Політична економія - Ніколенко Ю.В. - § 4. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА СПРИЯННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Вагомий внесок у прискорення економічного зростання може робити й держава. Наш аналіз факторів економічного зростання дозволяє виокремити декілька напрямків державної політики сприяння економічному зростанню.

1. Заохочення заощаджень та інвестицій. У довгостроковому періоді можливості економічного зростання значною мірою визначаються темпами нагромадження капіталу. Зі свого боку, те наскільки швидко відбуватиметься процес нагромадження капіталу, залежить від норми заощаджень - частки заощаджень у ВВП. За інших рівних умов у країнах з більш високою нормою заощаджень більшою буде й фінансова база інвестицій, а отже, і швидкість, з якою відбуватиметься нагромадження капіталу.

Один із традиційних методів заохочення приватних заощаджень та інвестицій полягає у запровадженні пільгового оподаткування доходів від заощаджень, а також тієї частини доходів підприємств, яка спрямовується на інвестиції. Важливе значення має також підтримка стабільного функціонування фінансової системи як інституту, який забезпечує трансформацію заощаджень в інвестиції. В країнах з нестабільною фінансовою системою значна частка заощаджень через брак довіри населення до фінансових посередників здійснюється у формі заощаджень на руках і як така не трансформується в інвестиції.

Одним із джерел збільшення виробничого потенціалу країни є іноземні інвестиції. І хоча частина прибутків від діяльності підприємств, створених за участю іноземного капіталу, переказується за кордон, іноземні інвестиції, на загальну думку, несуть в собі чимало позитивів для розвитку економік тих країн, які їх залучають. Особливо це стосується країн, що розвиваються, в яких іноземні інвестиції нерідко хоча б якоюсь мірою компенсують нестачу внутрішніх інвестицій. Загалом же головний зиск від залучення іноземних інвестицій полягає в тому, що вони, збільшуючи розміри капіталу країн, що їх залучають, прискорюють зростання їх економік.

Утім, різні за рівнем економічного розвитку країни мають істотно різні можливості щодо забезпечення економічного зростання на основі нагромадження капіталу. Зокрема, в країнах з низьким рівнем доходів невеликими є й обсяги заощаджень та інвестицій. Невеликі обсяги інвестицій, у свою чергу, унеможливлюють швидке зростання капіталу, а недостатній запас останнього зумовлює низький рівень продуктивності праці, а відтак, і низький рівень доходів. У підсумку виникає так зване зачароване коло бідності - ситуація, коли деякі країни не можуть вирватись із стану бідності через саму ж їх початкову бідність.

2. Підвищення рівня освіти населення. Хоча освіта і є приватним благом, вона приносить вигоду не тільки тим особам, які її отримують, але й суспільству в цілому, адже в країнах з більш освіченим населенням більш високим у кінцевому підсумку є й загальний рівень життя. Зокрема, через цей позитивний зовнішній ефект від освіти держава відіграє помітну роль у її наданні населенню: від визнання певного рівня освіти обов'язковим благом до державного фінансування хоч би частини витрат, пов'язаних з отриманням вищої освіти.

Втім, зусилля держави щодо забезпечення високого рівня освіти населення можуть виявлятися до певної міри марними у випадку так званого "відпливу умів" - еміграції кваліфікованих спеціалістів з менш розвинутих у більш розвинуті країни світу.

3. Стимулювання технологічного прогресу. Нові знання, в тому числі й технологічні, важко створювати, проте легко копіювати.

Через це стимули до створення нових знань можуть істотно підриватися: який резон нести пов'язані з такого роду діяльністю витрати, якщо вигодами від неї без адекватної компенсації може скористатися будь-хто? Аби не допустити подібного безкоштовного використання третіми особами плодів індивідуальної інноваційної праці, а відтак, і послаблення стимулів до неї, держава запроваджує патентну систему, в рамках якої автори відкриттів забезпечуються правами власності на них. Інститут патентування винаходів дає змогу їхнім авторам отримувати адекватну винагороду за свою працю, завдяки чому і створюються необхідні стимули для діяльності винахідників.

Утім, чітко визначені права власності мають важливе значення для стимулювання будь-якої діяльності, а не лише у сфері виробництва нових знань. А от щодо спеціального стимулювання наукових досліджень та розробок, то тут держава може застосовувати такі заходи, як пільгове оподаткування доходів фірм, що здійснюють такого роду діяльність, надання для її проведення державних кредитів тощо.

Особливим об'єктом державної опіки є фундаментальні наукові дослідження. На відміну від нових спеціальних технологічних знань, нові фундаментальні знання не є такими, що можуть бути безпосередньо втілені у нові технології чи нові вироби. Через це приватні фірми, як правило не виявляють зацікавленості у фінансуванні власним коштом фундаментальних досліджень, полишаючи розв'язання цієї проблеми на відкуп держави.

Крім відмічених спеціальних заходів державної політики підтримки економічного зростання, неабияке значення для його прискорення має створення сприятливих політико-правових умов для здійснення підприємницької діяльності в країні. І в цьому відношенні такі явища, як відсутність гарантій прав власності, непередбачуваність змін у політиці та законодавстві, свавілля влади та чиновників, корупція, можуть істотно гальмувати економічне зростання в тих країнах, де вони є поширеними.