Наочним прикладом практичної користі від поєднання методів геополітичного аналізу і контррозвідувальної оцінки для визначення проблем застосування учасниками міжнародних відносин розвідувальних технологій є розроблена автором методика оцінки та класифікації міждержавних відносин і характеру взаємовідносин між їхніми спецслужбами.
Так, цей метод дав змогу сформулювати наукові положення щодо взаємозалежності зовнішньої стратегії суб'єктів міжнародно-правових відносин, їх зовнішньої практики та характеру використання власних спецслужб для вирішення відповідних завдань щодо своїх противників, конкурентів чи партнерів.
Методика визначення рівня і характеру міждержавних відносин у сучасних геополітичних умовах передбачає, зокрема, чотирирівневу класифікацію міждержавних відносин: добросусідські, партнерські, суперницькі, конфронтаційні. А саме:
Добросусідські - у загальних рисах це такі відносини, за яких існує повна довіра між державами та відсутні суперечливі проблеми, а ті, що виникають, - вирішуються на основі компромісів шляхом взаємних поступок, не обмежуючи інтереси один одного. У даному випадку провадиться спільна робота спецслужб у напрямі забезпечення безпеки обох держав, тобто розвідувальна робота "один по одному" із застосуванням форм і методів легальної та обмежено умовно легальної розвідки.
Партнерські - за яких немає принципових протиріч, а суперечливі питання вирішуються на основі компромісів, проте більш слабкий партнер звичайно поступається сильнішому, піддаючись тиску та поступаючись частиною своїх інтересів. Існує відносний рівень довіри, на перше місце ставляться власні інтереси. В даному випадку здійснюється розвідувальна діяльність "один по одному" в плані пошуку оптимальних рішень з максимальною вигодою для своєї держави, але без завдання при цьому прямої шкоди партнерові. В цьому випадку застосовуються всі форми та методи легальної, умовно легальної і технічної розвідки, які не завдають явної шкоди партнерським відносинам.
Суперницькі - відносини, за яких звичайно існують передумови до виникнення суперечностей (на ринках збуту продукції або придбання сировини, в певній науково-технічній ефірі тощо) або суперечливі проблеми (територіальні, майнові, обстоювання авторських прав, зміна пріоритетів у політиці тощо), які вирішуються шляхом тривалих дипломатичних переговорів у межах встановлених міжнародних правил та двосторонніх угод з метою пошуку компромісного рішення з більшою вигодою для себе. Ступінь довіри мінімальний. У цьому випадку на фоні зовні партнерських відносин починається практика проведення активної розвідувальної діяльності "одного проти іншого" з окремими елементами глибоко законспірованих підривних акцій з метою вигідного впливу на вирішення спірних проблем.
У даному випадку проводиться в повному обсязі легальна, умовно легальна і технічна, набуває підвищеного значення агентурна розвідка.
Конфронтаційні - за яких спірні питання переростають у проблеми та суперечності, які важко або взагалі неможливо розв'язати. З цієї причини виникає напруженість у міждержавних відносинах, у формі різних дипломатичних, економічних чи гуманітарних обмежень, недружніх акцій, санкцій стосовно окремих громадян, організацій або державних структур партнера, які, в свою чергу, провокують локальні (прикордонні) збройні зіткнення. Крайня стадія таких стосунків - оголошення війни з усіма наслідками, що випливають з цього для обох сторін і сусідніх держав.
Таким чином, у нинішніх нестабільних геополітичних умовах фахівцям з проблем діяльності іноземних спецслужб дуже важливо вміти вчасно і професійно давати оцінку конкретному іноземному виконавчому суб'єкту розвідувальної діяльності на предмет його визначення "хто є хто" для України в конкретний час і ситуації: союзник, партнер, конкурент, супротивник або навіть ворог. Головний критерій такого визначення для всіх випадків має бути лише один - мета діяльності сторін.
7.6.4. Методика оцінки та класифікації джерел АЗА
Розділ 8. Теоретико-правові та оперативно-прикладні аспекти парадигми інформаційного протиборства у ХХІ столітті
8.1. Гносеологічні корені та антологія процесу у формуванні концептуальних основ сучасної парадигми інформаційно-психологічної війни
8.1.1. Оцінка тенденцій в сучасній оперативній обстановці
8.1.2. Сучасна парадигма історичного досвіду в сфері інформаційно-психологічної війни
8.2. Сполучені Штати Америки
8.2.1. Метою інформаційної війни на державному рівні
8.2.2. Військовий рівень реалізації концепції ІВ
8.2.3. Особливості чинників впливу на визначення виконавчих суб'єктів у Інформаційних війнах, їх цілей, завдань та об'єктів враження