Основи економічної теорії - Крупка М.І. - Пропозиція та закон пропозиції

Кожен ринок має сторону пропозиції, так само як і сторону попиту. Пропозиція - це кількість певного товару, яку виробники бажають виготовляти і продавати за кожної ціни протягом певного періоду часу за інших однакових умов.

Пропозиція може бути представлена шкалою (схемою) пропозиції, тобто таблицею, яка показує кількість певного товару, що буде пропонуватись за кожного рівня ціни за інших однакових умов у межах деякого часового періоду. Наприклад, припустимо, що шкала ринкової пропозиції курчатини показана в табл. 3. Тоді 100 000 кг цього продукту пропонуватиметься, якщо його ціна становитиме 8 грн. за 1кг, 115 000 кг пропонуватиметься за ціною 10 грн. за 1 кг і т. д.

Таблиця 3. Шкала ринкової пропозиції курчатини, 2000 р. (дані гіпотетичні)

Інший спосіб представлення даних табл.3. За допомогою кривої ринкової пропозиції, яка є графічним зображенням шкали ринкової пропозиції. По вертикальній осі системи координат відкладаємо ціну Р за одиницю товару, а по горизонтальній осі - кількість (величину) пропозиції товару Q за одиницю часу (за рік). Рис. 10 показує ринкову криву пропозиції курчатини Sо, що базується на даних табл. 3.

Шкала пропозиції (табл. 3) показує прямий зв'язок ціни і кількості пропозиції продукту. Такий тип зв'язку властивий більшості продуктів, що пропонуються на ринок. Цей зв'язок називають законом пропозиції. Його суть полягає в тому, що за інших однакових умов, як правило, виробники бажають виготовляти і продавати більшу кількість свого

Рис. 10. Крива ринкової пропозиції курчатини

продукту за високої ціни, ніж за низької. Чому? Це, як і у випадку із законом попиту, в основному диктується здоровим глуздом і має теоретичне пояснення. Емпіричні дослідження показують, що ринкові криві пропозиції для більшості благ мають позитивний нахил. Існує кілька причин цього. Головна криється у згадуваному вже у Темі 1 законі спадної віддачі. Позитивний нахил кривої пропозиції виражає збільшувані затрати на виробництво додаткової продукції за постійних виробничих потужностей, про що детальніше буде сказано у темі "Витрати, доходи і прибутки фірми". Так, птахофабрика, що має сталі виробничі потужності, може відгодовувати більше курчат, якщо підвищить платню працюючим, щоб вони понадурочно використовували виробниче обладнання. Крім того, можуть найматися додаткові працівники. Закон спадної віддачі проявиться або відразу, або "врешті-решт", коли додаткові працівники виготовлятимуть все менше і менше додаткового продукту: тому для отримання додаткового обсягу продукту виробники збільшуватимуть ціну пропозиції.

Для пояснення висхідної траєкторії кривої пропозиції використовують також закон зростання альтернативної вартості (альтернативних витрат), суть якого з'ясовано у Темі 2 за допомогою понять межі виробничих можливостей та альтернативної вартості.

Шкала пропозиції, так само як і крива пропозиції, ґрунтується на припущенні "за інших однакових умов". З'ясуємо, що приховується за цим припущенням. Як і у випадку з кривою попиту, це припущення приховує нецінові чинники, які впливають на пропозицію. Ціновий чинник, що впливає на пропозицію - це власна ціна товару, пропозиція якого досліджується (Р). До нецінових чинників відносять такі основні детермінанти (визначники) пропозиції: тривалість часового періоду (0; технологія виробництва (Т); ціни споріднених (взаємо замінюваних) товарів (Рr); ціни на фактори виробництва (Рr); організація ринку (Оm); число фірм, що виробляють конкретний товар (n); мета фірми інша, ніж максимізація прибутку (G); специфічні чинники, які стосуються пропозиції лише деяких товарів (наприклад, пропозиція сільськогосподарської продукції надзвичайно чутлива до погоди) (Sr). У наведеному переліку чинників ми свідомо не виділяємо найважливіший серед них - витрати виробництва (С). Справа в тому, що витрати виробництва залежать і від технології виробництва, і від цін на фактори виробництва, і від організації ринку, і від інших специфічних чинників. Тому неявно витрати виробництва, як чинник, що впливає на пропозицію, присутні в інших чинниках. Варто звернути увагу й на таке: в умовах чистої конкуренції витрати виробництва (а точніше - граничні витрати) визначають криву пропозиції, як для окремої фірми, так і всієї галузі. Таким чином, вони визначають ціну пропозиції, а отже, впливають і на ціновий чинник.

Для зручності вивчення впливу цінового (власної ціни -Р) та нецінових чинників на пропозицію, доцільно використовувати поняття "функція пропозиції". її записують у вигляді такого рівняння:

Будь-яка крива пропозиції стосується певного періоду часу, і ЇЇ вигляд та положення залежать від тривалості та інших характеристик цього періоду, про що детальніше буде сказано у наступній темі при розгляді чинників, що впливають на цінову еластичність пропозиції. Наприклад, коли б ми оцінювали ринкову криву пропозиції курчатини для першого тижня 2000 року, вона відрізнялася б від кривої на рис. 10, яка стосується всього року. Зокрема, відмінність зумовлена тим, що виробники курчатини можуть краще пристосовувати свою пропозицію до змін ціни цього продукту протягом року, ніж протягом тижня.

Надзвичайно важливим чинником, що визначає положення і вигляд кривої пропозиції, є вдосконалення технології. Коли технологія прогресує, то це дозволяє знижувати витрати виробництва, внаслідок чого фірми часто бажають пропонувати певну кількість продукції за нижчу ціну, ніж раніше. Отже, удосконалення технології часто спричиняє переміщення кривої пропозиції вправо. Наприклад, це відбувається з відгодівлею курчат, як показано на рис. 11.

Рис. 11. Збільшення пропозиції курчатини внаслідок удосконалення технології виробництва

Рис. 12. Зменшення пропозиції курчатини, спричинене підвищенням ціни на свинину

Інший важливий визначник, що впливає на вигляд і положення кривої пропозиції, - це ціни споріднених товарів, зокрема товарів, які легко замінюють один одного у виробничому процесі. Якщо підвищується ціна на один товар-замінник, то пропозиція іншого замінника зменшується, а отже, його крива пропозиції переміщується вліво (рис. 12). Наприклад, фермери можуть відгодовувати курчат так само, як і свиней; вирощувати пшеницю так само, як і жито. Для кожної з цих пар товарів, підвищення ціни на один з них (наприклад, на свинину) тягне за собою зменшення пропозиції іншого (наприклад, курчатини).

Ще одним важливим чинником, що впливає на пропозицію, є рівень цін ресурсів (праці, капіталу, землі), що використовуються у виробництві певного продукту. Зниження цін цих факторів виробництва дозволяє здешевити виробництво продукту, а тому фірми зможуть пропонувати певну його кількість за меншу ціну, ніж раніше. Таке зниження цін ресурсів за інших однакових умов спричинятиме переміщення кривої пропозиції вправо. З іншого боку, підвищення цін ресурсів може спричиняти переміщення кривої пропозиції вліво. Наприклад, якщо заробітна плата працівників зросте, крива пропозиції може переміститися вліво, як показано на рис. 13.

Рис. 13. Зменшення пропозиції курчатини

Рис. 14. Збільшення ринкової пропозиції курчатини

Наступний визначник пропозиції - це організація ринку. Зміни у податкових ставках, дотації окремим виробникам якогось товару, зменшення мит і квот на імпортні та експортні товари - все це впливає на зміни у пропозиції, про що детальніше буде сказано у темі "Державне втручання в сучасну економіку". Якщо на ринку якогось товару з'являється монополія, то, як правило, ціни за будь-якого обсягу виробництва зростатимуть, тоді як на досконало конкурентному ринку вироблятиметься максимально можлива кількість продукції за кожного рівня ціни.

Ринкова пропозиція товару залежатиме від кількості фірм, що його виготовляють. За певного обсягу виробництва кожної фірми, ринкова пропозиція збільшуватиметься, коли нові фірми входитимуть у галузь. Як наслідок,- крива пропозиції, наприклад курчатини, зміщуватиметься вправо (рис. 14) через входження у галузь нових фірм.