Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 20. Класична політична економія найбільшого розквіту досягла в Англії. Хто був справжнім творцем економічної науки?

Школа фізіократів виступила з різкою критикою меркантилізму. Вона відкинула помилкове тлумачення його концепції про те, що єдиною формою багатства є золото, а джерелом - зовнішня торгівля. Фізіократи вважали, що багатство складається зі споживних вартостей. Грошам відводилась роль посередника в обігу. Джерело багатства вони вбачали у виробництві, а не в торгівлі, для якої характерний, на їхню думку, тільки обмін рівних вартостей (еквівалентний обмін). Заслуга фізіократів полягає в тому, що вони перенесли дослідження про походження додаткового продукту в сферу безпосереднього виробництва і тим самим заклали основи для аналізу капіталістичного виробництва.

20. Класична політична економія найбільшого розквіту досягла в Англії. Хто був справжнім творцем економічної науки?

Класична політична економія найбільшого розквіту досягла в Англії у період мануфактурного капіталізму і промислового перевороту (друга половина XVIII ст.). Англія тієї доби в економічному відношенні вже була найрозвинутішою країною світу. Тут ринкові відносини досягли більшої зрілості, ніж деінде. Рушійною силою підприємницької економіки стали підприємці (буржуазія), які намагалися досягти панівного становища і в суспільному житті. Відчувалась суспільна потреба в теоретичному обґрунтуванні переваг вільного підприємництва і фритредерства (політики "вільної торгівлі") над феодальною регламентацією економіки і державним протекціонізмом. Все це створювало необхідні умови для об'єктивного наукового аналізу явищ і процесів ринкової економіки, яка досягла вже достатньої зрілості для цього, і розквіту економічної думки.

Незважаючи на оригінальність і силу свого економічного вчення, фізіократи були тільки предтечею наукової політичної економії. Справжнім творцем економічної науки став геніальний шотландський економіст Адам Сміт (1723- 1790).

Знаменита праця Сміта "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.) стала найвидатнішим твором класичної політичної економії. В цій книзі Сміт узагальнив раніше набуті економічні знання, провів глибокий теоретичний аналіз економічних явищ і процесів, створивши логічну наукову систему. Він по праву вважається основоположником економічної науки. "Багатство народів" більш як на сто років стало керівництвом і відправною точкою для наукових досліджень кількох поколінь економістів, теоретичні концепції яких стали або розвитком, або критикою вчення Адама Сміта.

21. Що є центральною проблемою політичної економії А. Сміта?

Центральною проблемою політичної економії Сміт вважав дослідження економічного розвитку нації, зростання її багатства, тобто підвищення добробуту. Вже перші слова, з яких починається "Багатство народів", свідчать про це: "Річна праця кожного народу є первісним фондом, який надає йому всі необхідні для існування і комфорту життя продукти". Ці дослідження дають змогу зрозуміти, що економіка будь-якої країни, розвиваючись, примножує багатство народу не тому, що ним є гроші, а тому, що його потрібно бачити в матеріальних ресурсах, які створює "річна праця кожного народу".

22. У чому головне завдання політичної економії А. Сміта?

За Смітом, головне завдання політичної економії "полягає в збільшенні багатства і могутності кожної країни; тому вона не повинна віддавати перевагу або особливо сприяти зовнішній торгівлі предметами споживання переважно перед внутрішньою торгівлею або ж транзитною торгівлею переважно перед тією й іншою". Тут Сміт особливо підкреслює протилежність своїх висновків принципам меркантилізму, який віддавав особливу перевагу зовнішній торгівлі, вважаючи її основним джерелом поповнення багатства країни.

Предмет політичної економії Сміт розширив до дослідження умов виробництва і нагромадження матеріального багатства і законів їх руху.

Розглядаючи політичну економію як науку про об'єктивні економічні закони виробництва нагромадження багатства, Сміт визначив її позитивну і нормативну сторони. Позитивна сторона політичної економії полягає в теоретичному дослідженні умов виробництва і нагромадження, а нормативна - у розробці підґрунтя господарської поведінки "економічної людини", наданні рекомендацій для проведення такої економічної політики держави, яка б змогла "забезпечити народу достатній дохід або засоби існування, а точніше забезпечити йому можливість добувати їх собі..."