного колективу закладу освіти, яка базується на педагогічній теорії, передовому педагогічному досвіді.
Виховання у вузькому педагогічному значенні - цілеспрямована виховна діяльність педагога, спрямована на досягнення конкретної мети в колективі учнів (наприклад, виховання здорової громадської думки).
Виховання в гранично вузькому значенні - спеціально організований процес, що передбачає формування певних якостей особистості. Процес управління її розвитком відбувається через взаємодію вихователя й вихованця.
Освіта - процес і результат засвоєння учнями знань, умінь, навичок, досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу, досвіду творчої діяльності з метою стратегіальної організації власного життя, самореалізації та само актуалізації.
Основними шляхами та засобами здобуття освіти є навчання та самонавчання, у процесі яких реалізуються освітні цілі. Рівень освіченості визначається поняттями: початкова, неповна середня, середня, загальна, професійна, вища освіта. Рівень освіти відповідає також певному вченому ступеню (згідно зі ст. 37 Закону "Про освіту" - бакалавр, магістр, кандидат наук, доктор наук). У поняття "система народної освіти", "управління освітою" вкладається розуміння сукупності навчально-виховних закладів різних типів, їхніх управлінської, господарської та фінансової структур.
Навчання - цілеспрямована взаємодія вчителя та учнів, спрямована на засвоєння всіх компонентів змісту шкільної освіти: знань, умінь, навичок, досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу, досвіду творчої діяльності.
Навчання тісно пов'язане з розвитком особистості, тому важливою закономірністю навчального процесу є його виховний і розвиваючий характер.
Розвиток - процес якісних змін в особистості, зумовлений удосконаленням духовних, психічних, фізичних та соціальних можливостей людини з метою самореалізації на основі внутрішньо закладених здібностей та задатків.
Розвиток не тотожний навчанню чи вихованню, хоч разом із ними виступає у складі єдиного процесу.
Едукація - триєдиний процес, що охоплює інформатизацію дитини (засвоєння нею інформації), розвиток і виховання (О.Вишневський).
Цей термін у класичній педагогіці вживається для означення процесуальних компонентів освіти. Едукація (лат. educate від exduco - виводжу) означає виведення, вирощення. Тобто йдеться про формування гармонійної особистості, яка розвивається за висхідною.
Педагогічний процес - взаємодія вихователів і вихованців з метою виконання поставлених виховних завдань.
Навчальний процес - співробітництво вчителів та учнів з метою засвоєння певної системи наукових знань, навчальних умінь та навичок, досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу та досвіду творчої діяльності.
Навчально-виховний процес - поєднання процесів навчання, виховання та розвитку особистості з метою досягнення певного рівня освіченості.
Міжпредметні зв'язки педагогіки
1.2. Філософські основи сучасної освіти
Поняття про філософію освіти та основні її функції
Три основні напрями філософії освіти у вирішенні найважливіших педагогічних проблем
Марксизм про роль освіти у процесі власного самотворення людини та протидії відчуженню від своєї людяності
Філософія екзистенціалізму про знаходження шляху до справжньої, автентичної людини у справжньому, автентичному житті
Філософія нестабільності І.Пригожина про виховання в людини мужності та відповідальності за своє життя у світі нестабільних феноменів
Роль освіти у забезпеченні глобальної безпеки фізичних та екзистенційних першооснов існування людства у світлі вимог філософії глобальних проблем
1.3. Розвиток, виховання та формування особистості