Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 18. Розкрийте основні положення вчення А. Тюрго про гроші, відсоток і ціни

Особливе місце серед фізіократів посідав Анн Роберт Жак Тюрго (1727-1781), фізіократична система якого була найрозвиненішою і реально відбивала зародження нових економічних відносин, розвиток капіталізму.

Теоретична доктрина Тюрго викладена в його головній праці "Роздуми про створення і розподіл багатства" (1766 р.). У ній Тюрго узагальнив фізіократичну систему, розглянув проблеми ціноутворення, вартості та грошей, дав аналіз капіталу і доходів.

Доводячи постійність дії природних законів, Тюрго поширював їхній вплив і на суспільство, у тому числі на сфери економіки. Він сформулював один із перших варіантів раціоналістичної теорії суспільного прогресу. Визнаючи роль економічних відносин як одного з факторів прогресу суспільства, Тюрго пов'язував різні форми політичного устрою з етапами господарського розвитку. Економічне життя він вважав результатом дії універсальних законів природи і суспільства.

А. Тюрго деталізував трикласову суспільну структуру Ф. Кене, поділивши клас фермерів на два - підприємців, які авансують виробництво, вкладаючи "щорічні" й "початкові аванси" (оборотний і основний капітал), і найманих сільськогосподарських працівників, котрі живуть на заробітну плату. "Безплідний" клас він також поділив на два - капіталістів - підприємців, які отримують прибутки, і найманих робітників, які одержують заробітну плату.

Найманого робітника Тюрго характеризує як такого, що позбавлений засобів виробництва, які протистоять йому як чужа власність іншого класу. Відносини між робітниками і підприємцями, на думку Тюрго, регулюються законом мінімуму засобів існування, до якого тяжіє заробітна плата. Він вважав, що механізм, який зводить заробітну плату до мінімуму засобів існування найманих робітників, полягає у відставанні попиту на працю від її пропозиції і конкуренції між робітниками.

На відміну від Ф. Кене, А. Тюрго, з одного боку, визнавав прибуток як особливу форму доходу, хоча й трактував його як частину ренти, а з іншого боку, вважав прибуток також винагородою підприємцям за їхні виробничі турботи, працю, здібності та ризик. Він допускав поряд із промисловим прибутком існування торговельного прибутку.

18. Розкрийте основні положення вчення А. Тюрго про гроші, відсоток і ціни

Гроші Тюрго розглядає по суті як специфічний товар у товарному світі, маючи на увазі, що особливо золото та срібло, більше ніж будь-який інший метал, придатні слугувати монетою, тому що вони "за самою природою речей стали монетою, до того ж загальною монетою, незалежно ні від якої угоди, ні від якого закону." На його переконання, гроші, тобто "золото та срібло, змінюються в ціні не тільки порівняно з усіма іншими товарами, а й стосовно одне одного залежно від більшої чи меншої їх наявності".

Серйозну увагу Тюрго приділяє дослідженню природи походження позичкового (грошового) відсотка, засуджуючи пересуди моралістів, які розглядали "віддання в зростання як злочин", цитуючи при цьому Євангеліє: "У позику давайте, не чекаючи нічого". Він твердить, що згодом той, хто позичає, втрачає прибуток, який міг би отримати, тому що ризикує своїм капіталом, а той, хто взяв позику, може використати гроші на вигідне придбання, яке може принести йому великий прибуток. Тому, робить висновок Тюрго, той, хто позичає "не завдає ніякого збитку тому, хто бере позику, оскільки цей останній пристає на умови і не має ніяких прав на позичену суму. Прибуток, який можна отримати, маючи гроші, є, безперечно, одним із найбільш впливових чинників, що схиляють тих, хто бере позику під відсотки; це одне з джерел, яке дає змогу виплачувати цей відсоток". Щодо поточного відсотка, то він, на думку Тюрго, є термометром на ринку, за яким можна судити про надлишок або нестачу капіталів, уточнюючи зокрема, що низький грошовий відсоток - це і наслідок, і показник надлишку капіталів.

У зв'язку з вивченням механізму формування цін на ринку Тюрго виділяє поточні та основні ціни. Перші встановлюються співвідношенням попиту та пропозиції, другі - "у застосуванні до товару того, чого ця річ коштує робітнику, це той мінімум, нижче за який вона (ціна) не може опуститися". При цьому, на думку Тюрго, рідкісність товару є одним із елементів його "оцінки" при придбанні.