Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П.П. - 12. У чому полягає сутність американського неолібералізму? Дайте пояснення сучасного монетаризму

Теорію "сформованого суспільства", що стала прямим продовженням теорії "соціального ринкового господарства", детально розроблено уже в 60-х роках у працях Л. Ерхарда та його послідовників. Сутність цієї теорії була найбільш повно викладена в статті Л. Шютце, В. Рієка, Р. Вільгельмі "12 тез про сформоване суспільство" (1966 р.).

Доктрина "сформованого суспільства", за Л. Ерхардом та його однодумцями, - це пошук кращого "природного економічного порядку", якого можна досягти через створення "соціального ринкового господарства". У ній категорично заперечуються марксистські ідеї про п'ять соціально-економічних формацій і про антагонізм класів. Вона ґрунтується на положеннях В. Ойкена про існування двох "ідеальних систем господарювання".

Фундатори теорії "сформованого суспільства" визначають його як співтовариство, в якому всі господарські суб'єкти надають взаємні послуги, тобто це - "спільність взаємних послуг", основою якої є високорозвинений поділ праці, що зумовлює економічну взаємозалежність людей, підприємств і галузей економіки. Особливу роль тут відіграє підприємець, який бере на себе основний тягар відповідальності за добробут нації.

Теоретики "сформованого суспільства" великого значення надають державній соціальній політиці. Вони вважають, що держава повинна виділяти необхідні засоби на соціальні послуги, однак соціальні послуги держави мають обмежуватись певними рамками і не порушувати розумної рівноваги між ефективністю господарювання і вимогами соціальної справедливості. У "сформованому суспільстві" зберігаються принципи приватної ініціативи і самозабезпечення, які залишаються головними, - кожен сам повинен подбати про себе і свою сім'ю, забезпечити свою старість.

12. У чому полягає сутність американського неолібералізму? Дайте пояснення сучасного монетаризму

Неолібералізм у США існує у формі сучасного монетаризму - відносно самостійної течії економічної думки, в основі якої лежать уявлення про грошову масу як визначальний фактор господарської кон'юнктури, рівня цін, обсягу національного доходу, зайнятості та макроекономічної рівноваги в цілому.

В історії економічної думки відома школа раннього монетаризму, або раннього меркантилізму, яка існувала протягом XV-XVI ст. Відродження ідей монетаризму в його неоліберальному варіанті відбулось у XX ст. Нові монетарні ідеї зародились у стінах Чиказького університету в США ще у 20-х роках XX ст. як альтернатива кейнсіанству. Однак самостійного, а тим більше лідируючого, значення в неолібералізмі американський монетаризм набув на межі 50-60-х років у вченні так званої чиказької монетарної школи.

Монетаристська теорія виникла у 50-60-х роках як альтернатива кейнсіанству. її започаткував відомий американський економіст, лауреат Нобелівської премії Міль-тон Фрідмен. Однією з головних праць М. Фрідмена є "Історія грошової системи США" (1963 р.), яку він написав у співавторстві з Анною Шварц. У ній аналізуються проблеми грошей, грошового обігу, стратегії і тактики грошової політики.

Монетаристську теорію інколи називають грошовою теорією, бо в ній грошам відводиться роль головного елемента економічної системи, який повністю визначає напрям ЇЇ розвитку. Згідно з цією теорією вирішальним фактором зміни цін, доходів населення і темпів розвитку виробництва є зміна кількості грошей. Монетаристи безпосередньо пов'язують рівень інфляції в країні, стабільність її фінансової системи з кількістю грошей, яку центральний банк випускає в обіг, та кредитною політикою держави. У вужчому розумінні монетаристами вважаються ті, хто стверджує, що є дуже тісний зв'язок між грошовою масою та рівнем цін, і тому боротьба з інфляцією має бути насамперед спрямована на контроль за грошовою масою.