Господарське право - Задихайло Д.В. - 4. Договори на реалізацію інвестиційного проекту. Адміністрація С(В)БЗ та її компетенція

Суб'єкти підприємницької діяльності, що мають намір реалізувати інвестиційний проект у С(В)ЕЗ, вступають у договірні відносини з відповідним органом управління С(В)ЕЗ і укладають договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту у ВЕЗ (далі - договір (контракт)).

Такий договір укладається відповідно до Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1999 р. На інвестора, відповідно до Типового договору, покладається велике коло обов'язків, що можуть бути зведені до двох груп: 1) обов'язки, що стосуються безпосередньої реалізації інвестиційного проекту; 2) обов'язки, пов'язані з необхідністю додержання інвестором прав та законних інтересів громадян України, працівників ВЕЗ, а також норм природоохоронного, земельного та іншого чинного законодавства.

На орган управління Типовим договором покладається виконання декількох обов'язків: щодо надання в користування земельної ділянки, необхідної для реалізації інвестиційного проекту; видання необхідних документів на підключення до інженерних мереж, систем енергопостачання, мереж телекомунікацій тощо.

Типовий договір передбачає можливість органу управління в односторонньому порядку розірвати договір у випадках, передбачених законодавством (у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання інвестором своїх зобов'язань) з поданням органу, який схвалив (затвердив) інвестиційний проект, пропозиції щодо скасування рішення про його схвалення (затвердження).

Типовий договір (контракт) складається з таких розділів:

1. Предмет договору (контракту).

У цьому розділі вказується назва інвестиційного проекту, вид економічної діяльності, місце реалізації інвестиційного проекту, а також пільги, які надаються інвесторові.

2. Обов'язки інвестора.

У цьому розділі встановлюються етапи інвестування, обсяг інвестицій, обсяг виробництва продукції, перелік продукції, що імпортується в Україну, порядок розрахунків із бюджетом. Типовий договір (контракт) передбачає, що інвестор зобов'язаний не пізніше 3-х місяців з моменту укладання договору (контракту) почати реалізацію інвестиційного проекту використати сировину, матеріали, предмети, устаткування й оснащення, що ввозиться в Україну для реалізації інвестиційного проекту, за цільовим призначенням, вчасно вносити плату за комунальні послуги, користування земельними ділянками, інженерними мережами, системами енергопостачання, мережами телекомунікацій, очисними спорудами й іншими соціально-побутовими об'єктами, а також указуються інші обов'язки інвестора.

3. Обов'язки органу управління.

Відповідно до Типового договору (контракту) орган управління в межах своєї компетенції повинен забезпечити необхідні умови для реалізації інвестором інвестиційного проекту, а саме: надати у встановленому порядку й строк від дня укладання договору (контракту) у користування земельну ділянку, необхідну для реалізації інвестиційного проекту; надати довідково-консультативні послуги; якщо буде потреба вносити відповідним органам виконавчої влади і органам місцевого самоврядування пропозиції щодо вирішення питань, які виникають під час реалізації інвестиційного проекту.

4. Відповідальність сторін.

У Типовому договорі (контракті) установлюється, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором (контракту) сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством і договором (контрактом). У кожному конкретному договорі (контракті) із суб'єктом підприємництва можуть установлюватися додаткові санкції за порушення договору (контракту).

5. Порядок розгляду спорів.

Типовий договір (контракт) передбачає, що суперечки, які можуть виникнути у процесі виконання договору (контракту), вирішуються шляхом переговорів між сторонами, суперечки, щодо яких сторонами не було досягнуто згоди, вирішуються в судовому порядку.

6. Термін дії договору (контракту).

Договір (контракт) набирає чинності з моменту його підписання й діє до кінця строку реалізації інвестиційного проекту.

7. Зміна умов договору (контракту).

Зміни до договору (контракту) вносяться при згоді сторін у письмовій формі, сторони не мають права передавати свої права за договором (контракту) третій стороні без письмової згоди другої сторони.

8. Інші умови договору (контракту).

Типовий договір (контракт) передбачає, що для виконання договору (контракту) сторони зобов'язані обмінюватися інформацією, що стосується взаємних інтересів, проводити наради, зустрічі й консультації, здійснювати загальні заходи щодо реалізації інвестиційного проекту, а також інші додаткові умови, відповідно до специфіки конкретного договору (контракту).

9. Юридичні адреси і реквізити сторін.

У цьому розділі вказуються реквізити суб'єкта підприємницької діяльності, що реалізує інвестиційний проект, й органу управління.

Таким чином, законодавець установив для СЕЗ і Територій пріоритетного розвитку (ТПР) не тільки пільги, а й визначив критерії, які надають можливість суб'єктам підприємництва здійснювати господарську діяльність у С(В)ЕЗ і ТПР, а також заходи щодо контролю за дотриманням специфіки діяльності у С(В)ЕЗ і на ТПР.

Аналіз законодавства України показує, що управління у С(В)ЕЗ і ТПР має незначні відмінності. Функції управління в С(В)ЕЗ покладають на такі органи: 1) Раду з питань спеціальних економічних зон; 2) Органи місцевого самоврядування; 3) орган господарського розвитку зон.

Функції управління на територіях пріоритетного розвитку здійснюють: 1) Рада з питань територій пріоритетного розвитку; 2) органи місцевого самоврядування.

Структура, функції й повноваження органів управління спеціальною (вільною) економічною зоною визначаються залежно від її типу, розмірів, кількості працівників на території С(В)ЕЗ.

Особливості управління у С(В)ЕЗ і ТПР визначаються Законом України "Про загальні принципи створення спеціальних (вільних) економічних зон", що був прийнятий у 1992 р., законами України про конкретний С(В)ЕЗ або ТПР, а також підзаконними нормативно-правовими актами, які регулюють порядок створення й діяльності органів управління С(В)ЕЗ і ТПР.

Система управління в умовах спеціального режиму господарювання має відмітні ознаки. Наприклад, деякі законодавчі акти, що стосуються діяльності конкретної С(В)ЕЗ, не передбачають Раду з питань С(В)ЕЗ і спеціального режиму інвестиційної діяльності як орган управління С(В)ЕЗ і ТПР. Указ Президента України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Волинській області" взагалі не визначає органи управління територіями пріоритетного розвитку, а тільки встановлює, з ким суб'єкти підприємництва беруть контракт на реалізацію інвестиційного проекту.

Таким чином, аналіз законодавства дозволяє стверджувати, що Рада з питань С(В)ЕЗ і спеціального режиму інвестиційної діяльності - це орган управління С(В)ЕЗ і ТПР, що властивий одним СЕЗ і ТПР і може не передбачатися законодавством щодо інших С(В)ЕЗ і ТПР.

Місцеві органи самоврядування в обов'язковому порядку здійснюють функції управління на території СЕЗ або ТПР, установлені законодавцем

Орган господарського розвитку СЕЗ - це орган управління, що створюється на території СЕЗ в обов'язковому порядку, але не передбачений законодавством про ТПР" Таким органом у ТПР може бути Рада з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності, як спеціальний уповноважений орган управління міст і районів області, віднесених до територій пріоритетного розвитку.

Рада з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності (далі Рада) створюється обласною радою.

Рада у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами, розпорядженнями КМУ, рішеннями обласної ради, а також Положенням про діяльність Ради. Рада координує (погоджує) свою діяльність із центральними органами виконавчої влади України, що забезпечують державне регулювання функціонування спеціальних економічних зон і здійснюючий контроль за дотриманням законодавства України на територіях пріоритетного розвитку.

Основними завданнями Ради є: 1) залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для їх відновлення й прогресивного розвитку;

2) створення нових робочих місць для працівників, що вивільняються;

3) розвиток зовнішньої економічної діяльності; 4) створення сучасної виробничої, транспортної, ринкової й соціальної інфраструктури на територіях пріоритетного розвитку; 5) зміцнення економіки підприємств, збільшення на цій основі надходжень до бюджету і зростання доходів населення.

Повноваженнями Ради є: 1) вироблення й проведення на територіях пріоритетного розвитку й області в цілому фінансово-економічної політики, спрямованої на пожвавлення й стабілізацію матеріального виробництва на якісно новій технологічній основі, розширення ринків збуту готової продукції, підвищення рівня прибутковості підприємницької діяльності; 2) розробка й забезпечення реалізації стратегії, перспективних і поточних програм розвитку спеціальних економічних зон, міст і районів, віднесених до територій пріоритетного розвитку; 3) розгляд і схвалення (відхилення) інвестиційних проектів відповідно до Порядку, установленого КМУ; 4) розробка й здійснення комплексу організаційних заходів щодо залучення фінансових ресурсів, у тому числі власних коштів підприємств і організацій (включаючи іноземні), бюджетних коштів, коштів позабюджетних фондів, а також благодійних фондів, громадських організацій і фізичних осіб для реалізації у сфері інвестиційної політики; 5) організація підготовки й перепідготовки кадрів; 6) проведення міжнародних тендерів для відбору інвестиційних проектів й інвесторів; участь у міжнародних інвестиційних ярмарках з метою пошуку інвесторів; 7) видача свідоцтв на здійснення діяльності на територіях пріоритетного розвитку; 8) видача дозволів на проведення підприємницької діяльності на території С(6)ЄЗ без створення юридичної особи й здійснення відповідного контролю; 9) участь разом із місцевими органами виконавчої влади в розробці пропозицій щодо розмірів ставок орендної плати, плати за комунальні послуги, тарифів й інших платежів на ТПР для впорядкування механізму ціноутворення; 10) розгляд спорів, що виникають між органом господарського розвитку С(В)ЕЗ, суб'єктами підприємницької діяльності й органами місцевого самоврядування; 11) організація розробки й реалізації заходів у межах своєї компетенції по забезпеченню законності й правопорядку, економічної й екологічної безпеки на територіях пріоритетного розвитку й спеціальних економічних зон; 12) прийняття в межах своєї компетенції документів, що регламентують діяльність суб'єктів господарювання на територіях пріоритетного розвитку; 13) установлення розміру плати за видачу свідоцтв на право здійснення інвестиційних проектів за погодженням із Міністерством фінансів України; 14) визначення напрямів використання отриманих коштів за видачу свідоцтв на право здійснення інвестиційних проектів для розвитку інфраструктури спеціальних економічних зон і спеціальних режимів інвестиційної діяльності за погодженням із Міністерством фінансів України; 15) узгодження бюджетів міст і районів, віднесених до територій пріоритетного розвитку; 16) здійснення контролю за цільовим використанням фінансових ресурсів, що спрямовують на розвиток спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку; 17) здійснення разом із місцевими органами виконавчої влади кадрової політики на територіях пріоритетного розвитку (узгодження контрактів, що укладають на місцях із керівниками підприємств); 18) здійснення господарської й іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством; 19) скасування виданих дозволів на здійснення підприємницької діяльності на території спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку у випадку порушення суб'єктами господарської діяльності (інвесторами) законодавства України, установчих документів або умов контрактів, укладених з органами місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована С(В)ЕЗ, здійснюють свої повноваження на території зони в повному обсязі в межах законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації", якщо законодавчими актами про створення С(В)ЕЗ не передбачено інше. Крім того, відповідно до Закону України "Про загальні основи створення й функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" до сфери повноважень органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій належать: 1) внесення пропозицій щодо змін у статусі С(В)ЕЗ у порядку, установленому чинним законодавством; 2) вирішення разом з органами державної виконавчої влади, суб'єктами економічної діяльності й профспілкових організацій С(В)ЕЗ питань, пов'язаних зі специфікою правового й фінансового забезпечення, соціального захисту громадян України, які проживають на території зазначеної зони.

Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована С(В)ЕЗ, можуть мати своїх представників у керівництві органа господарського розвитку й управління спеціальною (вільною) економічною зоною.

Функції й повноваження органу господарського розвитку й управління С(В)ЕЗ визначаються законом про створення конкретної С(В)ЕЗ.

Орган господарського розвитку й управління С(В)ЕЗ забезпечує загальні умови її функціонування. До виняткової компетенції органу господарського розвитку в рамках функціонування спеціальної (вільної) економічної зони належать: 1) визначення перспективних напрямів розвитку С(В)ЕЗ; 2) експлуатація й будівництво мереж транспорту, зв'язку, енергопостачання й інших об'єктів виробничої інфраструктури, які використовуються для загальних потреб; 3) розвиток мережі комунікаційних зв'язків із партнерами за межами С(В)ЕЗ; 4) організація міжнародних торгів з метою розміщення на території С(В)ЕЗ нових виробництв; 5) надання суб'єктам господарської діяльності С(В)ЕЗ в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури і передача їм у користування природних ресурсів; 6) видача дозволів (ліцензій) суб'єктам господарської діяльності С(В)ЕЗ на будівництво нових господарських об'єктів, реєстрація суб'єктів економічної діяльності й інвестицій, здійснюваних у С(В)ЕЗ.

Виконавчим директором органу господарського розвитку С(В)ЕЗ може бути як громадянин України, так і громадянин іншої країни, що працює за строковим контрактом.

Отже, компетенція органів управління щодо С(В)ЕЗ залежить від кожного конкретного випадку. Так, відповідно до Закону України "Про спеціальні економічні зони й спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" органи місцевого самоврядування крім повноважень, закріплених загальним законодавством, зокрема Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", здійснюють також такі функції: І) укладають контракти з інвестором (інвесторами) про реалізацію інвестиційного проекту, схваленого Радою; 2) ухвалюють рішення щодо надання в користування органу господарського розвитку спеціальної економічної зони земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на відповідній території й природних ресурсах місцевого значення. При цьому контракти між суб'єктом підприємництва й органом місцевого самоврядування також укладаються на основі Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, у спеціальній (вільній) економічній зоні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1999 р. № 1199.