Друга світова війна (1939-1945) - це найбільша економічна катастрофа XX ст. У війну було втягнуто понад 60 держав з населенням більш ніж 4/5 жителів планети. Військові дії велися на території 40 держав Європи, Азії, Африки й охоплювали Атлантичний, Тихий, Індійський і Північно-Льодовитий океани. У них брали участь 110 млн осіб, а загинуло близько 55 млн. Втрати країн-учасниць становили 316 млрд дол., загальні військові витрати - 962 млрд дол., що в 4,5 разу перевищило відповідний показник Першої світової війни.
Економічні наслідки війни:
o руйнування економіки країн-учасниць, особливо країн Західної Європи. Відбулася дезорганізація господарства. Післявоєнна західноєвропейська економіка набула деформованого вигляду мілітаризованої структури виробництва. Розірвано зв'язки між сферами національних економік. Зросла інфляція, дестабілізувались європейські валюти;
o руйнування міждержавних зв'язків. Так, країни Західної Європи за рахунок власного виробництва могли забезпечити потреби в зерні, бавовні, алюмінію і міді на 40 %, свинцю і цинку на 30 %, солі й олії приблизно на 15 %, рідкому пальному та м'ясі тільки на 10 %;
o зосередження 2/3 промислового виробництва і золотого запасу світу в США;
o економічне, моральне та фізичне виснаження населення;
o створення світової системи соціалізму, збільшення кількості країн з адміністративно-командною системою управління;
o здобуття незалежності значною кількістю економічно слаборозвинених колоніальних держав;
o початок інтеграційних процесів.
У післявоєнний період (1945 р. - кінець 1940-х років) стартові умови для стабілізації та розвитку національних господарств були різними. В європейських країнах зменшилося промислове виробництво. Його рівень у 1946 р. становив порівняно з 1937 р. у Великій Британії 95 %, Франції - 73, Японії - 30, ФРН (у 1948 р.) - 56 %. Панувала внутрішня інфляція. Європейські валюти не конвертувалися. Скоротився обмін товарами і послугами між європейськими державами. Переважною формою торгівлі став бартер. Європейські уряди вживали непопулярних заходів для приватного капіталу: здійснювали контроль цін на основні товари, перерозподіл національного доходу, збільшення грошей в обігу. Через це приватні інвестори переводили свої активи з Європи в США. Для відбудови господарства Європи, стимулювання економічного зростання були потрібні значні фінансові ресурси. Стан господарства Європи негативно впливав на світову економіку.
Занепад економіки європейських країн та Японії сприяв встановленню економічного панування США. Виробничі потужності цієї країни перевищили потужності всіх індустріальних держав разом узятих. Широкого розмаху набула економічна експансія США. її національна валюта стала основою міжнародної валютно-фінансової системи, всі країни прагнули отримати долар в обмін на свої товари. Одночасно реконверсія господарства в США відповідно до потреб мирного часу зумовила появу таких проблем, як скорочення виробництва та зайнятості, необхідність оновлення цивільних галузей.
Сполучені Штати Америки у власних інтересах з метою стабілізації світової економіки та політичного становища намагалися допомогти європейським країнам у відбудові господарства. Основою економічної стабілізації країн Західної Європи став план Маршалла (за ім'ям державного секретаря США Дж. Маршалла) - програма відновлення та розвитку економіки Європи.
Наслідки Другої світової війни для економіки Великої Британії
Економіка Франції у період Другої світової війни та перші післявоєнні роки
Економіка Німеччини в роки Другої світової війни
Розділ 2. ЕВОЛЮЦІЯ РИНКОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ у 50-80-х роках XX ст.
2.1. Системоутворювальні фактори розвитку світової системи господарства та їх вплив на національні економіки
2.1.1. Загальні тенденції розвитку господарства та економічної думки суспільств Європейської цивілізації
2.1.2. Трансформація та стабілізація фінансово-торговельної системи
2.1.3. Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем. Дослідження проблем економічної інтеграції
2.1.4. Вплив НТР на розвиток світового господарства та національні економіки. Інституціональні соціально-індустріальні технократичні теорії