Історія економічних вчень - Тарасевич В.М. - 6.5. Нове кейнсіанство

Нове кейнсіанство сформувалось в США у 80-х рр. XX ст. Його головними представниками вважаються американські економісти Дж. Стігліц, Б. Грінвальд, Дж. Акерлоф, Ж. Иєллен. Вони визнають ключову роль монополій в економіці, а монополізацію розуміють в категоріях теорії монополістичної конкуренції. На цій основі вони створили оригінальні моделі взаємозалежності зайнятості та заробітної плати.

Теорія ефективної заробітної плати.

Кваліфікація робітників неоднакова, а фірми, що наймають їх, розрізняються за характером активів і організації праці. Тому рівень зарплати на різних підприємствах неоднаковий. Кожна фірма прагне встановити такий рівень оплати праці, щоб він забезпечував їй максимальну доходність. Визначаючи обсяг продукції, що максимізує прибуток, фірми прагнуть знижувати витрати на продукцію, а не на зарплату. Рівень оплати праці, який встановлюється при максимізації прибутку (правило МЯ = МС), визначається як рівень ефективної заробітної плати.

Отже, встановлення більш високої заробітної плати не знижує попит працедавців на працю, як це стверджували неокласики. Саме такий рівень оплати праці викликає зростання продуктивності і доходності фірми. Остання обставина пояснюється дією ефектів відбору і стимулювання. Ефект відбору полягає в тому, що при збільшенні заробітної плати покращується кваліфікаційний склад робітників. Більш висока заробітна плата стимулює працівників підвищувати кваліфікацію і таким чином мати вищу конкурентоспроможність при наймі на роботу в порівнянні з менш підготовленою робочою силою.

Ефект стимулювання спрацьовує тоді, коли при високій зарплаті у робітників виникає підвищене прагнення до трудової дисципліни, самовіддачі, ініціативи. Отримуючи більш високі доходи, робітники намагаються проявити свої кращі якості для збереження високооплачуваного місця.

Таким чином, попит на працю до певної межі не знижується у відповідь на зростання заробітної плати. Тому навіть при перевищенні пропозиції над попитом на ринку праці (стан безробіття) фірми не знижують заробітну плату. Інакше вони зіткнулися б зі зниженням продуктивності зайнятого персоналу, збільшенням плинності кадрів або припливу менш кваліфікованих працівників, що істотно знизило б доходність фірми.

Теорія імпліцитних контрактів.

Підприємці і робітники вступають у довгострокові договірні відносини навіть тоді, коли реально не укладають між собою договорів. Це пов'язано з неоднорідністю робочої сили і прагненням робітників уникнути ризику і невизначеності.

Кваліфікація робітників складається із загальної підготовки (ці навички робітник може застосувати в будь-якій фірмі) і підготовки спеціальної, елементи якої мають найбільшу цінність тільки у рамках тієї фірми, де вони були придбані з досвідом роботи. Тому на ринку спеціально підготовленої робочої сили складається двостороння монополія. З боку робітника влада над ринком проявляється в можливості надати фірмі ексклюзивну вузькоспеціалізовану працю, а з боку фірми - в можливості використати цю працю. Звідси - зацікавленість працівників і працедавців в підтримці довготривалих стосунків. Між ними виникає "неписана угода": підприємці не знижують зарплату в періоди спаду з тим, щоб уникнути втрати кваліфікованих працівників, що викликало додаткове зниження доходності фірми, але і не підвищують зарплату в періоди економічного підйому, оскільки робітникам не вигідно переходити на нове місце роботи. Робітники ж погоджуються в періоди підйому на ту ж оплату праці в обмін на стабільність. Через вказані обставини в економіці складається жорсткий рівень заробітної плати, що блокує механізм автоматичного регулювання на ринку праці.

Теорія інсайдерів-аутсайдерів.

Інсайдери - це досвідчені зайняті робітники, чиї робочі місця захищено витратами по звільненню і заміщенню. Аутсайдери - безробітні і особи, що мають випадкову зайнятість. Інсайдери мають переваги перед аутсайдерами при конкуренції за робочі місця і можуть впливати на розмір витрат по найму і звільненню, тим самим посилюючи свої позиції по відношенню до аутсайдерів. Це є причиною безробіття аутсайдерів і їх низької заробітної плати. Цим людям важко знайти роботу, і тому вони часто погоджуються на нижчу оплату праці.

Отже, жорсткість заробітної плати і наявність безробіття консервують нерівноважні стани економіки.