Педагогіка - Пальчевський С.С. - Перекладацька діяльність та педагогічні пам'ятки Київської Русі.

Київ часів Київської Русі мав славу освітнього центру, куди приїжджали на навчання навіть іноземці, У тому числі й престолонаслідники. Київські князі на противагу багатьом представникам західноєвропейської знаті того часу були освіченими людьми, нерідко володіли кількома мовами. Високим рівнем освіченості особливо відрізнявся князь Ярослав Мудрий. Він чимало зробив для розвитку культури та освіти в державі. Зокрема започаткував історичний опис Київської Русі - літописний звід "Повість минулих літ". У ньому йдеться про відкриття Ярославом Мудрим першої бібліотеки при Київському Софіївському соборі у 1037 р., у якій в середині XI ст. уже налічувалося близько 950 томів рукописних книг.

Серед цих книг були оригінальні, тобто вітчизняного походження і перекладні. Перекладна література в Київській Русі почала поширюватися після створення Кирилом і Мефодієм слов'янської азбуки. Відомо, наприклад, що грамоту викладали за книгою відомого візантійського вченого і богослова Іоанна Дамаскіна (VIII ст.).

Серед оригінальних творів києворуських авторів відомі такі:

"Слово про закон і благодать" - філософсько-педагогічний трактат перша вітчизняна літературна пам'ятка, в якій піднімаються педагогічні питання. За різними даними написаний у межах 1037-1051 рр. Це був виступ митрополита Іларіона перед Ярославом Мудрим та прочанами Київського храму св. Софії. У ньому митрополит не підтримував візантійської ідеї аскетизму, а наголошував на необхідності активної діяльності під час виховання особистості, наполягав на належному догляді за немовлятами, а також на покаранні за грубе ставлення до матері.

"Повчання дітям" Володимира Мономаха. За різними даними написане в 1096 або 1117 р. У ньому вперше обґрунтовано необхідність переходу від релігійно-аскетичного виховання до світського, пов'язаного з практичними життєвими потребами. Однак твір просякнутий турботою про охорону і збереження високих загально християнських цінностей. "Майте страх перед Богом у серці своєму, - наставляє князь, - і милостиню творіть неосудну, бо це є початок усякого добра... Більше за все убогих не забувайте, але, скільки зможете, по силі своїй, годуйте їх, подавайте милостиню сироті, і вдовицю виправдовуйте самі, і не дозволяйте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його, якщо навіть він буде достойний смерті, і ніякої душі християнської не погубляйте" (Повчання Володимира Мономаха дітям // Педагогіка: Хрестоматія / Уклад. А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко. -К., 2003.-С. 125).

До перекладних творів, у яких порушуються питання освіти, належать такі.

"Ізборник" Святослава 1073 р. - збірник текстів античної літератури з різних галузей знань (383 статті), написаний у формі запитань і відповідей. У статтях, написаних різними авторами, розкриваються питання історії, філософії, поетики, догматики, окремі науково-природничі уявлення Середньовіччя.

"Пчела" - збірник цитат із Святого письма, афоризмів і висловлювань отців церкви, філософів Аристотеля, Демокрита, Сократа, Платона, Плутарха та ін. Складений у Візантії і перекладений на старослов'янську мову в XI столітті. Містить 71 розділ, присвячений різним темам. Збірник складено з метою настановити читача на життя "християнина".

"Златоуст" - збірник промов і висловлювань отців церкви. Названий за прізвищем грецького проповідника Златоуста.

Серед перекладної літератури, зібраної у бібліотеці Ярослава Мудрого, зустрічаються "Хроніка" Георгія Амартола, "Хроніка" Сінкелла, "Історія іудейської війни" Иосифа Флавія, "Повість про Александра Македонського", "Одкровення" Мефодія Патарського, "Християнська топографія" Козьми Індикоплова та ін.

Незважаючи на вступ у смугу феодальної роздробленості, Київ у ХП ст. залишався центром київської писемної школи з визначними для того часу її осередками у Печерському і Видубицькому монастирях та Софіївському соборі.