Політична економія - Ніколенко Ю.В. - § 1. СУТЬ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

§ 1. СУТЬ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

Глобалізація світової економіки привела до того, що на механізм світового господарства все більше почали діяти всесвітні проблеми. Ці проблеми наприкінці 60-х - на початку 70-х рр. отримали назву глобальних, а в науковий обіг був уведений термін "глобалістика", як специфічне направлення міжнародних економічних досліджень. Семантично поняття глобальні проблеми сучасності пов'язане з англійським словом "Globe" (земна куля).

У цілому глобалістика як самостійна сфера знань про найбільш загальні, планетарні проблеми сучасного та майбутнього розвитку людства перебуває у процесі становлення.

Глобальні проблеми, які викликають тривогу всього світу й ставлять під питання існування життя на Землі, виразно визначилися наприкінці XX ст. і значно загострилися надалі.

Головна причина їхнього загострення - високі темпи економічного зростання на основі використання досягнень науково-технічної революції. Глобальні проблеми сучасного світового співтовариства - це негативні результати науково-технічного й економічного прогресу. Кожний етап прогресивного розвитку суспільства залишає за собою складні невирішені соціально-економічні проблеми. Інакше кажучи, прогрес неминуче містить у собі й елементи регресу. Суспільство може запобігти негативним тенденціям економічного зростання. Однак чим вище темпи науково-технічного прогресу й економічного зростання, тим більш складним, дорогим й віддаленим у часі стає процес "знеболювання" його досягнень.

З позицій негативних наслідків науково-технічного й економічного прогресу доцільно розглядати всю сукупність глобальних проблем сучасного світу.

Більшість дослідників сходиться в тім, що, незважаючи на всю розмаїтість глобальних проблем, вони мають загальну специфіку, що виділяє їх на тлі інших проблем світової економіки. Така специфіка глобальних проблем полягає в тім, що вони мають ряд загальних ознак:

o носять загальносвітовий характер, тобто зачіпають інтереси й долі всього (або принаймні більшості) людства;

o загрожують людству серйозним регресом в умовах життя й подальшому розвитку продуктивних сил (або навіть загибеллю людської цивілізації як такої);

o мають потребу в терміновому й невідкладному вирішенні;

o взаємозалежні між собою;

o вимагають для свого вирішення спільних дій усього світового товариства.

При класифікації глобальних проблем виділяються дві основні групи:

1) проблеми природно-кліматичного характеру;

2) проблеми соціально-економічного й політичного характеру. Виходячи із цих ознак, в основному до глобальних стали відносити такі проблеми світового розвитку:

1) демографічну;

2) подолання бідності й відсталості;

3) екологічну;

4) миру, роззброювання, запобігання світової ядерної війни (проблема миру й демілітаризації);

5) продовольчу;

6) природних ресурсів;

Як бачимо, до глобального прийнято відносити загальноплане-тарні проблеми, які, зачіпаючи інтереси людства в цілому і кожної окремої людини практично в будь-якій точці планети, вимагають для свого рішення зусиль усього світового співтовариства. Всі вони й кожна окремо породжені комплексом специфічних причин, які обумовлені особливістю розвитку продуктивних сил, географічного середовища, природно-кліматичними умовами, рівнем прогресу техніки й іншими різноманітними причинами.

Уперше увагу світової громадськості на наявність глобальних проблем було звернено в доповідях Римського клубу "Межі росту" та "За межами росту". Ці матеріали лягли сьогодні в основу досліджень не тільки більшості вчених про перспективи глобального розвитку людства, але й в основу прийняття рішень на рівні ООН. Створено особливу конструкцію сучасної глобалістики.

Для того щоб вирішити яку-небудь проблему, необхідно зрозуміти її природу й уже, опираючись на це, находити найбільш прийнятні шляхи вирішення. На мікрорівні це не є велика проблема. Але на рівні всього світу без побудови моделі, що враховувала б лише найбільш необхідні й вирішальні моменти дійсності, просто не обійтися.

Таким шляхом пішли члени Римського клубу, які побудували модель світу, що має, на їхню думку, деякі переваги; а саме те, що всяке зроблене припущення формулюється максимально чітко й доступно, поводження світової системи під впливом яких-небудь факторів прораховується й відслідковується.

Ретельно проаналізувавши поводження світової системи, економісти одержали цікаві висновки про те, що при збереженні дійсних темпів росту населення, забруднення навколишнього середовища, споживання ресурсів найближчим часом людство підійде до меж свого росту й, як наслідок, відбудеться падіння виробництва й чисельності населення. Другий висновок полягає в тому, що існує можливість змінити ці тенденції через досягнення стану глобальної рівноваги, і чим швидше ми почнемо прагнути до даної рівноваги, тим ефективніші будуть результати.

У міру розвитку людської цивілізації можуть появлятись і вже появляються нові глобальні проблеми. Так, до розряду глобальних стали відносити проблему освоєння й використання ресурсів Світового океану, а також проблему освоєння й використання космосу. Але ці глобальні проблеми не несуть загрози всьому людству і неви-рішення їх не впливає на виживання людини на Землі.

Зміни, що відбулися в 70-і - 80-і й особливо в 90-і рр. дають можливість говорити про зміну пріоритетів у глобальних проблемах. Якщо ще в 60-і - 70-і рр. головною вважалася проблема запобігання світовій ядерній війні, то нині на перше місце одні фахівці ставлять екологічну проблему, інші - демографічну проблему, а треті - проблему бідності й відсталості.

Загострення загальних для всього людства глобальних проблем підсилює необхідність погоджених дій по їх вирішенню, необхідність спільного вироблення оптимальних варіантів розвитку.

Світове співтовариство може протистояти цьому виклику, лише об'єднавши зусилля й ресурси, тому що вирішення глобальних проблем вимагає величезних витрат. За деякими оцінками щорічні витрати на вирішення глобальних проблем повинні становити близько 1 трлн дол. Вишукати такі значні кошти досить складно, зараз людство таких коштів не має, тому що до кінця 90-х рр. річний світовий валовий продукт склав близько 30 трлн дол. Звідси важливого значення набувають рейтинг тієї або іншої проблеми й фінансування її вирішення відповідно до рейтингу.