Організація і проведення інвентаризації передбачає формування пакету документів:
1. Наказ керівника про створення постійно діючої робочої комісії;
2. Наказ про проведення інвентаризації;
3. Інвентаризаційні описи;
4. Порівняльні відомості результатів інвентаризації;
5. Акти інвентаризації;
6. Протокол засідання інвентаризаційної комісії;
7. Наказ про затвердження протоколу засідання інвентаризаційної комісії.
До початку проведення обов'язкової або призначеної підприємством чи установою інвентаризації в присутності комісії матеріально відповідальні особи складають звіт про останні проведені операції, відображають їх у складському обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Матеріально відповідальні особи дають комісії розписку, в якій підтверджують, що всі прибуткові та витратні документи здані до бухгалтерії, а всі матеріальні цінності, довірені їх зберіганню, знаходяться в приміщенні складу або в інших визначених місцях. Якщо підрозділ здійснює реалізацію матеріальних цінностей за готівку, то насамперед підраховується наявність готівки: регіструються показники лічильників касових апаратів, готівка звіряється з показниками касового апарата. Під час інвентаризації прибуткові й витратні операції з матеріальними цінностями, як правило, не здійснюються. Також до початку інвентаризації перевіряється стан ваговимірювального господарства - точність ваги, гир та інших вимірювальних пристроїв.
Дані про наявність тих чи інших цінностей із зазначенням назви, відмітних ознак, включаючи номенклатурний номер, одиниці виміру і кількості фактично виявлених натуральних одиниць, записуються до інвентаризаційного опису.
Інвентаризаційний опис є документом, який фіксує наявність і склад засобів на певну дату. Кожна сторінка опису підписується всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами. Наприкінці кожної сторінки цифрами і словами записується загальна сума натуральних одиниць, відображених на даній сторінці.
На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальні особи підтверджують, що всі матеріальні цінності облічені й відображені в інвентаризаційному опису правильно і повністю, жодних пропусків і не включених до опису предметів немає. Інвентаризаційні описи складаються в необхідній кількості примірників, один з яких вручається матеріально відповідальним особам.
Якщо інвентаризація триває понад один день, то інвентаризаційні описи залишаються в сховищі матеріальних цінностей до завершення інвентаризації. На час перерви в роботі інвентаризаційної комісії сховища зачиняються двома замками, ключі від одного з них зберігаються у матеріально відповідальних осіб, від другого - у голови інвентаризаційної комісії. Сховище запечатується відтиском печатки, яка зберігається у голови або одного із членів інвентаризаційної комісії.
Одержані дані, що містяться в інвентаризаційному описі, зіставляються з обліковими даними про залишки тих самих матеріальних цінностей. Таке зіставлення називають звірянням фактичних та облікових залишків і записують до Зрівняльних відомостей результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.
У результаті зіставлення облікових даних з фактичними можуть бути виявлені такі факти:
o фактичний і бухгалтерський залишки збігаються;
o фактичний залишок менше облікового - нестача;
o фактичний залишок більше бухгалтерського облікового - надлишок;
o пересортиця.
Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними бухгалтерського обліку, встановлені під час інвентаризації та інших перевірок, регулюються в бухгалтерському обліку у такому порядку:
o основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності або збільшення фінансування з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;
o убування цінностей у межах затверджених норм списування за рішенням керівника підприємства, установи відповідно до витрат виробництва, обігу або на зменшення фінансування. Норми природного убування можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убування розглядається як понаднормова нестача;
o понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей;
o понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватці не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування.
У документах, якими оформлюються списання втрат і понаднормові нестачі цінностей, мають бути зазначені вжиті заходи щодо запобігання таких нестач і втрат (табл. 5.2).
Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства, який у 5-денний термін розглядає і затверджує протокол.
Матеріали інвентаризацій та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджуються керівником підприємства, установи з включенням результатів до звіту за той період, в якому закінчено інвентаризацію, а також і до річного звіту.
Таблиця 5.2. Регулювання в обліку інвентаризаційних різниць основних засобів
№ з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
дебет | кредит | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
Нестача основних засобів | |||
- у разі, коли винна особа встановлена | |||
1 | Списано суму зносу відсутніх основних засобів | 131 | 10 |
2 | Списано залишкову (балансову) вартість основних засобів | 976 | 10 |
3 | Відкориговано податковий кредит на суму ПДВ, що припадає на недоамортизовану вартість основних засобів | 949 | 641 |
4 | До встановлення винної особи вартість відсутніх основних засобів відображено у позабалансовому обліку | 072 | |
5 | Встановлено винну особу і віднесено на неї суму нестачі по відсутніх основних засобах | 375 | 746 |
6 | Вартість основних засобів списано з позабалансового обліку | - | 072 |
7 | Одночасно віднесено на винну особу різницю між розміром шкоди, визначеної за Порядком № 116, і прямим збитком підприємства | 375 | 642 |
8 | Відшкодовано збитки винною особою | 301,661 | 375 |
9 | Перераховано різницю до бюджету | 642 | 311 |
10 | Відображено в складі фінансових результатів суму нестачі, списану на витрати | 793 | 976,949 |
11 | Відображено в обліку суму нестачі, включену до складу загальновиробничих витрат | 23 | 91 |
12 | Відображено в складі фінансових результатів суму доходу за відшкодованими збитками | 746 | 793 |
- у разі, коли винна особа не встановлена | |||
1 | Списано суму зносу відсутніх основних засобів | 131 | 10 |
2 | Списано залишкову (балансову) вартість основних засобів | 976 | 10 |
4 | До встановлення винної особи вартість відсутніх основних засобів відображено у позабалансовому обліку | 072 | - |
5 | Відображено в складі фінансових результатів суму нестачі, списану на витрати | 793 | 976,949 |
Надлишки основних засобів | |||
1 | Виявлені та оприбутковані за справедливою вартістю не враховані раніше в обліку основні засоби | 10 | 746 |
2 | Відображено суму визначеного зносу | 746 | 131 |
3 | Відображено в складі фінансових результатів суму лишків основних засобів | 746 | 793 |
За зовнішнім виглядом
За будовою або формою
За видом бухгалтерських записів
5.10. Форми ведення бухгалтерського обліку
Проста форма ведення бухгалтерського обліку
Спрощена форма ведення бухгалтерського обліку
Журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку
Меморіально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку
5.11. Організація бухгалтерського обліку