Спільні підприємства з іноземними інвестиціями, як і національні суб'єкти господарювання, додержуються принципу самоокупності, тобто перевищення надходжень валютних коштів над їхніми витратами. Якщо підприємство дотримується принципу самоокупності, то во-
но має позитивне сальдо валюти, яке визначається як різниця між валютними коштами, отриманими за період, що аналізується, й валютними витратами за той же період.
Для порівняльної оцінки з іншими суб'єктами господарювання визначається валютна стійкість підприємства. Порівняльна оцінка здійснюється в міжзаводському аналізі за допомогою коефіцієнта валютної самоокупності, що розраховується як частка від ділення валютних коштів, одержаних за період, який аналізується, й валютними витратами за той же період. Зростання коефіцієнта валютної самоокупності свідчить про збільшення валютної стійкості підприємства, та навпаки.
Валютна самоокупність та стійкість оцінюються менеджерами підприємства з іноземними інвестиціями, фінансовими органами, аудиторськими фірмами. Вони перевіряють відповідність валютних надходжень витратам валюти згідно з виразом, грн.:
ЗВ + ВК0 + ВКдо + ВКК >3Ш + ВВС + ІБе + ВВК + ВДЧ, (13.4)
де ЗВ - залишок валюти на рахунку спільного підприємства;
ВК0 - валютні кошти, одержані від основної діяльності нерезидентів і резидентів за рахунок їхніх валютних накопичень;
ВКод - валютні кошти, отримані додатково;
ВКК - валютний кредит;
Зіи - заробітна плата іноземних працівників із страховими внесками, яка виплачується в підрозділах підприємства, розташованих за кордоном;
ВВС - валютні витрати у собівартості продукції;
ІБ е - валютні інвестиції в реконструкцію, модернізацію, на технічний розвиток, охорону навколишнього середовища та ін.;
ВВК - витрати на погашення кредитів в іноземній валюті та виплату відсотків по них;
ВДЧ - чистий валютний дохід нерезидента спільного підприємства.
13.3.4. Аналіз прибутковості спільного підприємства з іноземними інвестиціями
Прибутковість спільного підприємства з іноземними інвестиціями, яка характеризує ефективність його функціонування, визначається показниками рентабельності. Вони розраховуються, виходячи з показників прибутку, оскільки мають з ним прямий зв'язок.
Показники прибутку та ефективності діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями цікавлять усіх учасників ринку. Для трудового колективу спільного підприємства з іноземними інвестиціями важливе значення має показник чистого прибутку, який є джерелом фінансування технічного й соціального розвитку підприємства та виплати дивідендів акціонерам. Податкові органи контролюють формування валового прибутку, визначення оподаткованого прибутку. Комерційні банки при оцінці платоспроможності підприємства аналізують коефіцієнти ліквідності, ділової активності, рентабельності та ін., значення яких прямо або непрямо залежить від прибутковості спільного підприємства з іноземними інвестиціями. У партнерів підприємства є зацікавленість щодо його фінансової стійкості як до критерію надійності, фактором якого є прибуток. Інвесторів безпосередньо цікавлять показники, які впливають на дохідність капіталу, рівень дивідендів, курс акцій та ін., що теж залежать від прибутку. Тому показники прибутку (або збитків) досліджуються як у внутрішньому, так і в зовнішньому аналізі.
У внутрішньому аналізі прибутку можливості значно більші завдяки обсягам його інформаційної бази, а саме: є можливість проводити аналіз прибутку від реалізації кожного виду продукції; аналізувати прибуток, отриманий кожним структурним підрозділом, за кожним контрактом. Оцінка надається порівняно з плановими завданнями, замовленнями та в динаміці. Наступним етапом аналізу є оцінка статики та динаміки головних факторів прибутку: доходу та витрат. Методика їхнього аналізу викладена нижче.
У зовнішньому аналізі прибуток аналізується в динаміці, за видами діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна), в звичайних і надзвичайних обставинах.
Досліджуючи якісну сторону ЗЕД, важливо визначити її економічну ефективність. Особливого значення така оцінка набуває в сучасних умовах, коли господарська самостійність повинна супроводжуватися підвищенням відповідальності й обгрунтованості управлінських рішень із ЗЕД.
Сутність виявлення ефективності ЗЕД міститься в зіставленні її результатів з витратами на їхні досягнення. Вона характеризується системою показників рентабельності, вимірювання яких у відносних величинах дозволяє аналізувати ефективність ЗЕД у динаміці без перерахування вартісних показників для усунення впливу інфляції та порівнювати з іншими спільними та вітчизняними підприємствами.
Оцінка ефективності діяльності металургійного спільного підприємства з іноземними інвестиціями здійснюється за допомогою наведених нижче показників.
Рентабельність окремого (і-го) виду металопродукції (Я,-,%):
__{Цікв - с, ]д, (13
с, o а,
де Ці - ціна металопродукції /'-го виду, $/т; КВ - курс валюти, грн./$;
Сі - повна собівартість металопродукції /'-го виду (з урахуванням додаткових витрат для експортної металопродукції - за визначеними фракціями, гранулометричним складом, упаковкою та ін.), грн./т;
<2і - обсяг експортованої металопродукції /'-го виду, т.
Рентабельність продажів (Япр, %):
К _ ІДч + Дінш ) ~ (СрП + В36 + Вдб + Віти ) _Ю0 (13 6)
Дч Дінш
де Дч - чистий дохід, грн.;
Дінш - інші операційні доходи, грн.;
Срп - собівартість реалізованої металопродукції, грн.;
Взб - витрати на збут, грн.;
Вад - адміністративні витрати, грн.;
Вінш - інші операційні витрати, грн.
Загальна рентабельність виробництва
Яв =----100, (13.7)
03 + ок
де П - валовий прибуток, грн.;
03 - середньорічна вартість основних засобів, грн.; ОК - середньорічна вартість оборотних коштів, грн.
Госпрозрахункова рентабельність виробництва (ЯГв, %):
Лгв =-^--100, (13.8)
гв 03 + ок
де Пч - чистий прибуток спільного підприємства з іноземними інвестиціями, грн.
Рентабельність активів (Как, %):
К-аи = - -100, (13.9)
де АК - сума активів спільного підприємства з іноземними інвестиціями, грн.
Факторний аналіз усіх показників рентабельності проводиться з використанням прийому ланцюгових підстановок.
Коефіцієнт економічної ефективності експорту (Кек, грн./грн.):
Кек = РПек o КВ/Сек,, (13.10)
де РПек - вартість реалізованої продукції на експорт, $; Сек - собівартість реалізованої продукції на експорт, грн. Коефіцієнт економічної ефективності імпорту (Кім, грн./грн.):
Кім = РПШ / Всж, (13.11)
де РПім - вартість реалізованої продукції, виробленої з імпортної сировини, грн.;
Всім - витрати на імпортну сировину, грн.
Цей показник відображає кількість продукції на 1 грн. витрат на придбання імпортної сировини. Дослідження його динаміки дозволяє оцінити ефективність використання такої сировини на підприємстві.
Важливим джерелом економічного зростання є інвестиції, що сприяють процесу розширеного відтворення основних засобів. Ефективність інвестицій оцінюється на етапі їхнього здійснення та в ході "роботи" інвестиційних проектів. Ефективність використання іноземних інвестицій характеризується наведеними нижче показниками.
Експортовіддача прямих іноземних інвестицій розраховується як відношення обсягу експортних постачань в іноземній та національній валютах до обсягу прямих іноземних інвестицій.
Рентабельність іноземних інвестицій визначається як відношення прибутку від реалізації інвестиційного проекту (в гривнях) до суми іноземних інвестицій в іноземній валюті з використанням валютного курсу НБУ.
Експортовіддачу та рентабельність інвестицій, що фактично досягнуті в поточному періоді, порівнюють з плановими завданнями та досягнутими в попередніх періодах, із середніми показниками в Україні, галузі, економічному регіоні та у конкурентів.
13.3.5. Особливості аналізу основної діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями
13.3.6. Інформаційне забезпечення комплексного економічного аналізу діяльності спільного підприємства з іноземними інвестиціями
13.4. Аналіз впливу результатів зовнішньоекономічної діяльності на показники діяльності підприємства
Розділ 14. Економічний аналіз діяльності комерційних банків, страхових компаній та пенсійних фондів
14.1. Особливості та зміст економічного аналізу діяльності комерційних банків
14.2 Аналіз банком-кредитором фінансового стану позичальника
14.2.1. Аналіз фінансового стану підприємства-позичальника
14.2.2. Аналіз фінансового стану позичальника - приватного підприємця
14.3 Аналіз діяльності комерційного банку