Педагогіка вищої школи - Туркот Т.I. - "Акваріум"

Метою методу є залучення всіх студентів до обговорення проблеми. Методика проведення "Кола ідей" містить наступні етапи:

- Викладач ставить дискусійне питання та пропонує обговорити в малих групах його окремі аспекти.

- Здійснюється комплектування гомо- чи гетерогенних груп (з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей студентів, рівня їх знань). Окреслюється термін обговорення проблеми в групі.

- Після того як вичерпався час на обговорення, кожна група пропонує лише один аспект вирішення проблеми, яку обговорювали.

- Групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді.

- Під час обговорення теми на дошці фіксується список зазначених ідей.

- Коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутися до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.

"Коло ідей" орієнтоване на формування вмінь працювати в команді, обґрунтовувати власну думку.

"Акваріум"

Окрім вирішення дидактичних завдань "Акваріум" допомагає удосконалювати навички роботи в малих групах, формувати комунікативну культуру та розвивати практичне мислення.

Після того як викладач об'єднав студентів у дві - чотири підгрупи і запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр аудиторії (або на початку середнього ряду в аудиторії, де стоять робочі столи) та утворює своє маленьке коло (рис. 20).

Рис. 20. Розміщення студентів при використанні методу "Акваріум "

Студенти цієї групи починають обговорювати запропоновану

викладачем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання

необхідно:

- прочитати вголос ситуацію-завдання;

- обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

- дійти спільної думки за 3-5 хв.

Всі інші студенти мають тільки слухати, не втручаючись у процес обговорення, спостерігають, чи змістовною є дискусія і чи відбувається вона за визначеними етичними правилами. Після закінчення 3-5 хвилин група займає свої місця, а інші студенти обговорюють наступні питання:

- Чи погоджуєтесь Ви з думкою групи, яка висловилась?

- Чи була ця думка достатньо аргументованою?

- Який з аргументів Ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в "Акваріумі" займає .інша група та обговорює наступну ситуацію.

Усі групи по черзі мають побувати в "Акваріумі", і діяльність кожної з них мусить бути обговорена аудиторією. Метод "Акваріум" сприяє формуванню критичності мислення студентів та повазі до плюралізму думок.

Метод "Займи позицію".

Вид навчальної діяльності "Займи позицію" допомагає з'ясувати, який спектр думок може існувати щодо обговорюваного питання. Надається можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки за темою, обгрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Метод "займи позицію вчить толерантності та коректності в обговоренні найбільш гострих проблем.

Діяльність викладача по реалізації методу "Займи позицію" здійснюється за такою логікою:

- На дошці чи біля окремих столів прикріпляються плакати "Так", "Ні", "Не знаю".

- Викладач називає тему та пропонує студентам висловити почергово свою думку з досліджуваної теми.

- Після цього студентам пропонується стати біля того плаката ("так", "ні", "не знаю"), який відповідає його позиції.

- Далі студентам пропонується підготуватися до обґрунтування своєї позиції, самостійно або в групі своїх однодумців дібрати декілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у власній правоті, висловити свої аргументи аудитори.

- У цей час іншим учасникам рекомендується уважно вислухати аргументи та пропозиції однокурсників.

- Якщо після обговорення дискусійного питання студенти змінюють точку зору, то вони переходять до іншого плаката і пояснюють причину своїх дій, а також називають найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони, спираючись на думки студентів.

- Підсумки роботи підводить викладач. Метод "Займи позицію" найбільш ефективний при вивченні соціально-гуманітарних дисциплін, де особливої актуальності набуває формування вмінь етично і коректно аргументувати своє відношення до соціально-політичних та історичних подій.