Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 23. Що є вихідним положенням теоретичної системи А. Сміта?

Вихідним положенням теоретичної системи Сміта стало з'ясування спонукальних мотивів людини до економічної діяльності. З цією метою він вводить поняття "економічна людина", виділяючи лише господарську сторону діяльності людини й абстрагуючись від будь-яких інших мотивів її поведінки. Сутність "економічної людини" Сміт змальовує вже в другому розділі першої книги "Дослідження про природу багатства народів", де стверджує, що поділ праці е результатом певної схильності людської природи до торгівлі та обміну. Нагадавши читачеві спочатку, що собаки один з одним свідомо кістками не обмінюються, Сміт виділяє здатність "економічної людини" до обміну, водночас характеризуючи її як закінченого егоїста, який прагне до особистого збагачення.

24. Що мав на увазі А. Сміт, формулюючи положення про "невидиму руку" економічних законів?

Ідея Сміта про "невидиму руку" - одна з головних ідей "Багатства народів". Зміст цього афористичного виразу такий.

Сміт виходить з того, що прагнення кожного до власної вигоди, до множення особистого багатства слугує найважливішим спонукальним мотивом людської діяльності. Це рушійна сила вчинків і передумова створення справедливого і раціонального порядку в суспільстві.

Кожен учасник господарської діяльності керується власним інтересом, прагне до досягнення особистих цілей. Вплив окремої людини на реалізацію нестатків суспільства практично невідчутний. Але, дбаючи про власну вигоду, людина у підсумку сприяє збільшенню суспільного продукту, зростанню загального блага.

Це досягається, як писав Сміт, за допомогою "невидимої руки" ринкових законів. Прагнення до досягнення особистого інтересу, тверезий грошовий розрахунок ведуть у підсумку до розвитку виробництва і прогресу в суспільстві. Дбаючи про власні інтереси, "економічна людина" "часто більш дієво служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо прагне служити їм".

Порядок у ринковій економіці встановлюється через механізм конкуренції. Якщо зростає попит, обсяг виробництва збільшується. Конкуренція підсилюється, що змушує зменшувати витрати. При падінні попиту відбувається протилежний процес. В умовах вільної конкуренції регулятором виробництва є ціна. Вона регулює обсяги, розподіл ресурсів, рух робочої сили.

"Невидима рука" ринкових законів спрямовує до мети, що зовсім не входила до намірів окремої людини. Сміт показав спонукальну силу і значущість особистого інтересу як внутрішньої пружини конкуренції і господарського механізму.

25. У праці А. Сміта "Дослідження про природу і причини багатства народів" можна знайти не одну, а кілька концепцій вартості. Дайте характеристику їх

Одна зі стрижневих ідей, покладених Смітом в основу системи, що розвивається, - теорія вартості. Сміт так обґрунтовує концепцію трудової теорії вартості: "Праця є єдиним загальним, так само як і єдино точним, мірилом вартості". Він говорить про рівнозначність усіх видів продуктивної праці, що беруть участь у створенні вартості. Але в його роботі містяться положення, що трактують проблему вартості інакше, - відповідно до концепції, що одержала згодом назву "теорія трьох факторів". Таким чином, аналізуючи проблему вартості (і ціни), Сміт висунув два положення (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Два підходи Сміта до створення вартості (і ціни) товару

Згідно з першим - вартість (і ціна) товару визначається витраченою на нього працю. Вартість - це матеріалізована у товарі праця, обумовлена як середня, необхідна для певного рівня розвитку продуктивних сил.

Відповідно до другого положення вартість (і ціна) складається з витрат на виробництво товару, інакше кажучи, з витрат праці, прибутку, земельної ренти. "Наприклад, - зазначає Сміт, - у ціні хліба одна її частка йде на оплату ренти землевласника, друга - на заробітну плату або утримання робітників ... і третя частка є прибутком фермера".

Перша, "трудова", концепція, на думку Сміта, застосовна лише на перших ступенях розвитку суспільства, у "примітивних суспільствах". Друга, "трифакторна", концепція функціонує в умовах капіталістичного виробництва.

На рис. 3.2 перше положення Сміта зображене у вигляді суцільної стрілки "Праця"; праця виступає як джерело створення вартості. У процесі подальшого розподілу утворений працею дохід розпадається на прибуток, заробітну плату і ренту.

Друге положення зображене пунктирними стрілками "Капітал" і "Земля". Поряд із працею (суцільна стрілка) капітал і земля беруть участь у створенні продукту і (відповідно) доходів. Тепер вони виступають як виробничі фактори, що беруть участь у створенні вартості. Капітал створює дохід у формі прибутку, земля - у формі ренти, праця - у формі заробітної плати.

"За такого стану речей, - пише Сміт, - працівнику не завжди належить весь продукт його праці. У більшості випадків він має поділяти його з власником капіталу, що наймає його. У такому разі кількість праці, що звичайно витрачається на виробництво якого-небудь товару, не є єдиною умовою для визначення кількості праці, що може бути куплена чи отримана в обмін на неї".

Таким чином, теорія вартості Сміта має двоїстий характер. Одні автори розглядають це як недолік, внутрішню неузгодженість праці, інші, навпаки, у наявності двох підходів вбачають свого роду достоїнство, більш повну відповідність реальній економічній практиці.