§ 1. Грошовий ринок, грошова маса та швидкість обігу грошей
Грошовий ринок не є ринком у традиційному розумінні: тут не "купують" і не "продають" гроші як товар за гроші-еквівалент. Йдеться про співвідношення попиту і пропозиції грошей, яке виникає внаслідок взаємодії центрального банку країни з комерційними банками, а також взаємодії самих комерційних банків та інших фінансово-кредитних інститутів.
Для з'ясування сутності грошового ринку слід насамперед сформувати уявлення про грошову масу та швидкість обігу грошей.
Гроші — це будь-який вид фінансових активів (платіжних засобів), включаючи "банківські гроші", властивістю яких є висока ліквідність, тобто здатність швидко перетворюватися на готівку, у/
Сукупний обсяг купівельних і платіжних коштів, що обслуговують господарський оборот і належать приватним особам, фірмам і державі, є грошовою масою країни. Для її вимірювання обчислюють грошові агрегати: М0, М1, М2, М3 і L.
М0 — це готівка поза банківською системою.
М1 включає М0, залишки на поточних рахунках (депозити до запитання) та деякі інші елементи (наприклад, дорожні чеки). Еквівалентом поточних депозитів в Україні вважаються розрахункові рахунки підприємств.
М2 складається з М1, сум на безчекових ощадних рахунках і окремих строкових вкладах у комерційних банках (у США, наприклад, невеликих за розмірами, тобто до 100 тис. дол.), а також деяких інших компонентів.
М3 утворюється з М2 і коштів на великих строкових депозитах (у США понад 100 тис. дол.) в установах банківської системи.
L обчислюється шляхом додавання до М3 ряду елементів ринку цінних паперів (ощадних облігацій, короткострокових зобов'язань Міністерства фінансів, облігацій державних внутрішніх позик, комерційних паперів тощо).
Показник грошової маси М1 — це гроші у вузькому розумінні, або "активні гроші": його компоненти можуть бути невідкладно витрачені, а кошти безпосередньо використані як засіб обігу. М2 і М3 розглядаються як "майже гроші", "пасивні гроші", тобто гроші у широкому розумінні.
Зміни обсягу грошової маси можуть бути результатом як збільшення кількості грошей в обігу, так і прискорення їх обігу. Швидкість обігу грошей — це кількість оборотів за рік, що в середньому здійснює одна грошова одиниця загальної грошової маси на придбання товарів і послуг. Обчислюються два основні показники швидкості грошового обігу:
1) за оборотністю грошей у кругообороті доходів — шляхом ділення ВНП (ВВП) на середню величину грошової маси (М1 або М2) за певний період часу;
2) за оборотністю грошей у платіжному обороті — шляхом ділення суми коштів, переказаних з банківських поточних рахунків, на середню величину грошової маси.
На швидкість обігу грошей впливають: довгочасні і кон'юнктурні фактори; розміри і кількість дійсних оборотів; темпи економічного зростання; рівень організації торгівлі і збуту товарів у країні; технічні умови ринку; рівень розвитку кредитної системи і безготівкових розрахунків; стан ринку цінних паперів; густота населення та інші фактори.
Важливим аналітичним показником ринку грошей є відношення М2 до обсягу ВВП, тобто рівень монетизації ВВП (коефіцієнт Маршалла). Цей показник є оберненим щодо швидкості обігу М2 і разом з нею характеризує загальний стан економіки країни. Наприклад, якщо в 1991 році рівень монетизації ВВП України становив 67,0% при швидкості обігу М2 в 1,5 рази за рік, то в 1996 році рівень монетизації ВВП знизився до 12,4%, а швидкість обігу навпаки, зросла до 8,0 раз за рік, тобто більше ніж у 5 раз. Це було негативним наслідком широкої бартеризації економічних зв'язків, значної доларизації економічного обороту, постійного прискорення обігу грошей.
Проте ситуація виправляється. В 2001 році, зважаючи на відносно стабільну економічну ситуацію у країні та відновлення попиту на гроші, очікується зниження швидкості обігу грошей до 5,8—5,89 рази за рік і відповідне зростання монетизації економіки до 16,9 —17,2 %.
У механізмі функціонування грошового ринку виділяють попит, пропозицію і ціну (альтернативну вартість) грошей.
§ 3. Пропозиція грошей. Грошовий мультиплікатор
§ 4. Рівновага на грошовому ринку. Грошова (монетарна) політика держави
§ 5. Грошові реформи, необхідність та механізм їх проведення
Глава 23. Фінансова система. Державний бюджет. Податки
§ 1. Фінансова система
§ 2. Державний бюджет
§ 3. Загальні основи оподаткування. Система податків
Глава 24 Кредитно-банківська система
§ 1. Кредит, його сутність та функції