Зовнішня політика України - Чекаленко Л.Д. - Програма "Закордонне українство"

Українська держава проводить роботу із зарубіжними українцями за національною програмою "Закордонне українство". Створено певні правові засади для підтримки і розвитку зв'язків із українцями за кордоном, для сприяння збереження їхньої ідентичності, залучення до процесів, що відбуваються в Україні, а також для впровадження зарубіжного досвіду у сфері забезпечення національно-культурних прав українців, створення інформаційного банку даних про закордонне українство. У Києві проводяться форуми світової української громади — НІ конгрес Світової федерації українських лемківських об'єднань (2002), VIII Світовий конгрес українців (2003). Слід зазначити, що раніше такі форуми проводилися зазвичай у США і Канаді.

Україна намагається шляхом перегляду деяких законодавчих положень ввести спрощену схему отримання українського громадянства. Позитивним чинником, що впливатиме на поліпшення демографічної ситуації в Україні, можна розглядати прийняття Верховною Радою України Закону "Про правовий статус закордонних українців". Суть-закону полягає в кардинальних змінах у політиці стосовно осіб українського походження, що проживають за кордоном. Закон визначив правовий статус закордонних українців, дозволив в'їзд і перебування їх в Україні. Згідно з законом закордонний українець — це особа, що ідентифікує себе українцем, є громадянином іншої держави або особою без громадянства, до того ж має українське етнічне походження або є вихідцем з України. Він може проживати й за межами України, зберігати українську культурно-мовну самосвідомість і не бути громадянином України. Законом визначено також, що статус закордонного українця надається українцям за національністю або українського етнічного походження, тим, хто має культурно-мовну самосвідомість, бажання отримати статус закордонного українця і досяг 16-літнього віку. Закордонним українцям МЗС, дипломатичні представництва і консульські установи України за кордоном почали видавати спеціальне посвідчення.

Закордонний українець має право на оформлення візи для тимчасового перебування в Україні у приватних або службових справах на період до трьох років без пред'явлення будь-яких запрошень української сторони. Крім того, іноземний українець має право на оформлення візи для тимчасового перебування в Україні з метою навчання терміном на весь період навчання. Вирішують питання щодо закордонних українців Національна рада з питань закордонних українців та інші органи державної влади й місцевого самоврядування.

Таким чином, основними умовами надання статусу закордонного українця є його українська само ідентифікація, українське етнічне походження або походження з України, письмове звернення про бажання мати статус закордонного українця, досягнення 16-літнього віку, відсутність громадянства України. В законі про статус закордонного українця закладено перспективи подальшого розвитку форми отримання подвійного громадянства. Зауважимо, що цей механізм іще не відпрацьований, але прецеденти в Україні вже є. Можна вважати, Україна зробила перший крок на шляху до поповнення своїх трудових та інтелектуальних ресурсів. Фактично до поліпшення демографічної ситуації, яка нині є не найкращою. За даними останнього перепису населення Української держави зменшилося на три з половиною мільйони осіб. Якщо врахувати, що у світі за неофіційними даними проживають 18—20 млн. етнічних українців (офіційна статистика подає цифру — 12 млн осіб), у тому числі в Росії, Канаді, США, Казахстані, Молдові, Бразилії, Польщі, Аргентині та Австралії, то можна сподіватися, що цей закон полегшить вирішення ними питання про подальший вибір і місце проживання.

Підбиваючи підсумок, зазначимо, що останнім часом дедалі зростає увага міжнародної спільноти до проблем особистості, захисту й дотримання прав людини. У державотворенні України розуміння цієї проблеми набуває значної ваги, оскільки сприяє відродженню національної самосвідомості, повноцінному розвитку громадян України. У площині етнонаціональної політики, а також згідно з вимогами Ради Європи особливе значення Українська держава приділяє українцям четвертої хвилі міграції, намагаючись сприяти їхньому об'єднанню в громади. Вирішуються питання з поверненням та облаштуванням представників раніше депортованих народів.

Подальший поступ східної української діаспори стане можливим лише за умови забезпечення належної підтримки з боку України, її громадських організацій, а також зацікавленості в цьому західної діаспори.