Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 4.3.2. Перевірка прогнозної фінансової інформації

Прогнозна фінансова інформація - це фінансова інформація, що базується на припущеннях про дії, які можуть відбутися в майбутньому, та про можливість дії суб'єкта господарювання. Ця інформація має суб'єктивний характер, а її підготовка значною мірою базується на припущеннях. Прогнозна фінансова інформація може мати форму прогнозу, перспективної оцінки чи поєднання, наприклад, прогнозу на один рік та перспективної оцінки на п'ять років. Що ж таке прогноз?

Прогноз - це прогнозна фінансова інформація, підготовлена на основі припущень щодо майбутніх подій, які, як очікує управлінський персонал, відбудуться, і дій, що їх управлінський персонал має намір здійснити на дату підготовки інформації (припущення про найкращу оцінку).

Крім того, існує інша прогнозна фінансова інформація - перспективна оцінка.

Перспективна оцінка - це прогнозна фінансова інформація, складена на основі гіпотетичних припущень про майбутні події та дії управлінського персоналу, які, як очікується, не обов'язково відбудуться; або поєднання найкращої попередньої оцінки та гіпотетичних припущень.

Сама ж прогнозна інформація має охоплювати фінансові звіти і може бути підготовлена як інструмент внутрішнього управління або для надання третім особам. Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та надання прогнозної інформації, а вже аудитор перевіряє прогнозну фінансову інформацію і надає висновок для підвищення її достовірності.

Складаючи висновок щодо обґрунтування припущень управлінського персоналу, аудитор забезпечує лише середній рівень упевненості. Упевненість аудитора щодо прогнозної інформації стосується дій або подій, що дотепер не відбувалися і можуть не відбутися.

Аудитор розглядає такі завдання з перевірки прогнозної інформації:

* використання інформації за призначенням;

* призначення інформації (загальне або обмежене поширення);

* характер припущень;

* елементи, які треба включити до інформації;

* період, який охоплюється інформацією.

Аудитор повинен мати достатній рівень знань з бізнесу, щоб мати змогу оцінити наявність усіх суттєвих припущень, необхідних для підготовки прогнозної інформації, щоб оцінити, чи підготовлена прогнозна фінансова інформація на тій самій основі, що й інформація, яка була підставою для прогнозів.

Якщо аудиторський висновок фінансової інформації був модифікований або якщо суб'єкт господарювання лише починає свою діяльність, аудитор має розглянути всі супутні фактори та їх вплив на перевірку прогнозної фінансової інформації.

Оскільки припущення стають більш спекулятивними зі збільшенням тривалості періоду, аудитор повинен розглянути період, охоплений прогнозною фінансовою інформацією. Період повинен перевищувати часові межі, які дають змогу управлінському персоналу мати обґрунтовану підставу для припущень.

До факторів, які аудитор бере до уваги під час розгляду того, що охоплено прогнозною фінансовою інформацією, включають: операційний цикл, ступінь достовірності припущень, потреби користувачів.

Для того, щоб визначити характер, термін і обсяг процедур перевірки, аудитор повинен:

o враховувати ймовірність суттєвих викривлень;

o знання, отримані під час виконання будь-яких попередніх завдань;

o розглянути компетентність управлінського персоналу щодо підготовки прогнозної фінансової інформації;

o встановити ступінь впливу суджень управлінського персоналу на прогнозну фінансову інформацію, а також відповідність і достовірність покладених в основу даних.

Достовірність і відповідність доказів підтверджує і оцінює аудитор. Достовірні докази повинні підтверджуватися і отримуватися з внутрішніх та зовнішніх джерел. Також аудитор розглядає, чи беруться до уваги при використанні гіпотетичних припущень суттєві наслідки цих припущень.

Хоча потреби в доказах, що підтверджують гіпотетичні припущення, відсутні, аудитор повинен переконатися в тому, що вони відповідають призначенню прогнозної фінансової інформації й немає причин вважати, що вони є повністю нереальними.

Аудитор повинен зосереджувати увагу на ступені суттєвого впливу ділянок, найчутливіших до змін результатів, наведених у прогнозній фінансовій інформації. Щоб розглянути взаємозв'язок з іншими компонентами фінансових звітів, аудиторові необхідно мати завдання з перевірок одного чи кількох елементів прогнозної фінансової інформації.

Які завдання стоять перед управлінським персоналом? Управлінський персонал повинен надати аудиторові письмові пояснення щодо передбачуваного використання прогнозної фінансової інформації, повноти суттєвих припущень управлінського персоналу і прийняту ним відповідальність за прогнозну фінансову інформацію.

Оцінюючи подання і розкриття фінансової інформації, аудитор повинен розглянути:

o ступінь утримання інформативності;

o ступінь розкриття облікової політики в примітках до прогнозної фінансової інформації;

o визначення основ об'єктивності або необ'єктивності інформації;

o зміни в обліковій політиці, що відбувалися після дати останніх фінансових звітів за попередні періоди;

o причини змін та їх вплив на прогнозну фінансову інформацію. На основі розглянутої інформації аудитор складає висновок щодо

перевірки прогнозної фінансової інформації, який включає:

o заголовок;

o адресу;

o опис прогнозної фінансової інформації;

o посилання на практику, що застосовується до перевірки прогнозної фінансової інформації;

o твердження про те, що управлінський персонал несе відповідальність за прогнозну фінансову інформацію, у тому числі за припущення, на підставі яких її складено;

o посилання на мету та поширення прогнозної фінансової інформації;

o думка про те, чи прогнозна фінансова інформація підготовлена належним чином;

o застереження щодо можливості досягнення результатів;

o дату звіту, що є датою завершення процедур;

o адресу аудитора;

o підписи.

Взагалі ж, висновок констатує, чи виявив аудитор, що припущення не є обґрунтованою підставою для прогнозної фінансової інформації на підставі припущень і чи подають її відповідно до концептуальної основи фінансової звітності. Умовно-позитивну або негативну думку аудитор висловлює, якщо переконаний у невідповідності подання та розкриття прогнозної фінансової інформації, або ж відмовляється від завдання, якщо це доречно.

Якщо аудитор переконаний, що одне чи кілька суттєвих припущень не надають обґрунтованої підстави для прогнозної фінансової інформації, підготовленої на основі припущення найкращої оцінки, або що одне чи кілька суттєвих припущень не надають обґрунтованої підстави для прогнозної фінансової інформації, яку надають гіпотетичні припущення, аудитор повинен висловити негативну думку у висновку щодо прогнозної фінансової інформації або відмовитися від завдання.

Якщо на перевірку впливають умови, які перешкоджають виконанню однієї чи кількох процедур, необхідних за цих обставин, аудитор повинен відмовитися від висловлення думки та описати обмеження обсягу аудиту у висновку щодо прогнозної фінансової інформації.