Економічний аналіз діяльності КБ складається з чотирьох основних частин, які показані на рисунку 14.3
Рис. 14.3. Основні складові частини економічного аналізу діяльності КБ
14.3.1. Аналіз активів і пасивів комерційного банку
Основою для аналізу активів і пасивів комерційного банку (КБ) є баланс, в якому активи і пасиви подаються у порядку зменшення їхньої ліквідності. Форма балансу КБ допомагає концентрувати увагу на найважливіших типах активів та пасивів.
Основними видами аналізу активів і пасивів КБ є: - аналіз їхньої структури, який базується на відсоткових значеннях кожного рядка звіту щодо загального підсумку і дає змогу оцінювати оптимальність структури і зміни, що відбулися, впродовж певного проміжку часу;
- коефіцієнтний аналіз, який проводиться з використанням основних коефіцієнтів, що наведені в таблиці 14.9, і оцінює їхні якісні характеристики.
Таблиця 14.9
СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ КОЕФІЦІЄНТНОГО АНАЛІЗУ АКТИВІВ І ПАСИВІВ КБ
Назва коефіцієнта | Обчислення коефіцієнта | Характеристика коефіцієнта |
1 | 2 | 3 |
Коефіцієнт ліквідних активів | Доданням міжбанківських активів до готівки та прирівняних до неї коштів мінус міжбанківські пасиви та позички від НБУ або відсоток до загальних (або робочих) активів | Виміряє ліквідність балансу банку |
Коефіцієнт співвідношення позик та депозитів | Відношення суми всіх активів із нормальним ризиком (дисконти, позики та авізо) до основних депозитів (включаючи депозити до запитання, термінові та ощадні депозити, за винятком короткострокових та довгострокових запозичень грошового ринку); обсяг позик, зменшується на суму сформованого резерву під збитки за позиками | Характеризує здатність банку залучати депозити для підтримки своїх кредитних операцій та його можливість давати в кредит ці депозити |
Коефіцієнт достатності капіталу | Співвідношення капіталу до загальних активів, зважених на ризик; при цьому і капітал, і активи мають бути повністю очищені від відповідних резервів під збитки за позиками та нематеріальних активів | Показує межу захисту кредиторів та вкладників банку від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності |
Коефіцієнт співвідношення дохідних активів до загальних активів | Співвідношення дохідних активів, які складаються з відсоткових депозитів, розміщених цінних паперів, позик, авізо та інших, до загальних активів | Показує, наскільки продуктивно банк використовує свої активи, але не вимірює ефективність їхнього використання |
Співвідношення резервів під збитки за позиками та загальних позик | Співвідношення резервів під збитки за позиками до загальних позик | Характеризує якість банківського портфеля позик та покриття безнадійних боргів |
Коефіцієнти обчислюються на базі окремого балансу КБ, оскільки кожний з них складається на окрему дату, яка відповідає даті балансу.
Структурний та коефіцієнтний аналіз активів і пасивів КБ здійснюється щоденно за попередній день.
У рамках коефіцієнтного аналізу комерційні банки розраховують ряд економічних нормативів, порядок визначення яких встановлений НБУ [54] відповідно до Законів України "Про Національний банк України" [55] та "Про банки і банківську діяльність" [56]. Ці економічні нормативи за методикою НБУ поєднують у групи, перелік і склад яких наведені на рисунку 14.4.
Рис. 14.4. Склад груп економічних нормативів регулювання діяльності КБ в Україні
Економічні нормативи першої групи "Нормативи капіталу" стосуються обмеження мінімальних розмірів регулятивного капіталу КБ і його адекватності, а також адекватності основного капіталу. До їхнього складу відносяться наступні нормативи.
Норматив регулятивного капіталу (Н1) встановлюється, оскільки регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків. Основним його призначенням є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.
Норматив адекватності регулятивного капіталу, або норматив платоспроможності, (Н2) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі виконати свої зобов'язання за торговельними, кредитними або іншими операціями грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори банку. Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів банку. Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи, деталізовані до рівня об'єктів обліку, які відображаються на окремих синтетичних рахунках, а інколи і аналітичних, поділяються на п'ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням коефіцієнтів ризику, які можуть становити 0%, 10%, 20%, 50%, 100%.
Норматив адекватності основного капіталу (Н3) відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій. Цей норматив установлює мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів.
Економічні нормативи другої групи "Нормативи ліквідності" стосуються обмеження мінімальних розмірів ліквідних активів банку, які необхідні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їхніх обсягів, строковості й валюти платежів. Ліквідними активами є кошти в касі, кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в НБУ та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко конвертовані в готівкові або безготівкові кошти. Склад і призначення нормативів ліквідності наведені в таблиці 14.10.
Таблиця 14.10
НОРМАТИВИ ЛІКВІДНОСТІ
Назва економічного нормативу Миттєвої ліквідності (Н4) | Призначення економічного нормативу Контроль за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високо-ліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках) |
Поточної ліквідності (Н5) | Визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку |
Короткострокової ліквідності (Н6) | Контроль за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів |
Економічні нормативи третьої групи "Нормативи кредитного ризику" стосуються обмеження максимальних розмірів кредитних ризиків на одного позичальника або їхню групу, розмірів наданих кредитів і забезпечень одному позичальнику або їхній групі. Недотримання встановлених НБУ нормативів кредитного ризику може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку. Склад і призначення нормативів кредитного ризику наведені в таблиці 14.11.
Таблиця 14.11
НОРМАТИВИ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ
Назва економічного нормативу | Призначення економічного нормативу |
1 | 2 |
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) | Обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань |
Норматив великих кредитних ризиків (Н8) | Обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів |
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручництв, наданих одному інсайдеру (Н9) | Обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку; цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, невигідних для банку, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об'єктивно |
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручництв, наданих інсайдерам (Н10) | Обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайде-рів; надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку. |
Економічні нормативи четвертої групи "Нормативи інвестування" стосуються обмеження максимальних розмірів фінансових інвестицій, які забезпечуються власними джерелами коштів банку, що дозволяє контролювати інвестиційний ризик, пов'язаний із здійсненням інвестиційної діяльності та можливою втратою капіталу інвестора. Склад і призначення нормативів інвестування наведені в таблиці 14.12. Таблиця 14.12 НОРМАТИВИ ІНВЕСТУВАННЯ | |
Назва економічного нормативу | Призначення економічного нормативу |
Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Нп) | Обмеження ризику, пов'язаного з інвестуванням в акції, паї, частки та інвестиційні сертифікати окремої юридичної особи |
Норматив загальної суми інвестування (Н12) | Обмеження ризику, пов'язаного із здійсненням банком інвестиційної діяльності, та характеризує використання капіталу банку для придбання акцій (паїв/ часток) будь-якої юридичної особи |
Економічні нормативи третьої групи "Нормативи валютного ризику" стосуються регулювання діяльності КБ на валютних ринках, яка пов'язана з валютним ризиком через використання під час проведення банківських операцій різних валют та банківських металів. При цьому в банку відкривається валютна позиція, яка є співвідношенням балансових і позабалансових вимог та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. Можливі види валютної позиції КБ наведені на рисунку 14.5.
Рис. 14.5. Валютні позиції КБ
З метою зменшення валютного ризику в діяльності банків НБУ установлює норматив ризику загальної відкритої (довгої чи короткої) валютної позиції банку (Н13), у тому числі обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції банку і ризик загальної короткої відкритої валютної позиції банку.
Моделі розрахунку конкретних економічних нормативів та обмеження їхнього розміру надані в таблиці 14.13, допоміжна інформація для розрахунків наведена в додатках В, Г.
Таблиця 14.13
ЕКОНОМІЧНІ НОРМАТИВИ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ В УКРАЇНІ
Назва показника | Модель для розрахунку показника і позначення в ній | Обмеження показника |
1 | 2 | 3 |
Норматив регулятивного капіталу (Н1, грн. ) | РК = ОК + ДК - ВІД, (14.9) де РК - регулятивний капітал банку, грн.; ОК - основний капітал (капітал 1-го рівня), грн.; ДК - додатковий капітал (капітал 2-го рівня), грн.; ВІД - відвернення, грн. | Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (НІ) має становити еквівалент 10 млн. євро |
Продовження табл. 14.13
Продовження табл. 14.13
Закінчення табл. 14.13
За порушення економічних нормативів до банку НБУ застосовує відповідні заходи, які наведені на рисунку 14.6.
Рис. 14.6 Контрольні заходи НБУ до КБ при недотриманні економічних нормативів
Економічні нормативи розраховуються і контролюються щоденно. Для оперативного контролю миттєвої та поточної ліквідності щоденно розраховується ресурсна позиція банку. Щомісячно також розраховується та коригується прогнозна ресурсна позиція банку на наступний місяць (квартал, рік).
Структурування активів і пасивів КБ також проводиться за їхньою ліквідністю в рамках GAP-аналізу, мета якого полягає в структуруванні банківського портфеля, задля максимізації його гнучкості й рентабельності за рахунок виявлення високочутливих активів і пасивів. GAP -це розрив, дисбаланс між величинами чутливих активів та чутливих зобов'язань. Головна ідея GAP-аналізу полягає в тому, що розмір та вид (додатний або від'ємний) GAP мають корегуватися відповідно з прогнозами зміни відсоткових ставок згідно з таким правилом:
o якщо GAP додатний, то з ростом відсоткових ставок маржа зростатиме і, навпаки, при їхньому зниженні маржа зменшуватиметься;
o якщо GAP від'ємний, то з ростом відсоткових ставок маржа зменшуватиметься, а з їхнім зниженням - збільшуватиметься.
Це означає, що не так вже й важливо, в якому напрямку змінюються ставки, головне, щоб GAP відповідав тому напрямку руху ставок, який принесе підвищений прибуток. Разом з тим зростання прибутку нерозривно пов'язане із виникненням ліквідних і відсоткових ризиків, визначення яких при різних співвідношеннях чутливих активів (ЧА, тис. грн.) та чутливих зобов'язань (43, тис. грн.) наведене в таблиці 14.14.
Таблиця 14.14
ВИЗНАЧЕННЯ ЛІКВІДНИХ І ВІДСОТКОВИХ РИЗИКІВ В GAP-АНАЛІЗІ
Метод кумулятивного GAP дає змогу аналізувати співвідношення чутливих активів і чутливих зобов'язань у певний момент часу (статичний аналіз) і одночасно, враховувати часовий компонент (динамічний аналіз). Кумулятивний GAP як інтегральний показник дозволяє оцінити ризик відсоткових ставок, на який наражається КБ впродовж аналізованого проміжку часу. Банк може управляти цим ризиком, установлюючи ліміт GAP як максимально допустимий його розмір та приводячи структуру чутливих активів і зобов'язань у відповідність з установленим лімітом.
Даний метод реалізується в наступній послідовності: 1. Проміжок часу, впродовж якого банк застосовує збалансований підхід до управління активами та зобов'язаннями, поділяють на ряд періодів (тривалість періодів вибирають довільно).
2. У кожному з періодів аналізу зіставляються чутливі активи та зобов'язання в результаті чого розраховується розмір GAP.
3. Визначається алгебраїчна сума GAPib з урахуванням його знака в кожному з періодів аналізу, яка є кумулятивним (нагромадженим) GAP.
4. За допомогою розрахованого кумулятивного GAP встановлюють різницю між загальним обсягом чутливих активів і зобов'язань, які впродовж проміжку часу дослідження можуть бути переоцінені.
Метод GAP також застосовується при оцінці ризику відсоткових ставок. Оцінка надається за допомогою індексу відсоткового ризику (IBR, %), який є відношенням кумулятивного GAP (kGAP, тис.грн.) в кожному з періодів до розміру працюючих активів (ПАК, тис.грн.):
Банк обмежує рівень ризику відсоткової ставки, який він вважає за доцільне на себе взяти, шляхом встановлення ліміту індексу відсоткового ризику. Крім цього, обчислюються очікувані коливання відсоткових ставок (4/), які можуть вплинути на рівень відсоткового прибутку банку. Абсолютна величина зміни прибутку (АП) визначається базовим співвідношенням:
Узявши до уваги при обчисленнях знак "+" чи "-" показників Af та kGAP, можна визначити напрям зміни прибутку. Додатне значення АП вказує на збільшення прибутку і є результатом підвищення ставок при додатному GAP або зниження ставок при від'ємному GAP. Від'ємне значення АП означатиме зниження відсоткового прибутку банку, зумовлене підвищенням ставок при від'ємному GAP або зниження ставок при додатному GAP.
Методи управління активами і зобов'язаннями банку за результатами застосування GAP-аналізу представлені в таблиці 14.15.
Таблиця 14.15
УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ GAP-АНАЛІЗУ
Вид GAP | Зміст ризику | Варіанти реакції менеджерів |
Додатний GAP | Можливі втрати у випадку зниження відсоткових ставок, через зменшення GAP банку | - не робити нічого (можливо ставки будуть підвищуватися або залишаться на попередньому рівні); - підвищити обсяг довгострокових зобов'язань; - підвищити обсяг короткострокових чутливих пасивів; - перейти в такий стан, коли середньозважений строк погашення активів дорівнює середньозваженому строкові погашення пасивів |
Закінчення табл. 14.15
Вид GAP | Зміст ризику | Варіанти реакції менеджерів |
Від'ємний GAP | Можливі втрати у випадку підвищення відсоткових ставок, через зменшення GAP банку | - не робити нічого (можливо ставки залишаться на попередньому рівні); - зменшити обсяг довгострокових зобов'язань; - зменшити обсяг короткострокових чутливих пасивів; - перейти в такий стан, коли середньозважений строк погашення активів дорівнює середньозваженому строкові погашення пасивів |
14.3.2. Аналіз фінансових результатів діяльності комерційного банку
Коефіцієнти ефективності діяльності КБ
Коефіцієнти ефективності діяльності працівників КБ
14.3.3. Відсотковий аналіз діяльності комерційного банку
14.3.4. Порівняльний міжбанківський аналіз
14.4. Особливості аналізу діяльності страхових компаній та пенсійних фондів
Розділ 15. Аналітична підтримка управлінських рішень
15.1. Особливості управлінських рішень
15.2. Особливості аналітичної оцінки управлінських рішень