Відповідно до п. 8 ст. 2 ЗУ "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Ст. 116 ЦК передбачає, що учасники господарського товариства мають право в порядку, регламентованому установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, установлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку товариства й одержувати його частину (дивіденди);
3) вийти в установленому порядку з товариства;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, передбаченому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність товариства в порядку, регламентованому установчим документом.
Володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством.
Крім того, згідно зі ст. 100 ЦК України право участі в товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватись іншій особі.
Згідно зі ст. 25 ЗУ "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери-власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.
Значний пакет акцій - пакет із 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.
Контрольний пакет акцій - пакет із 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства. Особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - контрольний пакет акцій), протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації.
Кожною привілейованою акцією одного класу її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав. Згідно з ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про акціонерні товариства" у статуті акціонерного товариства визначається обсяг прав, які надаються акціонеру - власнику кожного класу привілейованих акцій, у тому числі визначаються:
1) розмір і черговість виплати дивідендів;
2) ліквідаційна вартість і черговість виплат у разі ліквідації товариства;
3) випадки та умови конвертації привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;
4) порядок отримання інформації.
Одна привілейована акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання. Статутом акціонерного товариства може передбачатися спеціальний порядок підрахунку голосів - разом чи окремо від голосів за простими та/або іншими класами привілейованих акцій.
Акціонери-власники привілейованих акцій певного класу мають право голосу лише під час вирішення загальними зборами акціонерного товариства таких питань:
1) припинення товариства, що передбачає конвертацію привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;
2) внесення змін до статуту товариства, що передбачають обмеження прав акціонерів - власників цього класу привілейованих акцій;
3) внесення змін до статуту товариства, що передбачають розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, або збільшення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства.
Рішення загальних зборів акціонерного товариства, що приймається за участю акціонерів - власників привілейованих акцій, вважається прийнятим у разі, якщо за нього віддано три чверті голосів акціонерів - власників привілейованих акцій, які брали участь у голосуванні з цього питання, якщо статутом товариства з кількістю акціонерів 25 осіб і менше не встановлюється вимога стосовно більшої кількості голосів власників привілейованих акцій, необхідної для прийняття рішення.
Статутом приватного товариства акціонеру - власнику привілейованих акцій може бути надано право голосу також з інших питань.
Під час голосування акціонерів - власників кількох класів привілейованих акцій відповідно до ч. 5 цієї статті голоси за такими акціями підраховуються разом, якщо інше не передбачено статутом товариства.
У разі зміни типу акціонерного товариства з приватного на публічне надання прав, не передбачених цим Законом для акціонерів - власників привілейованих акцій публічного товариства, припиняється.
Переважним правом акціонерів визнається: 1) право акціонера - власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій; 2) право акціонера - власника привілейованих акцій придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.
У разі порушення акціонерним товариством порядку реалізації акціонерами переважного права Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може прийняти рішення про визнання емісії недобросовісною та зупинення розміщення акцій цього випуску.
Статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов'язки, у тому числі обов'язок участі у загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання.
Право на участь в управлінні справами товариства учасник може реалізовувати як безпосередньо (шляхом особистої участі в роботі загальних зборів, входження до складу виборних органів товариства), так і через представників, що обираються нею до органів управління товариства. Чинне законодавство позбавляє деяких учасників окремих видів господарських товариств права брати участь в управлінні справами суспільства. Так, відповідно до ЗУ "Про господарські товариства" від 19.11.1991 р. у командитному товаристві вкладники позбавлені права брати участь в управлінні справами товариства, а управління здійснюють лише повні учасники. В акціонерному товаристві власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні товариством, якщо інше не передбачено його статутом.
Право на отримання інформації про діяльність товариства включає:
- своєчасне повідомлення про проведення загальних зборів;
- ознайомлення з інформацією, необхідною для прийняття рішення на загальних зборах;
- ознайомлення з фінансовою звітністю та аудиторськими висновками.
Перелік прав учасників господарського товариства не має вичерпного характеру.
Учасники господарського товариства зобов'язані:
- дотримуватися вимог установчих документів, інших внутрішніх документів товариства;
- виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства;
- робити внески (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами, відповідно до ГК і законів про господарські товариства та про акціонерні товариства;
- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
Перелік обов'язків учасників господарського товариства, як і перелік прав, не є вичерпним. Учасник господарського товариства може мати й інші обов'язки. Наприклад, здійснення передбаченого ч. 3 ст. 81 ГК України переважного права учасника ПрАТ на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства, передбачає обов'язок особи, що продає свою частку (акції), запропонувати її в першу чергу іншим учасникам.
13.4. Захист прав корпоративного учасника
13.5. Рейдерство та грінмейл як види втручання у діяльність товариства
13.6. Методи захисту компаній від спроб корпоративного захоплення
ТЕМА 14. АНТИМОНОПОЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
14.1. Антимонопольні органи та їх компетенція
14.2. Загальна характеристика антимонопольного законодавства
14.3. Законодавча заборона зловживанням монопольним становищем на ринку
14.4. Заборона антиконкурентних узгоджених дій
14.5. Дискримінація підприємців органами влади та відповідальність за неї