Педагогіка вищої школи - Курлянд З.Н. - Структура педагогічного забезпечення

Правовий всеобуч — єдина загальнодержавна система вивчення законодавства, що охоплює всі верстви населення, усіх державних службовців. Правовий всеобуч і правова освіта — по суті одне й те саме. Правова освіта, як і правове виховання, є процесом засвоєння знань про основи держави і права, виховання у громадян поваги до закону, до прав людини, небайдужого ставлення до порушень законності та правопорядку. Правова освіта — необхідний елемент правової культури, умова правової вихованості особистості. На всіх рівнях освіти має проводитися правове навчання.

Структура освіти включає такі види освіти: дошкільну, загальну середню, позашкільну, професійно-технічну, вищу, післядипломну, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.

В Україні розроблено "Програму правової освіти населення", затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1995 р., у якій, зокрема, підкреслюється, що правова освіта є обов'язковою для всіх дошкільних виховних, середніх освітніх, вищих навчальних закладів, навчальних установ підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, тобто увага акцентується на наступності у справі правової освіти.

Перехід до ринкових відносин зумовив необхідність правової освіти керівників, фахівців, посадових осіб комерційних корпорацій. Правова освіта посадових осіб має на меті не тільки оволодіння мінімумом правових знань, а й ставлення до використання їх: всі управлінські рішення повинні відповідати "букві" і "духу" закону.

Функції правового всеобучу такі:

1. правова освіта і виховання молоді в усіх закладах освіти;

2. правова освіта депутатського корпусу всіх рівнів;

3. правова освіта працівників органів виконавчої влади на місцях;

4. правова освіта працівників органів управління, громадських організацій;

5. правова освіта посадових осіб комерційних корпорацій — асоціацій, концернів, міжгалузевих, регіональних та інших об'єднань;

6. правова освіта правопорушників у місцях позбавлення волі та ін.;

7. методичне забезпечення правового всеобучу (підтримка сукупності сучасних принципів, форм, методів і способів правової освіти й інформації, активна участь у їх здійсненні).

З метою ефективного вирішення завдань правового навчання громадян необхідно об'єднати зусилля державних органів і громадських організацій.

Юридичні установи (органи внутрішніх справ, прокуратура, суд, нотаріальна контора, юридична фірма) покликані забезпечити конкретну участь юристів-практиків і вчених у роз'ясненні населенню актів законодавства, в інформуванні громадян про стан охорони правопорядку.

Поряд із навчанням громадян конкретним правовим нормам важливо впровадити в суспільну свідомість правові аксіоми, що пройшли випробування часом та перевірені практикою.

Правові аксіоми мають включати знання:

про правові стимули — правові спонуки до поведінки, відповідної закону, що створюють умови для задоволення власних інтересів суб'єкта (наприклад, пільга, право на власність та ін.);

правові обмеження — правові стримування протиправної поведінки, що створюють умови для задоволення інтересів контр суб'єкта, охорони і захисту суспільства (наприклад, обмеження дієздатності дітей; установлені законом виборчі обмеження та ін.).

Структура педагогічного забезпечення

Система педагогічного забезпечення формування правової культури, правового виховання населення і правової соціалізації молоді організаційно повинна мати вертикальну та горизонтальну будову. По вертикалі — це заходи на федеральному, регіональному, міському (районному, сільському) рівнях і рівні окремої організації, групи населення. Кожний рівень — певна площина, на якій "по горизонталі" здійснюється узгоджена педагогічна робота різних органів та організацій, а також інших структур — носіїв соціально-педагогічних ідей, що впливають на правову соціалізацію і правову структуру населення. Кожний напрям педагогічного забезпечення має вертикальні та горизонтальні складові, а комплекс їх повинен охопити весь комплекс соціально-педагогічних впливів та їхніх джерел.

Обов'язкове кадрове і методичне забезпечення: поширеність по всій системі соціальних педагогів — фахівців із питань правової соціалізації і формування правової культури, а також інших осіб, професійно підготовлених до такого забезпечення.