Зовнішня політика України - Чекаленко Л.Д. - Співробітництво України та Болгарії

Важливе місце на балканському напрямі зовнішньополітичних інтересів України посідає Республіка Болгарія. 5 грудня 1991 р. уряд Болгарії офіційно визнав Україну як незалежну державу, а 13 грудня того ж року було встановлено дипломатичні відносини на рівні посольств. Основою міждержавного співробітництва є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Республікою Болгарією від 5 жовтня 1992 p., укладений Президентами України і Болгарії — Л. Кравчуком і Ж. Жолєвим.

Болгарія є важливим партнером України насамперед з огляду виходу на Балкани, транспортування енергоносіїв, що включає будівництво трансконтинентальних магістралей, коридору Схід — Захід, нафтогазопроводів з Азії до Європи, будівництво нових мостів через Дунай. Болгарське керівництво неодноразово наголошувало, що відносини з Україною є пріоритетними та стратегічними. Особливе значення для розбудови цих відносин мали зустрічі на найвищому рівні. В березні 1998 р. у Софії було підписано Декларацію про подальший розвиток та поглиблення співробітництва між двома країнами, а також низку угод про співпрацю у митних справах, науково-технічній сфері, фармакологічній промисловості тощо.

Політична активність Болгарії на міжнародній арені, активізація двосторонніх зв'язків із сусідніми країнами свідчать про те, що Болгарія намагається відігравати провідну роль у Балканському регіоні. Зважаючи на те, що Україна надає великого значення забезпеченню стабільності і безпеки на Балканах, болгарський вектор у зовнішній політиці нашої держави є досить вагомим. Він може сприяти реалізації проектів транс'європейських коридорів, телекомунікацій і туризму, залученню України до участі в створенні системи безпеки в регіоні Південно-Східної Європи (ПСЄ), активізації співробітництва в рамках ЦЄІ щодо надання допомоги регіонам, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії. Позиції обох країн щодо стабілізації ситуації та відбудови господарства в республіках колишньої Югославії практично збігаються. При цьому слід зазначити, що болгарське керівництво хоча і з розумінням ставиться до балканських інтересів України, але висловлює певні застереження: Україна безпосередньо не належить до регіону ПСЄ; питання участі України в процесах стабільності на Балканах болгарська сторона розглядає тільки в контексті участі Росії.

Розвивається торговельно-економічне співробітництво між країнами. У 1997 р. товарооборот збільшився порівняно з попередніми роками і становив 303,4 млн доларів, а у 2005 р. — 652,2 млн. доларів. У структурі імпорту з України переважають сировина та напівсировині вироби: мінеральне паливо (кам'яне вугілля та кокс), чорні метали, залізна руда, продукція хімічної промисловості. У болгарському експорті в Україну переважають фармацевтичні, парфумерні та косметичні вироби, продукти нафтопереробки, харчової та машинобудівної промисловості. Як перспективні розглядалися поставки до Болгарії пшениці, спирту, племінної худоби, насіння, машин, обладнання та запчастин, а також спільне виробництво елітного безвірусного посадкового матеріалу, підготовка кадрів та ін.

Особливу роль у двосторонніх контактах відіграє регіональне співробітництво, а саме в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), інституалізацію якого активно підтримує болгарська сторона. Болгарія продовжує координацію дій та співробітництво у рамках ОЧЕС та ЦЕФТА, планує й реалізує створення вільних економічних зон. Через обмежені фінансові можливості обох сторін співробітництво у військово-технічній галузі розвивається незадовільно. Підписана у липні 1996 р. програма двостороннього співробітництва в галузі військово-промислового комплексу реалізовувалася повільними темпами. Міждержавна комісія з питань військово-технічного співробітництва визначила пріоритетні напрями двосторонньої співпраці та узгодила перелік спільних проектів у галузі озброєння і військової техніки.

Певні ускладнення в двосторонніх відносинах мали питання щодо участі Болгарії в завершенні будівництва КГЗКОРу, а також виконання газових зобов'язань України щодо постачання природного газу до Республіки Болгарії в рахунок боргу з Ямбурзьких угод тощо. Болгарській стороні було запропоновано в рахунок боргу за газ здійснити поставки 50—80 тис. т фуражного зерна.

Недостатня увага приділяється створенню договірно-правової бази в таких галузях, як енергетика, будівельна індустрія, природоохоронні та ресурсозберігаючі технології, боротьба зі злочинністю, взаємодопомога в митних, цивільних і кримінальних справах. Позитивним чинником є те, що 2003 р. успішно завершилися двосторонні переговори про доступ на ринки товарів і послуг у рамках переговорного процесу приєднання України до СОТ, а в червні 2004 р. в Женеві був підписаний відповідний протокол. Отже, приєднання України до СОТ і введення в дію досягнутих домовленостей матиме важливе значення для розвитку взаємної торгівлі.

Україна є одним із основних торговельних партнерів Болгарії. Болгарія пропонує українському ринку широкий асортимент товарів: продукти харчової промисловості та обладнання для неї, вироби з електроніки, підйомно-транспортні засоби, машини для металообробки, керамічну плитку, вироби легкої промисловості, санітарне обладнання тощо. Україна успішно постачає вугілля для теплоелектростанцій Болгарії. Болгарські інвестиції в Україну, що охоплюють близько 200 українських підприємств, 122 з яких спільні, перевищують 20 млн. доларів США, тоді як українські інвестиції в Болгарії становлять 1,3 млн. доларів. Серед позитивних прикладів співпраці — будівництво і запуск болгарською фірмою AT "Приста-Ойл" сучасного перевалочного комплексу зі зберігання й перевантаження базових масел в Одесі: інвестиції в підприємство сягають 5 млн. доларів, а спроможність комплексу — 180 тис. тонн масел на рік. Жваво розвивається співпраця одеського порту "Іллічівськ" із болгарськими відповідними структурами: діє поромна переправа Поті — Іллічівськ — Варна тощо. Нагадаємо, що Україна і Болгарія співробітничають не тільки у сфері торговельного судноплавства, а й енергетики.

Значно просунулися країни у вирішенні питання щодо візових вимог. Введено низку пільг на отримання болгарських віз, деякі з них видаються безкоштовно. Такі пільги поширюються на учасників культурних заходів, спортивних змагань, навчальних курсів, спеціалізацій, на організованих туристів, осіб до 16 і після 60 років. У жовтні 2004 р. після чергових консультацій зовнішньополітичних відомств було скасовано вимоги щодо наявності запрошень для поїздки в Болгарію, а також введено процедуру спрощеного одержання віз водіями міжнародних маршрутів.

Міцне коріння історичних зв'язків між українським і болгарським народами є лише однією з причин сучасного висхідного розвитку відносин близького співробітництва і партнерства між Болгарією та Україною в усіх галузях громадсько-політичного, економічного і культурного життя. Водночас привертає увагу те, що недостатня увага приділяється створенню договірно-правової бази в таких галузях, як енергетика, будівельна індустрія, природоохоронні та ресурсозберігаючі технології, боротьба зі злочинністю, взаємодопомога в митних, цивільних і кримінальних справах. Перспективи співпраці з Болгарією вбачаються також у здійсненні реабілітаційних проектів, як, наприклад, уже досягнута між міністерствами охорони здоров'я двох країн домовленість про створення на півдні України спільного українсько-болгарського кардіологічного центру тощо.