Педагогіка вищої школи - Туркот Т.I. - Передмова

В умовах розбудови України як незалежної держави, глобалізації суспільного розвитку - особливо гостро відчувається потреба у фахівцях з якісною вищою освітою, ознакою якої є здатність особистості плідно використовувати набуті в "Aima mater" знання та професійно діяти в сучасному соціокультурному середовищі.

Захоплюючись мистецтвом художників, музикантів, письменників, творіннями скульпторів, будівничих, майстерністю лікарів, ми згадуємо, що у витоків їх творчості завжди були вчителі, професіонали-майстри, віртуози своєї справи. Проте компетентність, майстерність педагога, якого часто називають митцем, інженером людських душ, мають стояти найвище, адже через його розум, чуйне серце, теплі долоні проходять усі майбутні творці. Наразі не можна не згадати глибокий за своїм загальнолюдським змістом вислів Л. Дістервега: "Учитель для школи - це те саме, що Сонце для Всесвіту".

Підготовка майбутніх учителів, вихователів для середньої школи завжди була в центрі уваги педагогічної спільноти. А педагогіка вищої школи, одним із провідних завдань якої є формування особистості науковця, викладача вищого навчального закладу, постає відносно молодою галуззю наукових знань. Орієнтація національної освітньої системи на європейські стандарти, проблеми демократизації і гуманізації навчально-виховного процесу, перетворення студентства з об'єкта в суб'єкт навчальної роботи, модернізація традиційних і упровадження інноваційних педагогічних технологій актуалізують проблеми педагогіки вищої школи, завдання формування когорти науково-педагогічних працівників з новим педагогічним мисленням, новим світоглядом, педагогів творчих та закоханих у свою справу. Слід констатувати, що багато талановитих викладачів, особливо непедагогічних вищих навчальних закладів, маючи глибокі, фундаментальні знання з фахових дисциплін, не можуть у повному обсязі їх реалізувати за причин недостатнього володіння педагогічними технологіями і слабкої психолого-педагогічної підготовки. І як наслідок спостерігається зниження рівня освітніх послуг і професійної підготовки випускників ВНЗ. Отже, наразі суспільні інтереси окреслюють вкрай важливу проблему забезпечення цілеспрямованої системної підготовки в галузі педагогіки вищої школи науково-педагогічних працівників, головною функцією яких постає формування еліти української нації - висококваліфікованих фахівців-професіоналів: економістів, аграрників, інженерів та ін.

Слід зазначити, що теперішнього часу в Україні вже є змістовні навчальні посібники і підручники, в яких всебічно висвітлюються психологічні і педагогічні проблеми вищої школи. В практичній роботі зі студентами магістратури вищих навчальних закладів педагогічного і непедагогічного профілю, молодими викладачами, при підготовці пропонованого навчального посібника ми спиралися на ґрунтовні дослідження A.M. Алексюка, Л.В. Артемової, С.С. Вітвицької, СУ. Гончаренко, I.A. Зязюна, А.І. Кузьмінського, B.C. Лозниці, Н.В. Бордовської, O.A. Реана, Д.С. Мазохи, Н.І. Опанасенко, Д .В. Чернилевського, О.В. Морозова, М.М. Фіцули, П.М. Щербаня, Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко та інших фахівців у галузі педагогіки та психології. Наукові надбання цих авторів є, безперечно, корисними для студентів і аспірантів вищих педагогічних навчальних закладів, які достатньо підготовлені для сприйняття теоретико-методичних засад педагогіки вищої школи. Однак студенти магістратури і аспіранти галузевих ВНЗ мають обмежену, а іноді практично відсутню психолого-педагогічну підготовку, і тому потребують особливого підходу при організації вивчення ними психолого-педагогічних дисциплін.

А тому ураховуючи специфіку майбутньої читацької аудиторії, автор пропонованого посібника мав на меті, діалектично поєднуючи дидактичні принципи науковості і доступності, детально висвітлити:

- витоки, основні етапи становлення і перспективи розвитку вищої школи України в світлі Болонських угод;

- основи дидактики вищої школи;

- особливості традиційних та інноваційних технологій навчання у вищій професійній школі;

- соціально-психологічні особливості сучасного студентства, педагогічні можливості їх урахування в навчально-виховному процесі;

- психолого-педагогічні особливості особистості викладача вищої школи та умови формування його професійної майстерності. Одним з найголовніших завдань навчальної дисципліни "Педагогіка

вищої школи", ми вважаємо формування у студентів позитивної професійної мотивації, інтересу до науково-педагогічної діяльності, до людини як найвищої суспільної цінності. Людино центриський підхід, на наш погляд, є стрижнем та необхідною умовою формування особистості фахівця з вищої освітою як громадянина, працівника і сім'янина.

Теоретичний матеріал навчального посібника систематизовано за модульним принципом. Кожен модуль містить логічно пов'язані між собою міні-модулі, вивчення яких на лекційних, семінарсько-практичних заняттях чи в процесі самостійної роботи повинно забезпечити цілісне сприйняття певної педагогічної проблеми.

Вивчення змісту кожного модуля студент може здійснювати на трьох рівнях:

- репродуктивному, що вимагає знання основного матеріалу та умінь застосовувати його для виконання елементарних завдань (наприклад, конкретних відповідей на контрольні запитання);

- репродуктивно-творчому, що потребує самостійного аналізу як основної так і додаткової літератури, виконання завдань більш високого рівня складності (з використанням умінь порівнювати, систематизувати педагогічні явища і факти і т.п.);

- творчо-пошуковому, що передбачає виконання індивідуальних творчих завдань: пошук літературних джерел, підготовку есе, рефератів, наукових доповідей тощо.

Пропоновані в посібнику тести та завдання "Практикуму" сприяють формуванню у майбутніх викладачів професійних умінь, зокрема, умінь самодіагностування з метою організації самовиховання та самовдосконалення, а також кращого розуміння індивідуально ­психологічних особливостей студентів з метою плідної організації їх навчально-пізнавальної діяльності.

Зважаючи, що вивчення "Педагогіки вищої школи" в галузевих ВНЗ відбувається в режимі дефіциту лекційних і семінарських занять, а великий обсяг матеріалу студенти вивчатимуть самостійно, кожен модуль супроводжується об'ємним списком основної і додаткової літератури, яка стане в нагоді при підготовці до модульних контрольних робіт, заліків, виконанні творчих завдань і в процесі самоосвіти.

Як відомо, ознакою професіоналізму фахівця в певній галузі знань є володіння науковим термінологічним апаратом. У зв'язку з цим навчальний посібник пропонує розлогий "Термінологічний словник", який допоможе студентам магістратури засвоїти зміст основних психологічних і педагогічних понять, глибше розуміти сучасні гуманістичні концепції і парадигми, використати отримані знання, не обмежуючись педагогічною галуззю, але й у родинних та ділових стосунках, управлінській діяльності, успішність якої значною мірою визначається умінням комплексно використовувати психолого-педагогічні знання при організації трудового колективу та його функціонуванні.

Нововведенням для вищої школи непедагогічного профілю постає науково-педагогічна практика студентів магістратури. У додатках наданий орієнтовний зміст та методичні рекомендації щодо організації практики, які узагальнюють досвід її проведення в магістерських студіях при Херсонському державному аграрному університеті.

Опрацювання курсу "Педагогіка вищої школи" передбачає підготовку творчих робіт з актуальних проблем сучасної вищої освіти та складання заліку. У додатках подана орієнтовна тематика рефератів та завдання для підсумкового контролю знань.

Адресуючи навчально-методичний посібник "Педагогіка вищої школи" студентам магістратури, аспірантам і молодим викладачам, сподіваємося на доцільність його використання в системі підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів, а також у процесі самоосвіти, індивідуальної творчої роботи всіх, хто причетний до справи навчання і виховання молодого покоління.

Безперечно, автор посібника далекий від думки, що всі наміри відносно створення навчального посібника "Педагогіка вищої школи" знайшли свою реалізацію у повній мірі. Звертаючись до наших майбутніх читачів з побажаннями успіхів у творчому пізнанні глибин науково-педагогічної діяльності, сподіваємося на відгуки і пропозиції щодо подальшого вдосконалення посібника, які будуть сприйняті з щирою вдячністю.