Основи економічної теорії - Крупка М.І. - Тема 5. Національна економіка та її показники

Національна економіка як феномен можлива за умови суверенності держави. Економічний суверенітет України забезпечують впровадження власної валюти, розбудова банківської справи, розвиток митної служби тощо. Ці атрибути в сукупності з політичним, дипломатичним, військовим захистом створюють підвалини для розвитку національної економіки.

У цій темі ми з'ясуємо, чому потрібно кількісно оцінювати національну економіку держави; визначимо основні показники національного виробництва, зокрема валовий національний продукт і методики його виміру; розглянемо питання ефективності національної економіки та показники її обчислення.

Суть та основні компоненти національної економіки

Національна економіка - це сукупність галузей, підприємств і організацій, які функціонують у межах певної держави і забезпечують процес суспільного відтворення. Інакше кажучи, національна економіка - це сукупність об'єктів, ресурсів і факторів. що забезпечують розвиток господарства суверенної держави.

Основою національної економіки є населення - природне джерело трудових ресурсів. Кожна країна характеризується власною демографічною ситуацією, кількісними та якісними ознаками трудових ресурсів, етнокультурними особливостями тощо. Так, трудові відносини в Японії відмінні від США, у Польщі вони не такі, як у Німеччині, український робітник, селянин та представник інтелігенції мають тільки їм властиву трудову ментальність. У світлі цього варто навести дані про тривалість життя в окремих країнах (табл. 1).

Другим важливим елементом національної економіки е наявність природних ресурсів, придатних для перероблення їх в економічні блага. Центральне питання економіки - що,

Таблиця 1. Очікувана тривалість життя при народженні в окремих країнах (початок 90-х років)

як і для кого виробляти - втратило б актуальність, якби можна було виробляти будь-який товар у необмеженій кількості. Тоді не було б потреби в економічній теорії, наукових основах організації виробництва, розумінні ринкових механізмів тощо.

Для з'ясування ресурсного потенціалу національної економіки цікавими є дані (табл. 2) про забезпечення України мінерально-сировинними ресурсами.

Україна володіє потужним і різноманітним природно-ресурсним потенціалом, здатним забезпечити основу для розвитку економіки і добробуту народу. Потенціал природних ресурсів України включає понад 8000 родовищ. Більше половини з них використовує промисловість. Найбільш важливими для економіки є нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові і ртутні руди, вугілля, графіт, сіль, сірка тощо. Щорічно Україна виробляла (на початку 90-х років) понад 5% світової кількості мінеральних ресурсів, займаючи тільки 0,5% світової земної поверхні. В Україні поклади залізних руд становлять 13% світових запасів, марганцю - 40%, вугілля - 6%, каоліну - 5%. Відкриті родовища вугілля, залізних і марганцевих руд, солі та інших природних ресурсів можуть забезпечити країну необхідними мінералами на багато років. Але запаси деяких видів ресурсів (газу і нафти) незначні, а то й відсутні (фосфорити, апатити, магнезити, глиноземи). На сьогодні в економіці України використовується понад 90 видів різноманітних мінеральних ресурсів і видобуток їх перевищує І млрд тонн на рік.

Таблиця 2. Рівень забезпеченості потреб України власними мінеральними ресурсами, 1990 р.

Слід окремо виділити надзвичайно важливий елемент національної економіки - земельні ресурси. Ще у XVII ст. англійський економіст В. Петгі підкреслював: праця - батько багатства, а земля - його мати. Наявність земельних угідь, їх родючість суттєво визначають можливості національного господарства.

Територія України становить 60,4 млн га. Сільське господарство та населення використовують 46,3 мли га (77% загальної площі). Понад 42% території України вкрито найбільш родючими чорноземами. Менш родючі землі покривають понад 30% і непридатні для сільського господарства землі займають 8% території України. В середньому Україна має 0,81 га сільськогосподарських угідь і 0,65 га ріллі на душу населення. Відомо, що при розумному використанні земель і впровадженні прогресивних технологій для забезпечення необхідними сільськогосподарськими продуктами достатньо мати лише 0,2 га на душу населення.

Сільське господарство було, є і довго буде головним джерелом енергії для існування людини, а значить, - основою національної економіки.