Поняття "контроль" (франц. controle) в дидактиці означає нагляд, спостереження, перевірка успішності учнів. Контроль - ширше поняття, ніж перевірка. Завдання перевірки - виявити знання, вміння та навички учнів і порівняти їх із вимогами, визначеними навчальними програмами. Виставлення певних оцінок учням - її завершальний акт. Засобами ж контролю, окрім перевірки, стає спостереження за учнями під час занять, перевірка зошитів, інших продуктів навчальної діяльності школярів. Якщо у масовій педагогічній практиці часто оцінюються лише знання, уміння та навички, то контроль пов'язаний із спостереженням за рівнем засвоєння вихованцями й таких компонентів змісту шкільної освіти, як досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу. Навчання є процесом управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, а контроль - обов'язковим засобом отримання зворотної інформації.
Функції контролю:
а) контролююча - передбачає визначення рівня навчальних досягнень як окремого учня, так і цілого класу або його групи; виявлення готовності до засвоєння нового навчального матеріалу, що безпосередньо впливає на планування вивчення нової теми;
б) діагностично-коригуюча - виявлення успіхів і недоліків у знаннях, навичках, уміннях, рівнях засвоєння досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу; з'ясування причин невдачі; визначення шляхів для підвищення якості успішності, попередження та подолання неуспішності;
в) виховна - формування відчуттів завершеності та порядку, вмінь добросовісно виконувати поставлені навчальні завдання, здійснювати самоконтроль власної діяльності;
г) стимулюючо-мотиваційна - визначає таку організацію оцінювання навчальної діяльності учнів, за якої вони досягають ситуацій успіху, що, з одного боку, породжує віру в свої сили та можливості, а з іншого - стає стимулом для подальшої активної діяльності;
д) розливальна - обґрунтування оцінки вчителем, вироблення вмінь само оцінювання та взаємооцінювання, поєднання їх в умовах конкурентного суспільства сприяють раціональному визначенню особистісного рейтингу, самовизначенню особистості, глибшому самопізнанню, що підсилює розвивальний потенціал школяра;
ж) навчальна - глибоке виявлення знань та умінь учнів у процесі їх навчальної і практичної діяльності, виконання письмових, практичних чи графічних завдань робить контроль важливою і необхідною складовою процесу навчання.
Види оцінювання навчально-пізнавальної діяльності учнів:
- попереднє - здійснюється перед початком вивчення нового навчального матеріалу чи перед початком переходу до вивчення нової теми, яку вивчатимуть на кількох уроках; проводиться з метою перевірки якості опорних знань, корекції їх у випадку необхідності та актуалізації з метою використання під час вивчення нового навчального матеріалу;
- поточне - проводиться під час вивчення кожної теми для з'ясування якості засвоєння учнями знань, умінь та навичок і визначення рівня засвоєння досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу в тих випадках, коли навчальний матеріал створює можливість для їхнього засвоєння; як правило, таке оцінювання пов'язується з корекцією засвоєння названих компонентів змісту шкільної освіти;
- тематичне, або періодичне - здійснюється після вивчення певного розділу навчальної програми, великої теми або кількох менших, але взаємозв'язаних тем з метою визначення якості засвоєння певної системи знань, умінь та навичок, встановлення взаємозв'язків між елементами цієї системи, корекції їх, узагальнення;
- підсумкове - має місце наприкінці кожної навчальної чверті або півріччя у тих випадках, коли тижневе навантаження складає одну годину; переслідує мету встановлення рівня засвоєння навчального матеріалу вивчених упродовж чверті або півріччя навчальних тем;
- заключне - здійснюється в кінці навчального року з метою визначення рівня засвоєння кожним учнем певного навчального курсу. У частині випадків пов'язується з перевідними та випускними екзаменами.
Окрім цього, слід пам'ятати, що поточне оцінювання здійснюється як в усній, так і у письмовій формах. Вважається, що під час цього виставлення в журнал поточних оцінок не є обов'язковим для вчителя.
Підсумкову оцінку за чверть (семестр) виставляють за результатами тематичного оцінювання. Заключну - на основі підсумкових.
Зважаючи на те, що основною структурною одиницею кожного навчального предмета є тема, тематичне оцінювання набуває особливої ваги. Перед початком вивчення нової теми учнів ознайомлюють з кількістю навчальних занять, відведених на неї, тематикою лабораторних і практичних робіт і термінами їхнього проведення, орієнтовними питаннями та завданнями, які будуть винесені на атестацію, що проводитиметься в усній чи письмовій формах. Виконання практичних та лабораторних робіт є обов'язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації.
У випадку, коли є необхідність, атестація за згодою вчителя може бути перенесена на пізніший термін, але не більше як на тиждень. Для цього в журналі відводяться дві графи. Одна - для першої, друга - для можливої повторної атестації, часто з метою підвищення оцінки. Отже, кожний учень має право на переатестацію і відповідно на підвищення атестаційного балу.
Вимоги до оцінки результатів навчання.
Поняття про якість знань.
Підготовка та проведення екзаменів.
Методика проведення екзамену.
Проблема оцінювання рівня засвоєння учнем досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу.
Досвід творчої діяльності.
Досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу.
Формування в учнів самоконтролю та самооцінки.
3.10. Форми навчання