Соціально-правові основи інформаційної безпеки - Петрик В.М. - 6.1.1. Загальна характеристика тенденцій у процесах світової глобалізації і завдання інформаційно-аналітичних і наукових установ держави

6.1.1. Загальна характеристика тенденцій у процесах світової глобалізації і завдання інформаційно-аналітичних і наукових установ держави

Реальність сьогодення констатує: в останню чверть XX ст, особливо після розпаду СРСР та впровадження нових комунікаційних технологій (комп'ютеризації, Інтернету, мобільного зв'язку тощо) процеси глобалізації різко прискорилися, охопивши практично всі держави. Сучасний світ має сталу тенденцію до глобалізації, тобто до підвищення загальної взаємозалежності учасників світогосподарських відносин та певної уніфікації усіх сфер життєдіяльності національних суспільств, держав, неурядових організацій, транснаціональних корпорацій, окремих регіонів, які утворюють цивілізаційні об'єднання.

Поява проектів нових цивілізаційних об'єднань (інформаційних суспільств, за своїм характером - імперій) передбачає єдиний інформаційний простір, в якому ініціатори (метрополії) нав'язують свою ідеологію, певні політичні уподобання та модель способу життя, вживаючи відповідні заходи "перевиховання" аборигенів на підвладній території, тобто в заданому інформаційно-психологічному просторі. Зазначені стратегічні завдання реалізуються комплексно як по політико-дипломатичних і соціально-гуманітарних каналах, так і по каналах розвідувальних та інших спецслужб, в окремих ж із застосуванням збройних сил, укомплектованих спецпідрозділами особливого призначення, оснащених високоточною новітньою зброєю четвертого-п'ятого поколінь. В основу ідеології зазначених цивілізаційних проектів покладені атлантистські (англосаксонські) цивілізаційні традиції, цінності англіканської і католицької церков, ліберал-демократичні політичні уподобання американського зразка для іноземних аборигенів.

Глобалізація нині розглядається як явище в декількох взаємозалежних аспектах, основними з яких є:

1. "Ментальна" чи культурно-ідеологічна глобалізація

має тривалу історію, репрезентує комплексний процес, який зачіпає національні традиції, релігію, культуру та ідеологію. Процес релігійної глобалізації розпочався з появи перших монотеїстичних релігій. Нині світ "розподілений" між шістьма релігійними системами, які контролюють владу (християнство та іудаїзм), фінанси (іудаїзм та іслам), трудові ресурси (індуїзм і конфуціанство), "ментальну" сферу (іслам і буддизм).

Ще одним важливим аспектом "ментальної" глобалізації є безупинний процес уніфікації культурних переваг людства. Починаючи з італійського Ренесансу, культурна глобалізація пройшла через так звані французький, англійський та американський впливи з географічним ареалом, що розширюється. Нині англосаксонсько-іудейський вплив у вигляді масонського руху в американській оболонці є домінуючим, зухвалим, з постійно зростаючим опором з боку континентальних народів Світового острова (Євразії).

2. Територіальна глобалізація - процес укрупнення державних і наддержавних утворень. Поряд з економікою, державне будівництво і формування військово-політичних союзів максимально демонструють світові сутність глобалізації. Концентрація фінансових, трудових та інших ресурсів в обмеженому міському просторі (процес урбанізації) також є характерним прикладом територіальної глобалізації.

3. Економічна глобалізація репрезентує сукупність двох процесів:

o глобалізації ринків (капіталу, трудових ресурсів, товарів і послуг);

o глобалізації економічних форм, під якими розуміється укрупнення організаційних структур економіки - від середньовічних цехових організацій до глобальних суперкорпорацій.

На держави усього світу з боку міжнародних фінансових організацій здійснюється безпрецедентний тиск з метою приведення їх економічних систем до світових стандартів, тобто проводиться насильницька інтеграція всіх економік у єдину світову економіку.

4. Інформаційно-комунікаційна глобалізація, яка нині е найбільш показовою з інтеграційних процесів, містить у собі:

o розвиток комунікаційних можливостей і використання космічного простору для передачі інформації;

o появу і швидкий розвиток глобальних інформаційних мереж;

o комп'ютеризацію багатьох процесів життєдіяльності людства.

Водночас велика частина інформації, що проходить по світових комунікаційних мережах, нині знаходиться під контролем США. Висновок: хто володіє інформацією, той володіє світом.

5. Етнічна глобалізація складається з двох основних процесів:

o зростання загальної чисельності населення планети;

o взаємної асимілції різних етнічних груп.

Все зростаюча імміграція (як легальна, так і нелегальна) до країн Заходу значно прискорює цей процес і робить його загальним, ключовим чинником, який впливає на сучасні глобалізаційні процеси. Певна (поки що чітко не визначена) наддержавна структура виконує роль головного штабу "Нового світового порядку". Проте у своїй діяльності згадана транснаціональна організація орієнтується тільки на інтереси нечисленної еліти, об'єднаної етнічним спорідненням (переважно це англосаксонські та іудейські клани) та відповідними закритими ложами.

З урахуванням зазначених вище обставин для формування концепції державної інформаційної політики в умовах використання іноземними державами та іншими учасниками інформаційно-психологічного протиборства великого арсеналу сил, засобів та новітніх інформаційно-психологічних методів, спеціальних форм організації їх застосування (СЮ, АЗА, ІВ, оперативні заходи - 03) необхідно відзначити особливу роль системи органів державної влади в організаційно-правовому забезпеченні відповідної системи ефективної протидії зовнішньому інформаційно-психологічному втручанню і забезпеченні надійної інформаційно-психологічної безпеки особистості, суспільства і держави протягом усього процесу протиборства.

При розробці положень державної інформаційної політики також має враховуватися та обставина, що система органів державної влади в сучасних умовах може бути присутня в Інформаційно-психологічній сфері як у традиційному явному вигляді, так і у віртуальній формі так званого електронного уряду, що багато в чому визначає інший набір форм і методів впливу, який має здійснюватися державою для регулювання суспільних (внутрішньодержавних) і міжнародних відносин в інформаційно-психологічній сфері. Для визначення положень концепції загальнонаціональної інформаційної політики в умовах інформаційно-психологічного протиборства необхідно на державному рівні проводити дослідження проблемних питань і процесів, результати яких мають надати додаткові можливості для вдосконалення організації і здійснення протидії таємним інформаційно-психологічним операціям зовнішніх сил. Одним із напрямків досліджень мають бути проблеми визначення стратегії, оптимальної форми і тактики інтеграції державної влади в інформаційне суспільство.

Особливу роль в інформаційно-психологічному протиборстві набувають ЗМІ та МК, транснаціональні інформаційно-телекомунікаційні корпорації та віртуальні соціальні (мережні) співтовариства. Діяльність зазначених суб'єктів має постійно знаходитися під пильним оком співробітників спецслужб і правоохоронних органів, інформаційно-аналітичних підрозділів, дослідників і науковців для визначення місця і ролі та прогнозування наслідків їх участі в інформаційному протиборстві на боці різних учасників конфлікту.

6.1.2. Зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного і наукового забезпечення державного управління в умовах глобальної інформатизації
6.1.3. Інформаційно-психологічне протиборство навколо визначення правового суб'єктивного статусу ТНК у міжнародних відносинах
6.1.4. Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління
6.1.5. Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві
6.1.6. Принципи політики проведення інформаційно-аналітичними підрозділами органів державного управління у сфері безпеки ЗМІ заходів протидії АЗА і СІО в умовах інформаційно-психологічного протиборства.
6.2. Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки
6.3. Сутність "державного управління у сфері безпеки" як споживача інформаційно-аналітичного продукту
Розділ 7. Інформаційно-аналітичне і наукове забезпечення заходів протидії спеціальним інформаційним операціям та актам зовнішньої інформаційної агресії
7.1. Визначення поняття "організація інформаційного і аналітико-прогностичного забезпечення"
7.1.1. Організація
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru