§ 1. ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ ТА ЙОГО ВИДИ
Кожна країна прагне економічного зростання, повної зайнятості, технічного і технологічного прогресу, збільшення виробничих потужностей, неухильного підвищення рівня життя народу. І це прагнення визначає загальну тенденцію економічного розвитку. В ідеалі цього можна досягти формуванням таких структурних співвідношень суспільного відтворення, які забезпечують економічну рівновагу і пропорційність суспільного виробництва.
Однак, як показує світовий досвід, об'єктивна необхідність в економічному зростанні і в економічній рівновазі не означає, що вона реалізується в реальному житті. Економічне зростання не є рівномірним, а рівновага переривається періодами нестабільності. Періоди швидкого зростання поступаються місцем періодам спадів, депресій чи періодам більш повільного економічного розвитку.
Закономірністю розвитку суспільного виробництва є рух від однієї економічної рівноваги до іншої через порушення першої і формування нової, тобто економічна рівновага дискретна, а економічний розвиток є хвилеподібним або синусоїдним. Розвиток економіки - це безперервна зміна обсягів національного виробництва і зайнятості, завантаженості виробничих потужностей, рівня цін, відсотка, грошової маси, швидкості обертання грошей тощо.
Зміни цих показників відзначаються нестабільністю (різні темпи приросту) та різною векторною направленістю (збільшення або зменшення). Економічний розвиток характеризується послідовним чергуванням періодів піднесення і спаду ділової активності, тобто економічними коливаннями. Економічні коливання - це нестабільність, різна направленість змін основних макроекономічних показників, які відображають стан економіки у певні періоди часу.
Для характеристики економічних коливань часто вживають поняття економічний або діловий цикл. Само слово цикл означає, що економічна система через певні проміжки часу повертається до одного і того ж стану. Тому говорять, що економічний цикл - це повторення через відповідні проміжки часу стану економіки, яка характеризується одними і тими ж макроекономічними параметрами. Термін економічний цикл недостатньо точно виражає сутність характеру руху економіки в часі. Цикл вказує на те, що періоди піднесення і спаду ділової активності відбуваються регулярно через відповідні проміжки часу і їх можна прогнозувати. Насправді вони є нерегулярними і їх практично не можна передбачити з високим ступенем точності.
Порушення економічної рівноваги і досягнення нової може відбуватися еволюційно і революційно (стрибкоподібно). В першому випадку економіка країни не зазнає скільки-небудь помітного скорочення виробництва, в другому - падіння є суттєвим (навіть у деякі періоди великим) і менш або більш тривалим. Залежно від тривалості періоду скорочення обсягів національного виробництва розрізняють спад, кризу і депресію. Спад має місце тоді, коли обсяг національного виробництва триває до шести місяців; криза - до року, депресія - більше року.
Треба мати на увазі, що не всі коливання ділової активності носять характер економічного циклу. Економіка зазнає сезонних коливань ділової активності, коливань викликаних природними (посуха), політичними (війна) факторами. Вони не носять циклічного характеру. Вони були характерними для епохи домашинного виробництва. Епоха машинного виробництва відзначається переплетінням нециклічних і циклічних коливань. Останні при цьому мають визначальне значення. Циклічні коливання - це закономірність економічного розвитку країн в епоху машинного виробництва. Основи циклічності коріняться саме в розвитку машинного виробництва, у взаємодії еволюційних і революційних форм прогресу продуктивних сил, інша річ, що загальні основи циклічності регулюються конкретними історичними умовами.
Тому залежно від цих умов, циклічність економічного розвитку набуває різних форм і періодичності. Окремі економічні цикли відрізняються один від одного тривалістю й інтенсивністю, відмінностями матеріальної основи їх розвитку, соціально-економічними наслідками.
На різних етапах економічного розвитку суспільства, за різних конкретних умов відтворення цикли проявляються по-різному. Економічні цикли є різної тривалості. З урахуванням їх тривалості економічна наука розглядає трициклічну модель економічного розвитку. Вона включає в себе короткі (малі) цикли тривалістю 3-4 роки (цикли Д.Кітчіна) середні, які продовжуються 7-11 років (цикли К. Жюглара) і великі (довгі хвилі), які охоплюють період 40-60 років (довгі цикли М.Д.Кондратьєва). Різноманітні цикли накладаються один на одного, вони взаємодіють між собою. У зв'язку з цим їх функції переплітаються, а вичленення циклів ускладнюється.
В економічній науці розрізняють цикл і тренд. Цикл - це поступальний процес розвитку економіки, в ході якого вона послідовно проходить період спаду і зростання ділової активності. Тренд (тенденція) - це лінія, що має висхідний напрямок і відображає розвиток економіки у довготривалому періоді.
Як видно з мал., тренд являє собою пряму лінію, яка поступово піднімається вверх. Лінія тренду будується шляхом згладжування циклічних коливань обсягів виробництва ВВП на довготривалому відрізку часу. Екстраполюючи отриману лінію, можна зробити прогноз тренду потенційного ВВП на віддалену перспективу. Якщо брати відрізок часу в декілька десятиліть, то для будь-якої країни тренд реального ВВП буде являтиме собою лінію, яка віддаляється під певним кутом до осі абсцис.
Графічним зображенням динаміки фактичного ВВП без згладжування буде хвилеподібна лінія. Вона показує коливання ділової активності навколо лінії тренда. Це вказує на те, що необхідно розрізняти довготривалу динаміку розвитку національної економіки від короткострокових циклічних коливань ділової активності.
Кожний цикл у своєму розвитку проходить переломні точки "пік" і "дно", які вказують на перехід економіки від зростання до спаду або від спаду до піднесення. Відстань між двома сусідніми точками "піку" або "дна" визначає тривалість економічного циклу. Відстань від переломних точок по вертикалі до лінії тренда вимірює амплітуду циклічних коливань. У період між цими полюсами цикл проходить певні фази, ознаками яких є стан ділової активності, зростання чи зниження рівня використання ресурсів, інтенсивність науково-технічного прогресу, темпи збільшення обсягів національного виробництва, економічного потенціалу країни, добробуту її народу тощо.
§ 3. СЕРЕДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ
§ 4. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ЦИКЛІВ ПІСЛЯВОЄННОГО ПЕРІОДУ
Короткі економічні цикли
§ 5. ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ КОЛИВАНЬ
§ 6. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ ТА ЇЇ ПРИЧИНИ
Глава 19. НАСЕЛЕННЯ, ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ, РИНОК ПРАЦІ
§ 1. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ
§ 2. ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА РИНОК ПРАЦІ
§ 3. МОДЕЛЬ РИНКУ ПРАЦІ