Соціально-правові основи інформаційної безпеки - Петрик В.М. - 7.5.2. Аналітична робота

Аналітична робота: сутність проведення аналітичного дослідження; зміст аналітичної роботи, цілі, завдання, об'єкт, предмет, тематичне дослідження, засоби, форми, процес, технологія. Завдання (замовлення) і план на проведення аналітичної роботи. Аналіз інформації. Вироблення нової інформації. Документування, апробування, затвердження, реалізація результатів дослідження. Перевірка, затвердження і реалізація результатів аналітичного дослідження.

Аналітична робота в зовнішньополітичних, оборонних, правоохоронних відомствах і спецслужбах здійснюється спеціальними підрозділами (зокрема на вищому і середньому рівні).

Приміром, зміст аналітичної роботи в розвідці та контррозвідці являє собою здійснюване з метою практичного забезпечення розвідувальних і контррозвідувальних завдань спецслужб вивчення фактів, подій, обставин, характеру дій чи діяльності, пов'язаних з ними конкретних юридичних та фізичних осіб, важливих для розробки та реалізації зовнішньої і внутрішньої політики правлячої еліти, зокрема керівництвом спецслужби для організації та реалізації розвідувальної і контррозвідувальної політики щодо іноземного партнера або антидержавних елементів у суспільстві, які підтримуються і спрямовуються з-за кордону.

Дослідженню піддаються, в першу чергу, дані про противників, конкурентів та партнерів, до яких почала втрачатися довіра, з метою: 1) отримання нового знання; 2) складання прогнозів щодо тенденцій розвитку, можливих напрямків ходу подій в тій чи іншій досліджуваній галузі; 3) розробки пропозицій і рекомендацій.

Аналогічна робота проводиться в системі МЗС, але на відміну від спецслужб без застосування оперативних засобів, заборонених міжнародним правом і національним законодавством держави перебування. Вважається, що розвідувальна або контррозвідувальна оцінка та аналіз, спеціальні фахові прогнози є більш важливою передумовою розробки та здійснення іноземними державами та іншими суб'єктами міжнародно-правових відносин як довгострокових розвідувальних, контррозвідувальних чи загальнодержавних зовнішньополітичних програм щодо своїх непорядних партнерів, конкурентів, противників, так і для потреб поточної діяльності владних та управлінських структур правлячої еліти. Особливо великого значення надається розвідувальному і контррозвідувальному аналізу в плануванні зовнішньої політики та прийнятті відповідальних політичних рішень. Безумовно, такий стан речей є характерним для США, Великої Британії, ФРН, РФ, Франції, Ізраїлю, Ірану, Китаю, Польщі тощо.

Відповідна спеціальна фахова (розвідувальна, контррозвідувальна, оперативно-розшукова) оцінка та аналітичне дослідження спецслужб мають характер документів, що віддзеркалюють думку офіційних кіл. Тому під час розробки внутрішнього чи зовнішньополітичного курсу правляча еліта віддає перевагу висновкам і рекомендаціям спецслужб, а не інших державних (цивільних) органів та організацій.

Організація аналітичної діяльності зовнішньополітичних, оборонних, правоохоронних органів і спецслужб у сучасних умовах характеризується: 1) певною плановістю, що, в першу чергу, полягає у визначенні конкретного кола проблем, актуальності та послідовності їх вивчення; 2) спеціалізацією з досліджуваних проблем різних галузей суспільного життя держави чи іншого об'єкта розвідувальних спрямувань (внутрішня, зовнішня політика, економіка, наука, питання оборони, безпеки, озброєння, ідеології тощо); 3) широким залученням до неї невійськових, нероз в іду вальних державних установ і неурядових (незалежних) організацій, що розширює можливості аналітичних органів контррозвідки та розвідки, особливо у вивченні великих соціально-політичних, геополітичних, геоекономічних, геостратегічних, науково-технічних та інших глобальних проблем.

Таким чином, усі згадані органи та спецслужби спрямовують свої зусилля на забезпечення спрямованості аналітичних досліджень, отримання різнобічної вихідної інформації, економії власних сил і засобів, проведенні необхідних досліджень І оцінок в оптимально стислі строки. Цілі конкретного аналітичного дослідження визначають або операційні, агентурно-оперативні та оперативно-розшукові підрозділи, або самі аналітичні органи. Методи дослідження обираються залежно від завдань зовнішньополітичного, правоохоронного, контррозвідувального, розвідувального, оборонного аналізу та характеру проблеми. Під час дослідження масових явищ поряд із методами політичного І соціального аналізу вважаються ефективними математичні методи, а при вивченні одиничних фактів і явищ -логічні та історичні.

У різних відомствах є власні напрацювання практики проведення аналітичних досліджень. Так, у контррозвідці та розвідці найбільш розробленою є методика дослідження науково-технічного, економічного і військового потенціалів, найменш - методика оцінки соціально-політичних і геостратегічних процесів. У зовнішньополітичних відомствах - навпаки.

Спеціальні органи держав готують велику кількість аналітичних матеріалів (довідки, огляди, бюлетені, доповіді тощо). Одні з них надсилаються до окремих підрозділів правоохоронних органів, контррозвідки, розвідки, військ спеціального призначення, генштабу збройних сил, РНБО тощо; інші, в тому числі правоохоронні, контррозвідувальні та розвідувальні оцінки, у вигляді оглядів та інших документів доводяться до відома політичного або військово-політичного керівництва держави. Вони набувають загальнодержавного значення. Решта - мають характер загального відомчого документу. Всі ці види документів спеціальних служб і органів є результатом спеціалізації діяльності аналітичних служб основних політичних, правоохоронних, оборонних, контррозвідувальних і розвідувальних органів під керівній ролі загальнонаціональних спеціальних органів (РНБО) та використовуються як засіб їх актуального впливу на формування державної політики чи політики керівництва іншого суб'єкта міжнародно-правових відносин.

Великий вплив на оцінки (що містяться в документах спеціальних органів і служб) мають правлячі кола, які керуються власними політичними, релігійними чи іншими ідеологічними уподобаннями, прагненнями підтасувати та пристосувати ці оцінки до егоїстичних інтересів власної промислово-фінансової олігархії, впровадити поточну політику правлячого на даний момент політичного угрупування; підвищити військові витрати; а також керівництво оборонних, правоохоронних, контррозвідувальних, розвідувальних органів, яке конкурує між собою за пріоритет в оцінці тих чи інших видів оперативної і оперативно-розшукової інформації, за вплив у держдепартаменті та інших владних і управлінських структурах.

Саме це породжує методичні вади, заплановану упередженість і тенденційність під час аналізу інформації спецслужб, котрі часто стають головною причиною значних неточностей, прорахунків, а іноді й грубих викривлень в оцінці стану справ, характеру і тенденцій соціально-політичних, економічних, фінансових процесів у партнерів, конкурентів чи противників.

Під час визначення умов ці неточності та прорахунки можуть мати серйозні політичні, економічні та соціальні наслідки.

Другою за значенням структурою в державах е аналітичні підрозділи МЗС та інших аналогічних загальнодержавних зовнішньополітичних відомств.

На третьому місці - відомчі інформаційно-аналітичні підрозділи інших міністерств, банків, інформаційних агентств, радіо, телебачення тощо.

Далі йдуть - науково-дослідні заклади, як державні, так і приватні, так звані незалежні.

Таким чином, можна зазначити:

Аналітична робота - складова частина творчої діяльності людини. Вона призначена для оцінки інформації та підготовки прийняття рішень. Становить основний зміст повсякденної роботи кожного керівника і співробітника. Аналітична робота, як про" це є пізнання об'єктивної реальності, здійснюється за законами діалектики, формальної логіки, із застосуванням загальнонаукових методів дослідження.

Зміст аналітичної роботи - приведення розрізнених даних у логічно обґрунтовану систему залежностей (просторово-тимчасових, причинно-наслідкових та інших), що дають змогу правильно оцінити як усю сукупність фактів, так і кожний з них окремо. Мета дослідження - загальна спрямованість дослідження, очікуваний кінцевий результат. Вона визначає характер завдань дослідження і досягається за допомогою їх вирішення. Завдання дослідження - сукупність цільових настанов, у яких формулюються основні вимоги до аналізу і вирішення досліджуваної проблеми. Об'єкт дослідження - галузь практичної діяльності, на яку спрямований процес дослідження. Вибір об'єкта дослідження визначає межі застосування отриманих результатів. Предмет дослідження - істотні властивості об'єкта дослідження, пізнання яких необхідне для вирішення проблеми, в межах яких об'єкт вивчається в даному конкретному дослідженні.

Це може бути перелік: 1) якостей, властивостей, характерних рис, відмінних ознак; 2) особливостей побудови структурних елементів системи, 3) тенденцій і особливостей розвитку структури, системи чи механізму, їх елементів, 4) сутність та характер внутрішніх і зовнішніх процесів; 5) характер взаємодії із зовнішнім середовищем, характер внутрішніх взаємозв'язків, характеристика взаємовпливів; 6) рушійні чи гальмуючі сили розвитку чи функціонування; 7) чинники, небезпеки, ризики, виклики та загрози, характеристика умов появи, існування, розвитку і зникнення, трансформації, перетворення, причини та їх джерела тощо.

Тематичне дослідження - організаційна форма аналітичного спостереження за станом і розвитком обстановки, в рамках якої вивчаються її елементи з метою вироблення тактичних завдань для практичної діяльності. Дослідження в повсякденній діяльності проводяться в міру накопичення проблем. Досліджуються: актуальність, важливість, об'єктивність, перспективність. Предметом дослідження стають події і процеси, розвиток яких може вплинути на вибір форм і методів діяльності на певній ділянці та у конкретний час.

Засоби аналітичної роботи - це закони та методи розумової діяльності, а також технічні засоби, на основі та за допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних з більш високою якістю.

Під проведенням дослідження розуміється система взаємозалежних робочих операцій, що утворюють технологічний цикл відбору, групування фактів про події, явища, процеси, де кожен факт знаходить своє місце та пов'язаний з попередніми та наступними обставинами в просторово-тимчасовій і причинно-наслідковій залежності. Процес аналітичної роботи - сукупність розумових операцій, здійснюваних у певній послідовності з використанням аналітичних засобів, що приводять до досягнення цілей і завдань дослідження. Узагальнення фактів, їх наукова обґрунтована систематизація дають змогу дати правильну оцінку як усієї сукупності фактів, так і кожному з них окремо.

Форми аналітичної роботи - організаційні особливості здійснення аналітичної роботи, обумовлені цілями, засобами та результатами її проведення, що утворять систему аналітичного спостереження за станом і розвитком обстановки. Форма - у загальнонауковому значенні - зовнішні ознаки, видимість чого-небудь у протиставленні до його змісту; у контексті інформаційно-аналітичного дослідження - зовнішній прояв організації виконавчої діяльності. Технологія аналітичної роботи - одержання нового знання (вивідної інформації), що забезпечує складний процес дослідження, з визначеною логічною послідовністю.

Метод (технологія) аналітичного дослідження: І) у загальнонауковому значенні - інструмент реалізації якого-не-будь окремого фрагмента загального процесу досягнення мети: система правил і засобів безпосереднього досягнення мети, що дають змогу поетапно одержувати мінімально реальний результат; 2) у професійно-прикладному значенні - відносно локальна частина загального процесу розв'язання задачі: процедура (від слова "процес") розв'язання дрібного фрагменту загальної задачі за допомогою властивих тільки цьому випадку способів.

Спосіб аналітичного дослідження - сукупність конкретних прийомів і засобів, що дозволяє одержати визначений реальний результат. Прийом аналітичного дослідження - мінімальні дії, що можуть при відповідних умовах і кількісних показниках забезпечити передумови до досягнення мінімально можливого результату.

План аналітичного дослідження - організаційний документ, що встановлює послідовність здійснення етапів дослідження, конкретизованих стосовно виконавців, термінів, форм підготовки вихідних документів. Проблема дослідження - розгляд питання, відповідь на яке не міститься в накопиченому знанні, і його пошук вимагає аналітичних дій, відмінних від інформаційного пошуку. З'ясування проблеми дослідження - складова частина попереднього опрацювання проблеми, у рамках якої виявляються умови та передумови успішного проведення дослідження: обґрунтованість постановки проблеми; актуальність і здійсненність її розробки; можливість упровадження результатів у практику, а також визначеність з метою, завданнями, предметом, об'єктом і межами дослідження.

Постановка проблеми та її попереднє опрацювання - початковий етап процесу аналітичної роботи, на якому остаточно визначаються цілі, завдання, предмет, об'єкти та інформаційна база дослідження, прогнозуються головні результати, способи та форми реалізації. Умови постановки проблем: 1) коли результати оперативної діяльності не відповідають бажаним цілям;

2) коли раніше перевірені способи вирішення завдань не можуть бути використані чи не дають належного ефекту в нових умовах;

3) коли виявляються факти, що не укладаються в рамки існуючих теоретичних уявлень; 4) коли одна з часткових теорій аналітичної діяльності вступає в протиріччя з більш загальною теорією даної діяльності.

Завдання аналітичного дослідження - правовий документ, що визначає склад, права та обов'язки авторського колективу в питаннях одержання інформації на тему дослідження, консультацій з фахівцями, реалізації результатів, а також цілі та завдання, об'єкт і предмет, інформаційну базу, терміни і форми підготовки вихідних документів. Методика дослідження - організаційний документ, у якому описується система логічних і методичних правил проведення як у цілому дослідження, так і окремих його напрямків.

Інформаційна база дослідження - складова частина попередньої розробки проблеми, у рамках якої виявляється достатність інформаційних матеріалів, шляхи та способи її одержання, складається бібліографія по джерелах. Аналіз зібраних матеріалів відповідно до цілей і завдань дослідження - це основний етап аналітичної роботи, на якому здійснюється осмислення матеріалу, вироблення нової інформації, формування пропозицій щодо практичного їх застосування і документування результатів дослідження. Аналіз інформації - сукупність методів формування фактичних даних, що забезпечують їх ідентичність(збіг) через порівняння, об'єктивну оцінку і вироблення нової інформації.

Вироблення нової інформації - це складання змісту усієї маси вихідних даних, пошук причинно-наслідкових і просторово-тимчасових зв'язків і взаємозв'язків між відомостями, що зіставляються. Документування результатів дослідження - фіксація у встановленому порядку результатів дослідження за допомогою системи позначень, що надає описові чіткої форми, наочності, логічності, стислості, ясності і відповідає меті та завданням дослідження.

Апробування результатів дослідження - перевірочна процедура, спрямована на з'ясування якісних характеристик результатів дослідження, можливостей реалізації та впровадження їх у практику. Тлумачення результатів дослідження - погоджувальна процедура, за допомогою якої аналітичний документ набуває якості придатності та обов'язковості для використання у всіх зацікавлених сферах. Реалізація результатів дослідження - це передача результатів дослідження в зручній для застосування чи реалізації формі в практику роботи зацікавлених осіб, що забезпечує підвищення ефективності їх діяльності. Перевірка, тлумачення і впровадження результатів аналітичної роботи - це завершальний етап процесу дослідження, на якому виявляються недоліки в аналітичній роботі, здійснюється їх усунення і дається оцінка якості отриманих результатів.