Зовнішня політика України - Чекаленко Л.Д. - Із Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами

(Угоду ратифіковано Законом № 237/94-ВР від 10.11.94)

(10 листопада 1994р.)

Угода про партнерство та співробітництво, яка започатковує партнерство між Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами з одного боку та Україною з іншого боку.

Королівство Бельгія, Королівство Данія, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Королівство Іспанія, Французька Республіка, Ірландія, Італійська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерландів, Португальська Республіка, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Договірні Сторони Договору, який засновує Європейське економічне співтовариство, Договору, що засновує Європейське співтовариство по вугіллю та сталі, та Договору, що засновує Європейське співтовариство по атомній енергії, які далі іменуються "держави-члени", та Європейське економічне співтовариство. Європейське співтовариство по атомній енергії та Європейське співтовариство по вугіллю та сталі, які далі іменуються "Співтовариство", з одного боку та Україна з іншого боку, беручи до уваги бажання Сторін встановити тісні стосунки, побудовані на існуючих історичних зв'язках між ними, зважаючи на важливість розвитку зв'язків співробітництва між Союзом, його державами-членами та Україною та загальні цінності, які вони поділяють, визнаючи, що Співтовариство та Україна бажають зміцнювати ці зв'язки і встановити партнерство і співробітництво, які б укріпили і розширили зв'язки, що були започатковані в минулому, зокрема, Угодою між Європейським економічним співтовариством і Європейським співтовариством по атомній енергії та Союзом Радянських Соціалістичних Республік про торгівлю і комерційне та економічне співробітництво, яка підписана 18 грудня 1989 року;

беручи до уваги зобов'язання Співтовариства і його держав-членів та України зміцнювати політичні та економічні свободи, які є самою основою партнерства;

враховуючи зобов'язання Сторін сприяти міжнародному миру та безпеці, так само як і мирному врегулюванню спорів та співробітничати з цією метою в рамках Організації Об'єднаних Націй і Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі;

беручи до уваги тверде зобов'язання Співтовариства і його держав-членів та України по проведенню в життя усіх принципів і положень, шо містяться в Заключному акті Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), заключних документах наступних Мадридської та Віденської нарад, документі Боннської наради НБСЄ з економічного співробітництва. Паризькій хартії для нової Європи та Хельсінкському документі НБСЄ "Виклик змін" від 1992 року;

визнаючи у цьому контексті, що підтримка незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України сприятиме зміцненню миру і стабільності в регіоні Центральної та Східної Європи і на Європейському континенті в цілому;

підтверджуючи прихильність Співтовариства та його держав-членів і України до Європейської енергетичної хартії та до Декларації Лю-цернської конференції, квітень 1993;

визнаючи і підтримуючи бажання України встановити тісне співробітництво з Європейськими інститутами;

враховуючи зобов'язання Сторін лібералізувати торгівлю на принципах, які містяться в Генеральній угоді по тарифах і торгівлі (ГАТТ) (995_264 ) з поправками, внесеними Уругвайським раундом;

домовились про таке:

Стаття 1

Цією Угодою встановлюється Партнерство між Співтовариством і його державами-членами з одного боку та Україною з іншого боку. Цілями такого Партнерства є:

Розділ І ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

Стаття 2

Поважання демократичних принципів та прав людини, як зазначено, зокрема, в Хельсінкському Заключному акті та Паризькій хартії для нової Європи, так само як принципів ринкової економіки, включаючи ті з них, шо були проголошені в документах Боннської наради НБСЄ, є основою внутрішньої та зовнішньої політики Сторін та становлять істотний елемент партнерства та цієї Угоди.

Стаття З

Сторони вважають, що розвиток їх відносин повинен належним чином враховувати бажання України підтримувати стосунки співробітництва з іншими Незалежними Державами.

Стаття 3

Сторони зобов'язуються розглянути, зокрема, після подальшого просування України по шляху економічних реформ, доповнення відповідних розділів цієї Угоди, зокрема, розділу III і статті 41 bis з метою створення зони вільної торгівлі між ними. Рада з питань співробітництва може надавати рекомендації Сторонам щодо таких доповнень. Відповідні доповнення набирають чинності тільки шляхом укладання угоди між Сторонами згідно з їхніми відповідними процедурами. У 1998 році Сторони спільно розглянуть питання, чи дозволять обставини і, зокрема, прогрес України у справі здійснення ринкових економічних реформ та існуючі на той час в країні економічні умови розпочати переговори щодо створення зони вільної торгівлі.

<...>

Розділ II ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ

Стаття 6

Сторони встановлюють між собою регулярний політичний діалог, який вони мають намір розвивати та поглиблювати.

Стаття 7

У разі необхідності Сторони проводять між собою консультації на найвищому політичному рівні. На міністерському рівні політичний діалог здійснюється в рамках Ради з питань співробітництва, зазначеної у статті 85, і за взаємною згодою в інших випадках, включаючи зустрічі з Трійкою Союзу.

Стаття 8

Інші процедури та механізми для політичного діалогу створюються Сторонами шляхом встановлення відповідних контактів, обмінів і проведення консультацій:

— регулярні зустрічі на рівні старших посадових осіб між представниками України і представниками Союзу;

максимальне використання всіх дипломатичних каналів між Сторонами, включаючи відповідні контакти у двосторонній так само, як і багатосторонній галузях, таких як Організація Об'єднаних Надій, зустрічі НБСЄ тощо;

обмін регулярною інформацією з питань, що становлять взаємний інтерес стосовно політичного співробітництва в Європі;

будь-які інші заходи, що сприятимуть зміцненню та розвитку політичного діалогу.

Стаття 9

Політичний діалог на парламентському рівні здійснюється в рамках Комітету Парламентського Співробітництва, який створюється згідно із статтею 90 цієї Угоди.

Розділ III ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ

Стаття 10

1. Сторони надають одна одній режим найбільшого сприяння у торгівлі згідно з пунктом 1 статті 1 ГАТТ.

2. Положення пункту 1 не застосовуються до:

a) пільг, наданих з метою створення митного союзу або зони вільної торгівлі, або пільг, що випливають із створення такого союзу або зони;

b) пільг, наданих окремим країнам згідно з ГАТТ та з іншими міжнародними угодами на користь країн, що розвиваються;

c) пільг, наданих прилеглим країнам з метою сприяння розвитку прикордонної торгівлі.

Стаття 11

1. Сторони погоджуються, що принцип свободи транзиту товарів є суттєвою умовою для досягнення цілей цієї Угоди.

У цьому зв'язку кожна Сторона забезпечує необмежений транзит через свою територію товарів, які походять з митної території або призначені для митної території другої Сторони.

Правила, зазначені у статті V, у пунктах 2, 3, 4 та 5 ГАТТ, застосовуються між двома Сторонами.

Правила цієї статті не завдають шкоди ніяким спеціальним правилам щодо конкретних секторів, зокрема, таких як транспорт або вироби, погоджені між Сторонами.

<...>

Стаття 14

Вироби, що походять з України і Співтовариства, відповідно імпортуються до Співтовариства і України відповідно без кількісних обмежень без шкоди положенням статей 18, 21, 22 і додатку II до цієї Угоди, а також положенням статей 77,81,244,249 і 280 Акта про приєднання Іспанії та Португалії до Співтовариства.

Стаття 15

1. Вироби, що походять з території однієї Сторони та імпортуються на територію іншої Сторони, не підлягають, безпосередньо чи опосередковано, ніякому внутрішньому оподаткуванню чи іншим внутрішнім зборам, що перевищують ті, які застосовуються, безпосередньо чи опосередковано, до подібних вітчизняних виробів.

Стаття 17

Торгівля товарами між Сторонами здійснюється за ринковими цінами.

Стаття 18

1. Якщо який-небудь товар ввозиться на територію однієї із Сторін з таким перевищенням кількості і за таких умов, шо наносять або можуть нанести значні збитки місцевим виробникам аналогічних або конкурентоспроможних виробів. Співтовариство або Україна, кого з них це стосуватиметься, можуть вживати відповідних заходів відповідно до нижченаведених процедур та умов.

2. До того, як будуть вжиті будь-які заходи, або у випадках, до яких застосовується пункт 4, якнайскоріше після цього Співтовариство або Україна, кого з них це стосуватиметься, надає Комітету з питань співробітництва всю відповідну інформацію з метою пошуку рішення, прийнятного для обох Сторін.

3. Якщо внаслідок консультацій Сторони не досягнуть угоди протягом 30 днів від дати звернення до Комітету з питань співробітництва щодо дій по запобіганню таким ситуаціям, Сторона, на прохання якої відбуваються консультації, може обмежити імпорт цих виробів у такому обсязі і на такий строк, які необхідні для запобігання збиткам або їх відшкодування, або вдатись до інших відповідних заходів.

Стаття 19

Ніщо в цьому розділі та, зокрема, у статті 18 ніяким чином не перешкоджає і не впливає на прийняття будь-якою із Сторін антидемпінгових або компенсаційних заходів відповідно до статті VI ГАТТ, Угоди про застосування статті VI ГАТТ, Угоди про тлумачення і застосування статей VI, XVI, XXIII ГАТТ або відповідного внутрішнього законодавства.

Стосовно розслідування випадків анти демпінгу чи субсидій кожна Сторона погоджується розглянути подання іншої Сторони і повідомити зацікавленим Сторонам суттєві факти і міркування, на основі яких має прийматися остаточне рішення.

Стаття 20

Угода не скасовує заборон або обмежень щодо імпорту, експорту або транзиту товарів, введених з мотивів громадської моралі, державної політики або державної безпеки; захисту здоров'я або життя людей, тварин або рослин; захисту природних ресурсів; захисту національних багатств художнього, історичного чи археологічного значення або захисту інтелектуальної власності або правил стосовно золота та срібла. Такі заборони або обмеження не є, проте, засобом свавільної дискримінації чи замаскованого обмеження у торгівлі між Сторонами.

Стаття 21

Цей розділ не застосовується до торгівлі текстильними виробами, шо підпадають під дію глав 50-63 Комбінованої номенклатури. Торгівля цими товарами регулюється окремою угодою, яка парафована 5 травня 1993 року та застосовувалася тимчасово з 1 січня 1993 року.

Стаття 22

1. Торгівля виробами, що підпадає під дію Договору про утворення Європейського Співтовариства по вугіллю та сталі, регулюється положеннями цього розділу, за винятком статті 14, і Угодою про кількісні контракти стосовно обмінів виробами зі сталі ЄСВС після набуття нею чинності.

Стаття 23

Торгівля ядерними матеріалами регулюється положеннями конкретної угоди, шо має бути укладена між Європейським агентством з атомної енергії та Україною.

Розділ IV ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

Глава І УМОВИ ПРАЦІ

Стаття 24

1. Оскільки це дозволено законами, умовами та процедурами, що застосовуються в кожній державі-члені, Співтовариство та його держави-члени намагаються забезпечити, щоб статус українських громадян, які на законних засадах працюють на території держави-члена, не допускав ніякої дискримінації з причин громадянства стосовно умов праці, винагороди за працю або звільнення з роботи...

2. Дотримуючись законів, умов та процедур, які застосовуються в Україні, Україна намагатиметься забезпечити громадянам держав-членів, які на законних засадах працюють на території України, ставлення, вільне від будь-якої дискримінації з причин громадянства стосовно умов праці, винагороди за працю або звільнення з роботи у порівнянні зі своїми власними громадянами.

Стаття 25

Координація соціального забезпечення Сторони укладають угоди з тим, щоб:

(I) прийняти, дотримуючись умов і порядку, що застосовуються в кожній державі-члені, положення, необхідні для координації систем
соціального забезпечення робітників, які мають українське громадянство і працюють на законних засадах на території держави-члена. Ці положення, зокрема, забезпечуватимуть, щоб:

всі періоди страхування, праці або проживання таких робітників у різних державах-членах складалися разом з метою отримання пенсій за віком, у випадку інвалідності та смерті і з метою медичного обслуговування таких робітників;

будь-які пенсії за віком, у випадку смерті, інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійного захворювання, за винятком спеціальних пільг, що не передбачають внесків до пенсійного фонду, вільно переводилися за курсом, який застосовується по закону дебітора — держави-члена або держав-членів;

(II) прийняти, дотримуючись умов і порядку, що застосовується в Україні, положення, необхідні для надання робітникам, які є громадянами держави-члена і на законних засадах працюють в Україні, режиму, подібного до того, який визначений у другій частині пункту (І).

Глава II

УМОВИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ КОМПАНІЙ

Стаття 30

1. а) Співтовариство і його держави-члени згідно із своїми законодавством і правилами надають щодо створення українських компаній на їх території режим, що є не менш сприятливий, ніж той, який наданий компаніям будь-якої третьої країни.

Ь) Без шкоди для застережень, що містяться згідно із своїми законодавством і правилами у додатку IV, Співтовариство та його держави-члени надають дочірнім компаніям українських компаній, заснованим на їх території, не менш сприятливий режим, ніж той, що надається будь-яким компаніям Співтовариства стосовно їх діяльності.

с) Співтовариство та його держави-члени згідно із своїми законодавством та правилами надають філіалам українських компаній, заснованим на їх території, не менш сприятливий режим, ніж той, що надається філіалам компаній будь-якої третьої країни стосовно їх діяльності.

2. а) Без шкоди для застережень, що містяться у додатку V, Україна згідно із своїм законодавством та правилами надає Співтовариству стосовно заснування його компаній на її території режим, що є не менш сприятливим, ніж той, що надається її власним компаніям або компаніям будь-якої третьої країни залежно від того, який з них є кращий.

Ь) Україна згідно із своїм законодавством та правилами надає дочірнім компаніям і філіалам компаній Співтовариства, заснованим на її території, режим стосовно їх діяльності, що є не менш сприятливий, ніж той, що надається відповідно її власним компаніям чи філіалам або компаніям чи філіалам будь-якої третьої країни залежно від того, який з них є кращий.

Стаття 31

1. Положення статті З0 не застосовуються до повітряного, річкового і морського транспорту без шкоди для положень статті 104.

2. Проте стосовно діяльності судноплавних компаній по наданню послуг в галузі міжнародних морських перевезень, включаючи змішані операції на відрізку морського шляху, кожна Сторона дозволяє компаніям іншої Сторони їх комерційну присутність на своїй території у формі дочірніх компаній або філіалів на умовах заснування і діяльності, що є не менш сприятливими, ніж ті, що надаються її власним компаніям або дочірнім компаніям чи філіалам компаній будь-якої третьої країни, залежно від того, які з них є кращими.

Стаття 32

В цілях цієї Угоди:

a) "компанія Співтовариства" або "компанія України", відповідно, означають компанію, засновану згідно з законодавством, відповідно,
держави-члена або України, яка має зареєстроване службове приміщення або центральну адміністрацію чи головне місце ділової діяльності на
території, відповідно, Співтовариства або України. Проте, якщо компанія, яка була заснована згідно з законодавством, відповідно, держави-члена або України, має тільки зареєстроване службове приміщення на території, відповідно, Співтовариства або України, компанія вважається, відповідно, компанією Співтовариства або України, якщо її діяльність має реальний і безперервний зв'язок з економікою, відповідно, однієї з держав-член і в або України;

b) "дочірня компанія" означає компанію, яка цілком підконтрольна материнській компанії;

c) "філіал" компанії означає місце здійснення підприємницької діяльності за відсутності статусу юридичної особи і має такі ознаки постійності, як продовження діяльності основного органу, має своє керівництво, а також є настільки матеріально підготовленим для здійснення підприємницької діяльності з третіми сторонами, що останні, навіть знаючи про те, що в разі необхідності існуватиме юридичний зв'язок з основним органом, центральне управління якого знаходиться за кордоном, позбавлені необхідності безпосередньо співпрацювати з цим основним органом, а можуть здійснювати підприємницьку діяльність за місцем знаходження установи продовження діяльності основного органу;

d) "заснування" означає право компаній Співтовариства або України, як зазначено в п. а), розпочинати економічну діяльність шляхом
заснування, відповідно, в Україні або в Співтоваристві дочірніх компаній і філіалів;

e) "функціонування" означає здійснення економічної діяльності;

f) "економічна діяльність" означає діяльність виробничого, комерційного і професійного характеру;

g) стосовно міжнародного морського транспорту, в тому числі змішаних операцій, які включають відрізок морського шляху, громадяни, відповідно, держав-членів або України, які мешкають, відповідно, за межами Співтовариства або України, та пароплавства, що засновані за межами Співтовариства або України, і контролюються, відповідно, громадянами держави-члена або громадянами України, також є бенефіціаріями положень цієї глави і глави III, якщо їхні судна зареєстровані, відповідно, в цій державі-члені або в Україні згідно з їхнім відповідним законодавством.

<...>

Стаття 35

1. Незважаючи на положення глави І, компанія Співтовариства або компанія України, засновані на території, відповідно, України або Співтовариства, мають право наймати або давати розпорядження одній із своїх дочірніх компаній чи філіалів наймати відповідно до чинного законодавства, яке діє в країні, де була заснована компанія, на території України і в Співтоваристві, робітників і службовців, які є громадянами, відповідно, держав-членів Співтовариства та України, за умови, що такі робітники і службовці є ключовим персоналом, як це визначено в пункті 2 цієї статті, і що вони найняті виключно компаніями, дочірніми компаніями або філіалами. Дозволи на проживання та працевлаштування видаються таким робітникам і службовцям тільки на строк такого найму.

2. Ключовий персонал ви шен а ведених компаній, які надалі іменуються "організації", є "внутрішньокорпоративними цесіонаріями", як це зазначено в підпункті (с) цієї статті, нижче на ведених категорій за умови, що організація є юридичною особою і що зазначені особи були найняті нею або були партнерами в ній (але не як власники контрольного пакету акцій) протягом принаймні року, що безпосередньо передував такому переміщенню.

Глава III ТРАНСКОРДОННІ ПОСЛУГИ МІЖ СПІВТОВАРИСТВОМ І УКРАЇНОЮ

Стаття 37

З огляду на розвиток сектору послуг Сторін, Сторони зобов'язуються відповідно до положень цієї глави вжити необхідних заходів з метою поступового збільшення обсягу послуг, що надаються компаніями Співтовариства або України, створеними на території Сторони, крім випадків, коли вони належать особі, для якої призначені послуги.

Рада з питань співробітництва дає рекомендації щодо виконання пункту 1.

Стаття 38

Сторони співпрацюють з метою розвитку ринково орієнтованого сектору послуг в Україні.

Стаття 39

1. Сторони зобов'язуються ефективно застосовувати принцип необмеженого доступу до міжнародного ринку морських перевезень і перевезень на комерційній основі...

Глава IV ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 41

1. Положення цього розділу застосовуються з урахуванням законних обмежень на підставах державної політики, державної безпеки або охорони здорове населення.

2. Вони не поширюються на дії, які на території будь-якої Сторони пов'язані, навіть в окремих випадках, з діями органів влади.

<...>

Стаття 46

1. Режим найбільшого сприяння, наданий у відповідності до положень цього розділу, не застосовується до податкових пільг, які Сторони надають або надаватимуть у майбутньому на основі угод про уникнення подвійного оподаткування чи інших домовленостей щодо оподаткування.

Стаття 47

Без шкоди для статті 35, жодне положення наведених глав II, III і ГУ цієї Угоди не буде тлумачитися як таке, що надає право:

— громадянам держав-членів чи України, відповідно, в'їздити на територію України чи Співтовариства, або перебувати на цих територіях, відповідно, в будь-якому статусі і, зокрема, в статусі акціонера чи партнера компанії або її менеджера чи працівника, постачальника або одержувача послуг;

— дочірнім компаніям Співтовариства або філіалам українських компаній наймати чи використовувати працю громадян України на території Співтовариства;

— українським дочірнім компаніям або філіалам компаній Співтовариства наймати чи використовувати працю громадян держав-членів на території України;

— українським компаніям або дочірнім компаніям Співтовариства чи філіалам українських компаній надавати громадян України для роботи іншим особам та під їх контроль за тимчасовими контрактами на працевлаштування;

— компаніям Співтовариства або українським дочірнім компаніям чи філіалам компаній Співтовариства надавати робітників, які є громадянами держав-членів, за тимчасовими контрактами на працевлаштування.

<...>

Розділ VI

КОНКУРЕНЦІЯ, ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ, ПРОМИСЛОВОЇ І КОМЕРЦІЙНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ЗАКОНОДАВСТВА

Стаття 49

1. Сторони погоджуються співпрацювати з метою виправлення або усунення, шляхом застосування своїх антимонопольних законів чи іншим чином, обмежень конкуренції, до яких вдаються підприємства, або викликаних державним втручанням, якщо вони можуть впливати на торгівлю між Співтовариством і Україною.

Стаття 50

1. Дотримуючись положень цієї статті, а також додатка III, Україна продовжить удосконалювати захист прав на інтелектуальну власність для того, щоб до кінця п'ятого року після набуття чинності Угодою, забезпечити рівень захисту, аналогічний до існуючого в Співтоваристві, включаючи ефективні засоби забезпечення дотримання таких прав.

2. До кінця п'ятого року після набуття чинності Угодою Україна приєднається до багатосторонніх конвенцій про права на інтслектуальну власність, зазначених в пункті 1 додатка III, сторонами яких є держави-члени Співтовариства або які де-факто в них застосовуються згідно з відповідними положеннями цих конвенцій.

Стаття 51

1. Сторони визнають, що важливою умовою для зміцнення економічних зв'язків між Україною та Співтовариством є зближення
існуючого і майбутнього законодавства України з законодавством Співтовариства. Україна вживе заходів для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Співтовариства.

2. Зокрема, приблизна адекватність законів матиме місце в таких галузях: закон про митницю, закон про компанії, закон про банківську справу, бухгалтерський облік компаній і податки, інтелектуальна власність, охорона праці, фінансові послуги, правила конкуренції, державні закупки, охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин, навколишнє середовище, захист прав споживачів, непряме оподаткування, технічні правила і стандарти, закони та інструкції стосовно ядерної енергії, транспорт.

3. Співтовариство надає Україні належну технічну допомогу з метою здійснення цих заходів...

Розділ VII ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 52

1. Співтовариство та Україна вступають в економічне співробітництво з метою сприяння процесу економічних реформ та відродження і сталого розвитку України. Таке співробітництво зміцнюватиме і розвиватиме економічні зв'язки на благо обох сторін.

2. Політичні та інші заходи приймаються з метою здійснення економічних та соціальних реформ та перебудови економічної системи в Україні і будуть визначатися вимогами сталого та гармонійного соціального розвитку; вони також в повній мірі враховуватимуть екологічні аспекти.

3. З цією метою співробітництво зосереджується, зокрема, на промисловій кооперації, заохоченні та захисті інвестицій, державних поставках, зближенні політики стандартизації в гірничовидобувній та сировинній галузях, науці та техніці, освіті та навчанні, АПК і сільському господарстві, енергетиці, цивільній ядерній галузі, галузі охорони навколишнього середовища, транспорті, космосі, телекомунікаціях, фінансових послугах, "відмиванні" грошей, валютній політиці, регіональному розвитку, соціальній кооперації, туризмі, малому та середньому підприємництві, засобах інформації та зв'язку, захисту прав споживачів, митній справі, співробітництві в галузі статистики, економіці та боротьбі з наркотичним бізнесом.

4. Особлива увага приділяється заходам, що сприяють співробітництву між Незалежними Державами та іншими сусідніми країнами з метою стимулювання гармонійного розвитку регіону.

5. При необхідності економічній та іншим формам співробітництва, обумовленим в цій Угоді, може надаватися з боку Співтовариства технічна допомога на основі відповідних правил Ради Співтовариства стосовно технічної допомоги Незалежним Державам, пріоритетів, погоджених у орієнтовній програмі про технічну допомогу Співтовариства Україні і встановлених процедур її координації та здійснення.

6. Рада з питань співробітництва надає рекомендації стосовно розвитку співробітництва у пріоритетних сферах...

Стаття 53 Співробітництво в галузі промисловості

І. Співробітництво має на меті сприяти, зокрема, нижченаведеному:

— розвитку ділових зв'язків між промисловцями обох Сторін, тобто з огляду на передачу технологій та ноу-хау;

— участі Співтовариства в заходах України по перебудові та технічному переоснащенню її промисловості;

— удосконаленню управління;

— розробці необхідних комерційних правил та практичних заходів, включаючи маркетинг виробів;

— охороні навколишнього середовища;

— адаптації структури промислового виробництва до стандартів розвинутої ринкової економіки;

— конверсії військово-промислового комплексу.

Стаття 54 Заохочення та захист інвестицій

1. Зважаючи на відповідні повноваження та компетенцію Співтовариства і держав-членів, співробітництво має на меті встановити сприятливий клімат для інвестицій, як внутрішніх, так і іноземних, особливо шляхом поліпшення умов захисту інвестицій, руху капіталу та обміну інформацією про можливості щодо інвестицій...

Стаття 57

Гірнича промисловість та сировинні ресурси

1. Сторони прагнуть до збільшення інвестицій і торгівлі в галузі гірничої промисловості та сировинних ресурсів...

Стаття 58 Співробітництво в галузі науки і техніки

1. Сторони сприяють співробітництву в галузі цивільних наукових досліджень та технічних розробок (ДТР) на основі взаємної вигоди та з урахуванням наявних ресурсів, належного доступу до їх відповідних програм та з урахуванням належного рівня ефективного захисту прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності (ПІВ).

2. Співробітництво в галузі науки і техніки включає:

— обмін науковою і технічною інформацією;

— спільну діяльність в галузі ДТР;

— діяльність по професійній підготовці та програмах мобільності для науковців, дослідників та технічного персоналу, які беруть участь у ДТР з обох сторін.

Якщо таке співробітництво приймає форму діяльності, що включає в себе галузь освіти і/або професійної підготовки, воно повинно здійснюватись згідно з положеннями статті 59.

Сторони, на основі взаємної домовленості, можуть здійснювати науково-технічне співробітництво в інших формах.

При здійсненні такого співробітництва особлива увага приділяється працевлаштуванню науковців, інженерів, дослідників та технічного персоналу, зайнятих або тих, що були зайняті дослідженнями у галузі виробництва зброї масового знищення або в такому виробництві.

3. Співробітництво згідно з цією статтею здійснюється на основі окремих угод, які мають бути обговорені та укладені відповідно до процедур, прийнятих кожною стороною, і які, між іншим, визначають відповідні положення щодо ПІВ.

Стаття 59 Освіта та професійна підготовка

1. Сторони здійснюють співробітництво з метою підвищення рівня загальної освіти та професійної кваліфікації в Україні, як у громадському, так і в приватному секторах.

2. Співробітництво, зокрема, зосереджується в таких галузях:

— удосконалення системи вищої освіти та системи підготовки в Україні згідно з сучасними вимогами, включаючи систему сертифікації вищих учбових закладів і дипломів про вишу освіту;

— професійна підготовка керівників підприємств державного та приватного секторів та цивільних службовців в пріоритетних галузях, що мають бути визначені;

— співробітництво між учбовими закладами, співробітництво між учбовими закладами і фірмами;

— мобільність для вчителів, випускників, адміністраторів, молодих вчених і дослідників та молоді;

— сприяння навчанню в галузі європейських досліджень у відповідних закладах;

— навчання мовам країн Співтовариства;

— підготовка на курсах вдосконалення майстерності перекладачів для роботи на конференціях;

— підготовка журналістів;

— підготовка викладачів.

3. Можлива участь однієї Сторони у відповідних програмах в галузі освіти та підготовки іншої Сторони може бути розглянута згідно з їхніми відповідними процедурами і тоді, якщо це є доцільним, будуть розроблені установчі рамки і плани співробітництва з урахуванням участі України у програмі ТЕМПУС Співтовариства.

Стаття 60

Сільське господарство та агропромисловий сектор

Мстою співробітництва в цій галузі є здійснення аграрної реформи, модернізація, перебудова та приватизація сільського господарства, агропромислового сектора та сектора послуг в Україні, розвиток внутрішнього та зовнішнього ринків для українських товарів, за умов, які забезпечують захист навколишнього середовища, враховуючи необхідність посилення безпеки в постачанні продуктів харчування. Сторони також прагнутимуть до поступового наближення українських стандартів до технічних правил Співтовариства стосовно промислових і сільськогосподарських продуктів харчування, включаючи санітарні і фіто санітарні стандарти.

Стаття 61 Енергетика

1. Співробітництво здійснюється в межах принципів ринкової економіки та Європейської енергетичної хартії в умовах поступового
об'єднання енергетичних ринків в Європі.

2. Співробітництво, крім іншого, включає такі галузі:

— вплив виробництва та споживання енергії на навколишнє середовище з метою запобігання або мінімізації шкідливим наслідкам результатів цієї діяльності для навколишнього середовища;

— підвищення економічно прийнятним і природо безпечним шляхом якості та безпеки енергозабезпечення, включаючи диверсифікацію постачальників;

— вироблення енергетичної політики;

— поліпшення управління та регулювання енергетичної галузі відповідно до вимог ринкової економіки;

— запровадження ряду інституційних, правових, фінансових та інших передумов, необхідних для сприяння зростанню торгівлі енергією та інвестиціям;

— сприяння економії енергії та її ефективному використанню;

— модернізація, розвиток і диверсифікація енергетичної інфраструктури;

— удосконалення технологій енергетичного забезпечення та кінцевого використання всіх видів енергії;

— управління та технічна підготовка в енергетичній галузі.

Стаття 62

Співробітництво в цивільному ядерному секторі

1. Беручи до уваги відповідні повноваження та компетенцію Співтовариства та його держав-членів, співробітництво в цивільному ядерному секторі здійснюється через виконання конкретних угод про, наприклад, торгівлю ядерними матеріалами, ядерну безпеку та термоядерний синтез і відповідно до законодавчих процедур кожної Сторони.

2. Сторони співробітничають, в тому числі на міжнародних форумах, у розв'язанні проблем, що виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи; співробітництво, зокрема, може включати:

— спільне дослідження наукових проблем, пов'язаних з Чорнобильською аварією;

— боротьбу з радіоактивним забрудненням повітря, фунту та води;

— контроль і нагляд за радіоактивним станом навколишнього середовища;

— подолання наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних з ядерною енергією/радіоактивністю;

— дезактивацію забруднених радіацією земель і поводження з радіоактивними відходами;

— медичні проблеми, пов'язані з впливом наслідків ядерних аварій на стан здоров'я населення;

— розв'язання проблеми безпеки зруйнованого 4-го енергоблоку в Чорнобилі;

— економічні та адміністративні аспекти зусиль, спрямованих на подолання наслідків аварії;

— підготовку в галузі запобігання наслідкам ядерних аварій та їх зменшення;

— наукові та технічні аспекти діяльності по подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи;

— інші галузі за погодженням Сторін.

Стаття 63 Навколишнє середовище

1. Беручи до уваги Європейську енергетичну хартію та Декларацію конференції, яка відбулася в Люцерні в 1993 році, Сторони розвивають та зміцнюють співробітництво між ними в галузі охорони навколишнього середовища та охорони здоров'я.

2. Співробітництво здійснюється з метою боротьби з погіршенням стану навколишнього середовища і, зокрема, охоплює такі питання, як:

— ефективний моніторинг рівнів забруднення та оцінка стану навколишнього середовища; система інформації про стан навколишнього середовища;

— боротьба з локальним, регіональним та транскордонним забрудненням атмосферного повітря та води;

— відновлення природного стану навколишнього середовища;

— стале, ефективне та екологічно безпечне виробництво та використання енергії; безпека промислових підприємств;

— класифікація та безпечне використання хімічних речовин;

— якість води;

— зменшення обсягів, утилізація і безпечне знищення відходів, а також виконання положень Базельської конвенції;

— вплив, який здійснює на навколишнє середовище сільське господарство, ерозія фунтів та хімічне забруднення;

— захист лісів;

— збереження біологічної різноманітності, територій, що охороняються, а також раціональне використання біологічних ресурсів та управління ними;

— планування землекористування, включаючи будівництво та міське планування;

— застосування економічних та фінансових важелів;

— глобальні кліматичні зміни;

— екологічна освіта та виховання;

— виконання Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.

<...>

Стаття 65 Космічний простір

Беручи до уваги відповідну компетенцію Співтовариства, його держав-членів та Європейського космічного агентства, Сторони сприяють, при необхідності, довгостроковому співробітництву в галузі дослідження космічного простору в мирних цілях, розвитку таких досліджень та комерційного використання результатів таких досліджень. Сторони приділяють особливу увагу тим ініціативам, які сприяють повною мірою комшіементарності їхньої відповідної космічної діяльності.

<...>

Стаття 69 Валютно-грошова політика

На прохання українських властей, Співтовариство надає технічну допомогу, яка має на меті підтримати зусилля України у напрямку створення і зміцнення її власної валютно-грошової системи та введення нової грошової одиниці, яка має стати конвертованою, а також у напрямку поступового зближення політики України з політикою європейської валютної системи. Це включає неформальний обмін поглядами стосовно принципів та функціонування європейської валю