Політична економія - Ніколенко Ю.В. - § 2. МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ

Використовують два основні методи розрахунку ВВП: за витратами та за доходами. Відповідно до першого методу, ВВП розраховується шляхом підсумовування всіх витрат на придбання виробленої у даному році в країні кінцевої продукції. Відповідно до другого методу, ВВП розраховують шляхом додавання всіх доходів, отриманих від виробництва в країні річного обсягу продукції. Застосування першого та другого методів повинно дати однаковий результат, оскільки те, що витрачають покупці на придбання ВВП, є доходами тих, хто бере участь у його виробництві:

Витрати на придбання ВВП = Доходи від виробництва ВВП.

Розглянемо спрощений приклад розрахунку ВВП за витратами та доходами. Для цього уявімо економіку, в якій діють лише три фірми: фірма А (виробництво пшениці), фірма Б (виробництво борошна) та фірма В (виробництво хліба). Припустимо також, що протягом року вся вироблена фірмою А пшениця використовується фірмою Б для виробництва борошна, а все вироблене фірмою Б борошно, у свою чергу, використовується фірмою В для виробництва хліба. Гіпотетичні дані щодо вартості виробленої кожною фірмою продукції наведені у відповідній колонці таблиці 17.1.

Таблиця 17.1

Вартість та додана вартість, створені на трьох стадіях виробництва хліба (гіпотетичні дані)

Ці дані дають нам змогу розрахувати додану вартість, створену кожною фірмою. Ви пам'ятаєте, що додана вартість являє собою різницю між ринковою вартістю вироблених товарів та послуг і вартістю використаних для їх виробництва сировини та матеріалів. У нашому випадку пшениця є сировиною для виробництва борошна, а борошно - сировиною для виробництва хліба. Крім того, тут ми припускаємо, що фірма А не купує сировини в інших фірм, інакше нам довелося б розширити їх перелік принаймні ще на одну. Тоді додана вартість, створена фірмою А, складатиме 60 гр. од. (60 - 0), додана вартість, створена фірмою Б, - 40 гр. од. (100 - 60) і, нарешті, додана вартість, створена фірмою В, - 50 гр. од. (150 -100).

Маючи дані щодо створеної в рамках нашої гіпотетичної економіки кожною фірмою доданої вартості, ми можемо розрахувати ВВП за доходами. Для цього ми просто знаходимо суму доданої вартості, створеної всіма трьома фірмами: 60 гр. од. + 40 гр. од . + 50 гр. од. = 150 гр. од.

З другого боку, розрахунок ВВП за витратами передбачає врахування всіх витрат на придбання виробленої в країні кінцевої продукції. У нашому випадку кінцевою продукцією є хліб вартістю 150 гр. од. А це означає, що витрати покупців на придбання кінцевої продукції, а відтак, і розрахований за витратами ВВП складатимуть у нашій уявній економіці 150 гр. од.

Тепер від загальних міркувань щодо методів розрахунку ВВП перейдемо до детальнішої їх характеристики. Розпочнемо з методу розрахунку ВВП за витратами. Виділяють такі чотири категорії витрат на придбання товарів та послуг.

1. Споживання, або інакше кажучи, особисті споживчі витрати (С). Ця складова сукупних витрат охоплює всі витрати домогосподарств на придбання споживчих товарів тривалого та короткочасного користування, а також оплату послуг.

2. Валові приватні внутрішні інвестиції (^). Цей вид витрат включає: (1) витрати приватних фірм країни на придбання машин, інструментів, обладнання; (2) все будівництво; (3) зміни в товарних запасах фірм.

Будь-яка економіка у кожний даний момент часу має певний обсяг товарних запасів, які включають, зокрема, й вироблену, але нереалізовану продукцію. Необхідність урахування при обчисленні ВВП змін у товарних запасах фірм пов'язана з тим, що обсяг реалізованої у тому чи іншому році продукції в одних випадках може включати продукцію попередніх років (у тому разі, коли протягом року відбудеться зменшення товарних запасів фірм), а в інших - навпаки, не включати частини продукції даного року (у разі, коли товарні запаси фірм протягом року збільшаться). А тим часом ВВП є показником обсягу виробництва в країні за певний проміжок часу (у нашому випадку за рік) незалежно від того, продано всю вироблену продукцію впродовж цього періоду чи ні. Тому у разі, коли товарні запаси фірм на кінець року виявляться меншими за їх обсяг на початок року, ця зміна товарних запасів повинна виключатися з ВВП. І, навпаки, якщо протягом року товарні запаси фірм збільшаться, цей приріст товарних запасів повинен включатися у ВВП.

Валові приватні внутрішні інвестиції можна розглядати як суму інвестицій, які забезпечують поновлення спожитого в процесі виробництва капіталу, та інвестицій, які забезпечують приріст капіталу в економіці країни. У випадку, коли валові приватні внутрішні інвестиції будуть меншими за обсяг спожитого в країні капіталу, відбуватиметься скорочення її виробничого потенціалу.

3. Державні закупівлі товарів та послуг (в). Цей вид витрат складають державні витрати на придбання товарів та послуг, включаючи оплату послуг праці державних службовців.

4. Чистий експорт, тобто різниця між експортом та імпортом (Хп). Та обставина, що при розрахунку ВВП за витратами мають бути враховані абсолютно всі витрати на придбання кінцевої продукції країни, вимагає включення до їх складу й витрат іноземців на придбання тієї частини продукції країни, яка експортується нею. Відтак, при розрахунку ВВП за витратами до витрат внутрішніх покупців на придбання виробленої в країні продукції (С + 1^ + О) має бути додана й сума експорту. З другого боку, оскільки у разі імпорту витрати внутрішніх покупців спрямовуються на придбання продукції, виробленої в інших країнах, при розрахунку ВВП за витратами загальна сума витрат внутрішніх покупців має бути зменшена на суму імпорту. Поняття чистого експорту якраз і об'єднує експорт та імпорт в одну складову сукупних витрат. При цьому експорт береться зі знаком "плюс", а імпорт зі знаком "мінус".

Ми виокремили всі можливі види витрат на придбання виробленої в країні кінцевої продукції. А це означає, що ВВП можна розрахувати як суму особистих споживчих витрат, валових приватних внутрішніх інвестицій, державних закупівель товарів і послуг та чистого експорту:

ВВП= С + І£ + О + Хп.

Так само як на різні категорії розподіляються витрати на придбання товарів та послуг, різноманітних форм набувають й доходи від їх виробництва. При розрахунку ВВП за доходами враховуються такі їх види.

1. Заробітна плата найманих працівників. Ця категорія доходів, окрім власне заробітної плати, включає також різноманітні нарахування на неї, як, наприклад, внески до фонду страхування безробіття, оскільки з точки зору роботодавців ці нарахування являють собою частину витрат виробництва, пов'язаних з наймом робочої сили.

2. Рентні доходи, тобто доходи від передачі різноманітних прав (наприклад, прав на використання будинків, землі або патентів).

3. Проценти, тобто доходи, що їх отримують постачальники грошового капіталу.

4. Доходи підприємств некорпоративного підприємницького сектора. Ця категорія доходів включає чисті доходи партнерств та підприємств, що перебувають в одноосібній власності.

5. Прибутки корпорацій. Ця частина доходів від виробництва товарів та послуг використовується, по-перше, на сплату податку на прибуток корпорацій, по-друге, на виплату дивідендів акціонерам корпорацій, і, по-третє, на формування нерозподілених прибутків корпорацій, які, у свою чергу, можуть використовуватися на придбання капітальних благ з метою розширення виробництва.

6. Амортизація. Щорічні відрахування частини доходів підприємницького сектора на цілі заміщення спожитого в процесі виробництва капіталу називаються амортизацією. Ця частина доходів від виробництва товарів та послуг не може бути розподілена між власниками економічних ресурсів і має бути використана на заміну спожитих в процесі виробництва машин, інструментів, фабрично-заводських приміщень. У разі ж коли вона використовуватиметься на споживання, відбуватиметься скорочення виробничих можливостей економіки наступних років.

7. Непрямі податки на бізнес (акцизи, мито, податок на додану вартість). Особливістю непрямих податків є те, що їх суми додаються фірмами до цін на відповідні товари та послуги.

8. Чистий закордонний факторний дохід - різниця між факторними доходами, заробленими іноземцями в країні, та факторними доходами, заробленими її громадянами за кордоном.

Необхідність урахування при обчисленні ВВП вказаної різниці в доходах пов'язана з уже згаданими відмінностями між показниками ВВП та ВНП. Завдяки додаванню до суми семи раніше відмічених категорій доходу чистого закордонного факторного доходу якраз і забезпечується перехід від показника ВНП до показника ВВП.