Основи економічної теорії - Крупка М.І. - Економічні суб'єкти в умовах ринкової трансформації економіки України

В Україні структура домашнього господарства зазнає серйозних змін, серед яких можна виділити такі:

зростає частка домашніх господарств, які засновані на простій сім'ї;

зменшується кількість великих домашніх господарств, які обслуговують великі і складні сім'ї;

збільшується частка домогосподарств, де основним працівником та годувальником є жінка;

зростає роль молоді у домогосподарстві внаслідок збільшення термінів навчання і безробіття;

посилюється географічна мобільність домашніх господарств;

наростає тінізація і криміналізація домогосподарств. Все це впливає не лише на зміни взаємин між ринком і домашнім господарством, але і на перерозподіл ресурсів у самому українському домашньому господарстві.

У структурі сукупного доходу сімей спостерігається зниження питомої ваги трудових доходів і виплат населенню по соціальному захисту, зростання частки доходу від особистого підсобного господарства та від інших джерел (див. табл. 4).

Таблиця 4. Структура сукупного доходу сімей та його використання, % (за матеріалами обстеження сімейних бюджетів)

* Мінусовий показник заощаджень характеризує перевищення видатків над доходами.

У структурі видатків домогосподарств України на споживання зростає частка видатків на харчування, зростає частка на оплату послуг (особливо житла і комунальних послуг, електроенергії) і зменшуються видатки на непродовольчі товари.

Особливістю є те, що видатки сільських сімей на соціально-культурні потреби і побутові послуги зростають швидше, ніж у сім'ях робітників.

Ведення особистого підсобного господарства перестає бути справою лише селян. За нинішніх скрутних умов виживання зростає інтерес до нього як джерела самозабезпечення продовольством і в міських жителів. Нині уже близько половини міських сімей мають особисте підсобне господарство і займається переважно садівництвом і городництвом.

Город і сад стали нині для багатьох сімей значним джерелом виробництва овочів, фруктів і навіть м'яса і молока. Незважаючи на те, що городні ділянки мають невелику площу (6-8 соток), завдяки їх інтенсивному використанню сім'ї отримують значні врожаї і доходи.

Важливим компонентом вітчизняного домогосподарства є побутове обслуговування сім'ї. Йдеться про приготування їжі, прання, прибирання квартири тощо. Всі ці роботи вимагають багато часу і входять в коло щоденних домашніх турбот та обов'язків.

Майбутнє домогосподарства України у насиченні його комфортною технікою: холодильниками, універсальними кухонними машинами, пральними машинами тощо. Без цих механізмів і приладів важко обійтися, бо вони полегшують виконання трудомісткої домашньої роботи, збільшують вільний час і в цілому поліпшують становище сім'ї.

В Україні у 1998 р. кількість малих підприємств, що мали обсяги виробництва, становила 125172 одиниць. В них 50,8% діяли у торгівлі і громадському харчуванні.

Капітал із сфери виробництва переходить у сферу коротких грошей, де можна швидко отримати високий прибуток. Внутрішнє посередництво і зовнішньоекономічна діяльність є найбільш прибутковими сферами малого бізнесу. Характерно, що саме в цих сферах є найбільшою економічна злочинність. Між рівнем норми прибутку і рівнем економічної злочинності існує пряма залежність.

На заході малі фірми працюють за 5-10% прибутку. У нас ця норма у 3-5 разів вища: високий ризик потребує і високої норми прибутку. Крім того, податковий прес малих підприємств в Україні у 2-3 рази більший, ніж у Західній Європі.

Виведення української економіки із кризи залежить не тільки від розвитку малих підприємств, кількість яких поступово зростає, але й від формування мережі середніх і великих, як основи ефективного використання ресурсного і науково-технічного потенціалу та процвітання.

Однак ці підприємства ще не пройшли етап адаптації до ринкових умов. З переходом до нових методів господарювання державні підприємства докладали чимало зусиль, щоб пристосуватися до цього, однак їхні старання не завершилися успіхом.

Лібералізація цін призвела до інфляції витрат.

Затримки в інвестиційному процесі швидко знецінили виробничий потенціал підприємств. Великі підприємства домінують передусім в енергетиці, металургії, хімічній промисловості, машинобудуванні та інших галузях, в яких рівень державної власності є вищим від середнього. Саме ці - підприємства в результаті інфляційних процесів втратили основну частину оборотних засобів. Як наслідок, збільшується кредиторська і дебіторська заборгованість підприємств.

З кожним роком зростає частка збиткових підприємств і в 1998 р. вона становила 53% від загальної кількості підприємств (див. табл. 5).

Таблиця 5. Збиткові середні і великі підприємства та організації за галузями економіки, у % до загальної кількості

Збиткові підприємства не можуть бути конкурентоспроможними не тільки на зовнішньому, але й внутрішньому ринку. Крім того, в Україні спеціалізоване експортне виробництво через зношення основного капіталу, низьку інвестиційність та інноваційність, занепадає і руйнується.

У перехідній економіці Українська держава повинна спрямовувати свої дії на:

удосконалення механізмів приватної власності, процесу її капіталотворення, зміцнення конкурентних позицій національного капіталу, формування ефективного власника та стратегічного інвестора;

поглиблення приватизаційних процесів: приватизація повинна переадресовувати власність до рук тих, хто здатний нею ефективно управляти, спроможний залучати інвестиції, своєчасно платити зарплату, розраховуватися з державою;

забезпечення послідовного дерегулювання підприємницької діяльності, усунення адміністративної тяганини та бюрократизму при вирішенні питань підприємницької діяльності, здійснення політики активного стимулювання малого бізнесу;

поглиблення вільної конкуренції, забезпечення її відчутного впливу на процес ціноутворення, посилення державного регулювання суб'єктів природних монополій, формування конкурентного середовища на ринках енергоносіїв, при розміщенні державного замовлення, централізованих інвестицій тощо;

подолання тінізації економіки, забезпечення ефективного захисту від економічної злочинності, кримінального бізнесу та корупції.

Основне завдання держави полягає у створенні умов для досягнення максимальної прибутковості від функціонування підприємств у перехідному до ринку середовищі. До таких умов можна віднести:

а) зниження інвестиційного ризику в економіці;

б) наявність довір'я народу до держави та її політики;

в) забезпечення господарського обороту достатнім обсягом грошової маси;

г) розбудова інституційних структур, які б забезпечували ефективне господарське управління.

Отже, в системі завдань Української держави першочерговим є забезпечення надійного фінансово-економічного регулювання і контролю, створення відповідних законодавчих передумов для банківсько-фінансової системи, спрямування її на розвиток національного товаровиробника і ринкової інфраструктури.

ЛІТЕРАТУРА

1. МакконнеллК, Брю С. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика. Ч. 2. Мікроекономіка.- Львів: Просвіта, 1999.- С. 96-110,401-428.

2 Реверчук С. К. Малий бізнес: методологія, теорія і практика.-Київ: ІЗМН, 1996.-С. 41-64,98-131.

3. Крупка М. І. Фінанси і підприємництво в Україні на межі тисячоліть.- Львів: Діалог, 1997.-С. 10-11, 13-75.

4. Реверчук С. К., Стрельбицышй М. П., Реверчук Н. Й., Стрепьбщька Л. М. Безпека малого і середнього підприємництва.- Київ: ІЗМН, 1998.-С. 164.

5. Крупка М. І, БереськийЯ. О., Реверчук С. К Актуальні проблеми розвитку підприємництва в Україні.- Львів: Діалог, 1999.-С. 256.

6. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога 3. Державне регулювання економіки.- Львів: Українські технології, 1999.-С. 8-43.

7. Україна на роздоріжжі. Уроки з міжнародного досвіду економічних реформ. За ред. А. Зіденберга і Л. Хоффманна-Кмт: Фенікс, 1998.-С. 472.