Інформаційна політика - Почепцов Г.Г. - Література

Адмірал А. Цебровські, який у Пентагоні відповідає за трансформацію усіх збройних сил, каже про третю глобалізацію, в яку вступив світ після 11 вересня^*51. Якщо перша глобалізація тривала з 1800 pp. до великої депресії 30-х років XX ст., друга – від Другої світової війни до кінця 90-х років, то третя тільки починається. Кожна глобалізація характеризується різкою зміною правил гри і введенням нових. Так що наявний сьогодні певний імперський підйом США пов'язаний також і з новими реаліями, що не контролюються навіть самими США. Більш того, виник навіть термін "вимушена імперія"^*52.

*51: { Cebrowski А. Speech to the Heritage foundation // www. heritage.org.}

*52: { Kennedy P., Perle R.t Nye J.S., Jr. The reluctant empire: in a time of great consequence // Brown Journal of World Affairs. — 2003. — Summer — Fall.}

Варто згадати деякі риси цього нового світу, що формується. Різке прискорення процесів розвитку самих США призвели до відриву їх від своїх найближчих союзників і до ще більшого відриву від країн третього світу, що, між іншим, активізувало й сили протидії з боку ісламського світу. До речі, не зрозуміло, чому саме в цей період, коли США стали найсильнішими, виникла можливість атаки 11 вересня. Однією з відповідей може бути руйнування старої системи біполярності, де над усім нависла велика загроза. Сьогодні світ повний малих загроз, у результаті чого змінилася і його структурність: тепер зброя масового знищення може потрапити до нового типу гравців, які навіть не досягають рівня держави.

Паралельний розвиток інформаційних технологій зумовив перехід цих нових недержавних гравців на новий рівень. До речі, саме тут виникає новий тип структурності – мережа, що порушує попередній тип структурності, який базувався на територіальній близькості. Дж. Най говорить у цьому аспекті про демократизацію технологій, що дають змогу недержавним гравцям робити те, що в минулому могли робити тільки держави, маючи на увазі Гітлера чи Сталіна^*53.

*53: { Kennedy P., Perle R, Nye J.S., Jr. The reluctant empire: in a time of great consequence // Brown Journal of World Affairs. — 2003. — Summer — Fall.}

П. Кеннеді говорить, що поряд з територіальними імперіями, такими як, наприклад, Римська, можливі варіанти "неофіційних імперій". Заступник міністра оборони П. Вулфовіц уже провів семінар у Вашингтоні на тему виникнення і падіння імперій, що свідчить про істотний інтерес США до цього аспекту^*54. Імперіям завжди будуть цікаві закони падіння імперій.

*54: { (Ibid).}

Чим характеризується імперія? З одного боку, вона диктує правила іншим, з іншого – карає за відхилення від виконання цих правил. Чому дії США в цьому плані викликали відповідну реакцію (11 вересня)? У межах фізичного простору не було традиційного воєнного зіткнення, але були зіткнення у межах інформаційного і когнітивного просторів, хоч і в нетрадиційній формі. Тим більше, що захист цих просторів спочиває сам на собі: арабська культура захищалася тим, що була іншою і закритою іншою мовою. Глобалізація-ІІ зруйнувала ці варіанти захистів, глобалізація-III може їх взагалі скасувати.

Сучасна американська імперія цілковито побудована у віртуальній площині, хоча, природно, була підтримана і реаліями світу. Можна виділити декілька критеріїв імперії, які вступили у протиріччя з ісламським світом. Імперія створює поділ на центр і периферію, створює центрострімкі тенденції, породжує символічний продукт для споживання усіма. Жодна цивілізація не хоче, навіть визнаючи першість технологічну, символічно віддавати перевагу комусь іншому. Мета і зміст будь-якої цивілізації полягає у визнанні своєї переваги. Якщо їй не вдається зберегти свою ідентичність, вона втрачає право на існування у власних очах.

Якщо звичайна війна ведеться у межах фізичного простору, "холодна війна" відбувалася в рамках інформаційного простору, то сьогоднішня когнітивна війна, яка призвела до трагедії 11 вересня, була спрямована на захоплення віртуального простору. Імовірно, можна говорити про поняття інформаційного і віртуального домінування, яке в результаті веде до ерозії цивілізаційних кордонів, і про здачу свого цивілізаційного простору. Цікаво, що героїка віртуального пострадянського простору насичена типажами піратського типу – це, наприклад, менти чи бригада, тобто гравці, що виявляються спроможними діяти при принциповій втраті усіх інших членів "команди". По суті, перед нами пострадянський вестерн, де панує не закон, а сила, що переходить з рук у руки. Героїка як категорія обов'язково має проявитися. Якщо в радянський час вона свідомо асоціювалася з такими типами, як робітник і колгоспниця, які уособлювали торжество фізичної праці, то пізніше з'явилися інженер чи інші представники нефізичної праці (або змішані типи – наприклад, офіцери, що поєднують у собі два види праці).

Імперія силою своєї героїки ніби відбирає право на чужу героїку, що, власне кажучи, заповнюється героїкою локальних вестернів, які відображають на своєму рівні сформовані метаправила. Першим завжди був символічний продукт самої імперії, але не її периферії.

До речі, одне з метаправил імперії полягає в тому, що імперія не любить зауважень на свою адресу. Це можна помітити і в анекдоті, який навів Р. Перл^*55, а саме: в Африці затримали за контрабанду француза, німця й американця. Перед розстрілом їм дозволили висловити їхнє останнє бажання. Француз попросив виконати Марсельєзу. Німець сказав, що хотів би прочитати лекцію про американську однополярність і її вплив на міжнародні відносини. А американець попросив, щоб його розстріляли другим, тому що не хотів слухати цю лекцію.

*55: { Kennedy P., Perle R., Nye J.S., Jr. The reluctant empire: in a time of great consequence // Brown Journal of World Affairs. — 2003. — Summer — Fall.}

А. Цебровські говорить про американський спосіб війни як про зовсім особливий спосіб^*56. Визначаються три типи війни: війни системного рівня (наприклад, "холодна"), війни на рівні "держава – держава", а також виникаючі війни, що ведуть групи індивідів. До речі, слід зазначити, хоч про це і не говорить А. Цебровські, що імперія веде саме системну війну, вона будь-яку свою війну форматує як системну, оскільки це часто введення системного порядку зі своїх позицій в іншу систему.

*56: { Cebrowski А.К., Barnett Т.P.M. The American way of war // www.cdi.org.}

А. Цебровські говорить не про імперію, а про роль системного адміністратора, що не зупиняє когось, а підтримує систему в робочому стані^*57. У цій же системній сфері можна розмістити як орієнтацію на випереджаючі дії, оскільки, як він вважає, реагуючі дії є каральними. Військові підрозділи мають тепер більше бути схожими на спецпідрозділи як через зростаючу мобільності, так і через те, що їм доводиться діяти з мінімальною підтримкою з дому.

*57: { Cebrowski A. Speech to the Heritage foundation // www.heritage.org.}

У недостатньо чітко сформульованому вигляді автор розрізняє горизонтальні наслідки і вертикальні шоки. 11 вересня – це безсумнівний вертикальний шок, який викликав безліч наслідків. Але при цьому і війну в Іраку він схильний також розглядати як варіант вертикального шоку, оскільки вважає, що для США більш цікаво рухатися, захоплюючи ініціативу, створюючи нові вертикальні шоки. Під цю ідеологію легко підходить систематика комплексних адаптивних систем і хаосу, де малі зміни початкових умов можуть приводити до істотних змін на виході. Звідси з'являється можливість при захопленні ініціативи змінювати ці початкові умови.

Якщо дії терористів 11 вересня були визначені як мережева війна, і тут на перше місце вийшли аналізи Дж. Арквілли і Д. Ронфельдта, то відповідні дії армії США в Іраку були сприйняті і подані як мережево-центрична війна^*58.

*58: { Franks: net-centric tech is "heaven" // www.fcw.com; Cebrowskiseestransformationchange//www./cw.com; Caterinicchia D. Net-centric warning delivered // www.fcw.com.}

Термін "network-centric warfare" був переведений російською мовою як "сете-центрическая война" (українською – мережево-центрична), і ми скористаємося таким варіантом^*59. Пізніший вихід такої статті був би поганим показником. Хоча б на рівні концептуальному, це треба було зробити давно.

*59: { Попов И.М. Сете-центрическая война Пентагона // Независимое военное обозрение. — 2004. — №9.}

А. Цебровські пов'язує виникнення мережево-центричної війни з переходом від платформо-центричного програмування до мережево-центричного, що позначається на зростанні ролі Інтернету^*60. Перехід до мережевих форм у бізнесі також створює можливість для більш гнучких і більш динамічних дій. По суті, ймовірно, усе це є відповіддю на різко зростаючу динаміку середовища.

*60: { Cebrowski A.K., Garstka J J. Network-centric warfare: its origin and future // Proceedings. — 1998. — January.}

З усього сказаного випливає, що військові не могли не змінити тактику ведення війни. Природним переходом став перехід від орієнтації на виснаження противника до орієнтації на швидкість управління і самосинхронізацію, коли окремі одиниці в змозі самі приймати потрібні рішення, що відповідають загальній спрямованості.

Прискорення управління має три складових:

· інформаційна перевага дає глибше розуміння ситуації бою, а не просто збільшення "сирого" фактажу;

· дії з іншою швидкістю і точністю досягають масованості ефектів на противагу масованості сили минулого;

· як наслідок, виникає припинення дій супротивника і шок, що зупиняє його стратегію.

Є ще один важливий наслідок, сформульований авторами. Вони справедливо вважають, що кожна нова революція у військовій справі породжує нову еліту.

Дж. Гарстка пов'язує суть цього типу воєнних дій з можливістю обміну інформацією серед географічно розмежованих елементів сили^*61. Вивчення взаємозв'язку між інформаційною і бойовою силою нового аналітичного інструментарію і нових ментальних моделей. Когнітивний простір трактується ними як простір розуму, як сфера непізнанного, де перебувають такі явища, як: лідерство, мораль, суспільна думка, знання ситуації, згуртованість бойових одиниць.

*61: { Garstka J.J. Network centric warfare: an overview of emerging theory // www.mors.org.}

Перед нами результати дійсно загальних змін функціонування нашого світу, його відриву від матеріальної складової і зміщення у бік інформаційної складової, що кардинально може змінити навіть місце ухвалення рішення. Так, у випадку війни в Афганістані рішення часто приймалися не в самому Афганістані, а в Темпі у Флориді, де розміщене центральне командування^*62.

*62: { Jackson J. Network-centric warfare comes of age: a WT special report // www.washingtontechnology.com.}

Не тільки інформаційний акцент привніс новизну, тепер і когнітивний акцент став домінуючим. Адже і фізична, й інформаційна складові спрямовані на досягнення ефекту в голові супротивника. Як пише П. Мердок: "Метою війни є досягнення політичних цілей шляхом використання організованого насильства для впливу на розум і поведінку ворожого лідерства"^*63. Тому йдеться про поведінкові результати, про операції, спрямовані на результат (effects-based operations).

*63: { Murdoch P. Principles of war on the network-centric battlefield: mass and economy of force. — Parameteres. 2002. — Spring.}

Т. Барнетт застерігає, що чимало в цій концепції побудовано на дзеркальному відображенні власної вразливості і спробах перенести те саме на супротивника^*64. Більше того, він вважає, що спроба увійти в систему прийняття рішень супротивником, прискорене власне прийняття рішень може взагалі привести до того, що доведеться реагувати на свої ж сигнали, оскільки супротивник діятиме у більш повільному темпі. При нульовому часі для передачі інформації все одно будуть зберігатися тривалість компонента спостережень і орієнтації. Одержання величезного обсягу інформації буде призводити до інформаційної перевантаженості, що також заважатиме розумінню стратегічного, тактичного й оперативного рівнів.

*64: { Barnett T.P.M. The seven deadly sins of network-centric warfare / / Proceedings. — 1999. — January.}

Мережеві структури породили мережеву війну і мережево-центричну війну, головною характеристикою яких стає відхід обов'язковості фізичної концентрації маси, що тепер є географічно розподіленою. Збереження ж її сили і єдності досягається завдяки новим інформаційним можливостям, коли усі діючі особи максимально обмінюються інформацією, задаючи своє інформаційне домінування. Це ніби внутрішнє інформаційне домінування; традиційно ж цей термін розглядається у зовнішньому вимірі, коли створюються перешкоди для використання своїх інформаційних ресурсів супротивником.

Війна, що базується на ентропії (М. Херман)

Новим варіантом також став підхід аналізу, названий "війна, що базується на ентропії"^*65. Метою цієї парадигми є руйнування порядку в супротивника зі збереженням своєї зв'язаності. Ця парадигма покликана змінити парадигму виснаження, що звичайно застосовується при аналізі і плануванні воєнних дій. До цього моделювання не враховувало таких характеристик, як бойовий дух, мораль, дисципліна, тренованість. Бойова одиниця без ентропії може реалізувати весь свій фізичний потенціал. Якщо попередні моделі акцентували кількісні аспекти, то модель, що базується на ентропії, є більш збалансованою, надаючи новий вимір для визначення ефективності бойових дій. Відповідно, за чотири роки була створена комп'ютерна гра, що ґрунтується на цій новій ідеології^*66. Причому військові звертаються за створенням таких ділових ігор саме до комерційних структур, які можуть зробити це набагато швидше.

*65: { Herman М. Entropy-based warfare: modeling the revolution in military affairs // Joint Force Quaterly. — 1998 —1999. — Autumn — Winter.}

*66: { Peck M. Successful war games combine both civilian and military traits // National Defense. — 2003. — November.}

Динаміка змін нового контексту безпеки диктує нові варіанти стратегії і тактики збройних сил, нові типи бойових угруповань, що, до речі, найбільш яскраво було продемонстровано війною в Іраку, де найбільш яскраво проявилися можливості застосування інформаційних технологій.

Література

1. Davis J. Improving CIA analytic performance // Occasional papers. – 2002. – September. – Vol. 1. – №3 / The Sherman Kent Center for Intelligence Analysis.

2. Gray C.S. Why strategy is difficult? // Joint Force Quaterly. – 1999. – Summer.

3. Skalka J. White House adviser pushes Bush agenda // www.cmonitor.com

4. Ершов П.М. Режиссура как практическая психология. – М., 1972.

5. Matthias W.C. America's strategic blunders. Intelligence analysis and national security policy. – University Park, Penn., 2001.

6. Форрестер Дж. Мировая динамика. – М.; СПб., 2003.

7. Luttwak E.N. Strategy. The logic of war and peace. – Cambridge: Mass. etc., 2001. – P. 87.

8. Luttwak E.N. Strategy. The logic of war and peace. – Cambridge: Mass. etc., 2001. – P. 13.

9. Моррис Д. Новый государь. – М., 2003.

10. Builder С.Н. Keeping the strategic flame. // Joint Force Quaterly. – 1996 –1997. – Winter.

11. Gordon A.S. Strategies in analogous planning cases // www. ict. use. edu

12. Gordon A.S. The theory of mind in strategy representation // www.ict.usc.edu

13. Gordon A.S. The representational requirements of strategic planning // www.ict.usc.edu

14. Marsella S., Gratch J. Modeling coping behavior in virtual humans: don't worry, be happy // www.ict.usc.edu

15. Жуков Ю.Н. Иной Сталин. – M., 2003.

16. Gray C.S. Why strategy is difficult? // Joint Force Quaterly. – 1999. – Summer.

17. Davis J. Uncertainty-sensitive planning // New challenges, new tools for defence decionmaking. – Santa Monica, 2003 / RAND. – P. 131.

18. Davis P.K. a. o. Adaptiveness in national defense: the basis of a new framework // www.rand.org

19. Davis Р.К. Defense planning in an era of uncertainty: East Asian isues // Emerging threats, force structures and the role of air power in Korea // www.rand.org

20. Davis P.K. Analytic architecture for capabilities-based planning, mission-system analysis and transformation. – Santa Monica, 2002 / RAND.

21. Crutchfield J.P. Complexity: order contra chaos // www.san- tafe.edu

22. Gyllensporre D.T. Decision navigation. Coping with 21st – century challenges in tactical decisionmaking // Military Review. – 2003. – September – October.

23. Davis J. Sherman Kent's final thoughts on analysis- policymaker relations // Occasional Papers. – 2003. – Vol. 2. – №3 // The Sherman Kent Center for Intelligence Analysis.

24. Bigelow J.H., Davis P.K. Implications for model validation of multiresolution, multiperspective modeling (MRMPM) and exploratory analysis. – Santa Monica, 2003 // RAND project Air Force.

25. Davis P.K. Exploratory analysis and implications for modeling // New challenges, new tools for defense decisionmaking. – Santa Monica, 2003 // RAND.

26. Dewar J.A. a. o. Expandability of the 21st century army. Santa Monica, 2001 // RAND.

27. Builder C.H. Keeping the strategic flame. // Joint Force Quaterly. – 1996 –1997. – Winter.

28. Luttwak E. Coup d'etat. – Cambridge: Mass., 1979. – P. 168.

29. Pitney J.J., The art of political warfare. – Norman, 2000.

30. Luttwak E.N. Strategy. The logic of war and peace. – Cambridge, Mass. etc., 2001.

31. Lervik O.E. A new French revolution? An integrative approach in he analysis of the Romanian transition // www.ub.uib.no

32. Luttwak E. Coup d'etat. – Cambridge: Mass., 1979.

33. Siegel A.B. Information, analysis, intelligence: a critical challenge for 21st century operations //www.capitol.northgrum.com

34. Stiglitz J.E. Information and the change in the paradigm in economics // www3.gsb.columbia.edu