Інформаційна безпека - Остроухов В.В. - Методи пропаганди

В числі прийомів пропаганди можна назвати: передування оцінних суджень перед викладом фактів, замовчування фактів, спотворення фактів, упереджену інтерпретацію фактів тощо.

Серед основних методів впливу на аудиторію С. Московічі виділяє ствердження і повторення.

"Перша умова будь-якої пропаганди - це ясне та беззаперечне ствердження однозначної позиції" пануючої ідеї". Згадуючи своє радянське минуле, ми можемо навести масу прикладів однозначних тверджень, які не підлягали обговоренню і активно впроваджувалися в масову свідомість: радянське суспільство - найсправедливіше, СРСР - оплот миру, марксизм - єдине вірне вчення тощо.

Повторення є другою умовою пропаганди. Воно додає твердженням ваги додаткового переконання та перетворює їх на нав'язливі ідеї... Повторення має двояку функцію: будучи нав'язливою ідеєю, воно також стає бар'єром проти відмінних або протилежних думок. Таким чином, воно зводить до мінімуму міркування та швидко перетворює думку в дію, на яку в мас уже сформувався умовний рефлекс, як у знаменитих собак Павлова".

Повертаючись подумки до радянського минулого, точніше, до 70-х років, не можна не поміркувати над питанням: чому радянські гасла, незважаючи на те, що їх повторювали на кожному розі, перестали впливати на людей? Може С. Московічі помиляється? Ні. Річ у тому, що завдання пропаганди - перевести слова в дії, оскільки пропаганда виступає інструментом здійснення політичної волі окремої особи чи групи осіб. У 70-х роках радянська пропаганда вже не ставила перед собою таких задач. Якщо в 30-і роки пропаганда закликала боротися з ворогами та зрадниками - й люди доносили один на одного, в 60-і роки закликали освоювати цілину - й люди їхали та працювали за копійки, то в 70-і роки заклики й гасла партії стали вже не спонуканнями до дії, а певним атрибутом влади, своєрідними безвартісними вивісками. Радянська пропаганда 70-х років служила заспокоєнню самих властей, але втратила свій вплив на населення країни.

"Повторення має також функцію зв'язку думок. Асоціюючи часто розрізнені твердження та ідеї, воно створює видимість логічного ланцюжка. Складається враження, що за фразами вимальовується система, за частим зв'язком несумісних понять стоїть принцип... Людська істота має особливість бути привернутою та спокушеною впорядкованим уявленням про світ, який її оточує". Чудовим прикладом подібної системи є марксизм-ленінізм - вчення, яке було створене спеціально з пропагандистською метою! Сучасним політичним технологам ще вчитися і вчитися у радянських вождів. В. Ленін винайшов прекрасну пропагандистську формулу: "Вчення Маркса всесильне, тому що воно правильне". Блискучий зразок політичної софістики! Зрештою всі галузі радянської науки, культури, мистецтва були поставлені на рейки марксизму. Як це не парадоксально, така вражаюча перемога марксизму стала початком його ідейного краху.

Література до розділу З

1. Алексеев А. Вен Ладен и девять разбойников // Коммерсантъ-Власть. - 1999. - № 24. - С. 30-32.

2. Амелин В. Социология политики. - М., 1992. - С. 62.

3. Блуммер Г. Коллективное поведение // Психология масс. Самара, 1998. - С. 562-563.

4. Блэк С. Паблик Рилейшнз: Что это такое? -М., 1990. - С. 13.

5. Бэндлер Р. Используйте свой мозг для изменения. - СПб., 1994. -С. 11.

6. Вайткунене Л. Психотехнические средства буржуазной пропаганды // Коммунист. - 1984. - № 10. - С. 65.

7. Вачнадзе Г. Агрессия против разума: информационный империализм. - М." 1988. - С. 196.

8. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. - М.: ЧеРо, Издательство МГУ, 1997. - С. 109, 115.

9. Желев Ж. Фашизм. - М., 1991. - С. 187, 233.

10. Зверинцев А. Б. Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера PR.-СПб., 1997. - С. 92.

11. Кассирер Э. Техника современных политических мифов // Вест. Моск. ун-та. (Сер. 7. Философия). - 1990. - № 2. - С. 58-69.

12. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М., 1990. - С. 482.

13. Морозова Е. Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции, модели, технологии. - М., 1999. - С. 88,124.

14. Моррис Р. Маркетинг: ситуации и примеры. - М., 1994. - С. 35.

15. Московичи С. Век толп. - М., 1996. - С. 182,187-191.

16. Роббинс Э. Могущество без пределов. - М., 1996. - С. 229,332.

17. Фромм Э. Бегство от свободы: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1989. -272 с.

18. Цуладзе А. М. Политические манипуляции, или Покорение толпы. - М.: Книжный дом "Университет", 1999. - 144 с.

19. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. / Пер. с англ. / Науч. ред. Я. Н. Засурский. - М.: Мысль, 1980. - С. 27, 45.

20. Blegen М. A.. Lawler Е. J. Power and Bargaining in Authority-Client Relations / Research in Political Sociology, 1989. - P. 4,167-186.

21. Friedrich C. Op. cit. - P. 94.

22. Goodln Я E. Manipulatory politics. - Yale U.Pr. N. Haven; L., 1980. -P. 38.

23. Lentz J. D. Effective handling of manipulative persons. - Thomas. CC 1989.-P. 12.