2.6.1. Відображення амортизації у фінансовому обліку
З метою складання фінансової звітності П(С)БО 7 надає можливість розраховувати амортизацію об'єкта основних засобів п'ятьма варіантами (методами): 1) прямолінійним; 2) зменшення залишкової вартості; 3) прискореного зменшення залишкової вартості; 4) кумулятивним; 5) виробничим.
Підприємство обирає метод самостійно, залежно від стратегії менеджменту - зменшення або збільшення витрат на амортизацію у відповідному відрізку часу діяльності або інших чинників. На практиці здебільшого віддають перевагу прямолінійному методу. Для рухомого складу, обсяг робіт якого коливається за періодами року (вантажний транспорт, автобуси), доцільніше використовувати виробничий метод.
Відзначимо, що для діючих об'єктів змінювати метод доцільно на початку року.
Амортизація нововведеного автомобіля в бухобліку починається з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію. Важливим моментом є визначення ліквідаційної вартості об'єкта. Багато підприємств не розраховує її взагалі. Бухгалтерів цікавить: чи за кожним із згаданих методів її необхідно визначати? Виходячи з того, що вартість, яка піддається амортизації, - це різниця між первісною або переоціненою вартістю необоротних активів та ліквідаційною вартістю (п. 4 П(С)БО 7), її використовують у методах 1, 4, 5 національного стандарту, а також у формулах розрахунку в методах 2 та 3: тоді отримуємо однозначну відповідь - так.
Розглянемо розрахунок амортизації за прямолінійним та виробничим методами.
Приклад. Автомобіль вантажний ГАЗ 5303: первісна вартість (ПВ) - 83 500 грн; знос (З) - 37 800 грн; залишкова вартість (ЗВ) - 45 700 грн; ліквідаційна вартість (ЛВ) - 2000 грн; амортизована вартість (АВ) - 81 500 грн; плановий обсяг перевезень за весь термін експлуатації автомобіля (ПО) - 500 000 т км, фактичний місячний обсяг перевезень (ФМОП): 1-ий місяць - 3000 т км; 2-ий місяць - 1700 т км; 3-ій місяць - 2600 т км; 4-ий місяць - 3300 т км; 5-ий місяць - 5000 т км; 6-ий місяць - 5200 т км. Термін корисного використання автомобіля (п) - 7 років.
Метод 1 - прямолінійний. Річна сума амортизації визначається розподілом вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів. Цей метод доцільно використати для тих транспортних засобів, які в процесі експлуатації зношуються рівномірно і на заздалегідь визначений термін.
1. Визначимо значення річної норми амортизації (РНА):
РНА = 100% / п,
де п - термін корисного використання об'єкта амортизації. Розрахунок:
РНА = 100% / 7 = 14,29%.
2. Визначимо значення річної суми амортизації (РСА):
РСА = АВ X РНА.
Розрахунок:
варіант А: коли вартість, що амортизується, розрахована від залишкової вартості (в процесі експлуатації автомобіля):
РСА = 45700 - 2000 X 14,29 = 6244,30 грн;
варіант Б: коли вартість, що амортизується, розрахована від первісної вартості (на початку процесу експлуатації автомобіля):
РСА = 83500 - 2000 X 14,29 = 11646,35 грн.
3. Визначимо значення місячної суми амортизації (МСА):
МСА = РСА : 12. Розрахунок: за варіанту А:
МСА = 6244,80 : 12 = 520,40 грн;
За варіанту Б:
МСА = 11646,35 : 12 = 970,53 грн.
Тобто щомісяця протягом семи років очікуваного терміну експлуатації вантажівки нараховується по 520,40 грн (варіант А) або 970,53 грн (варіант Б) амортизації із включенням до фактичної собівартості перевезень.
Метод 5 - виробничий. Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється розподілом вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням автомобіля за весь термін експлуатації.
У цьому методі виробнича ставка амортизації розраховується за формулою: ВСА = АВ / ПО, де ВСА - виробнича ставка амортизації; АВ - вартість, що амортизується; ПО - плановий обсяг перевезень (ткм).
Розрахунок: варіант А:
ВСА = 43 700 грн : 500 000 ткм = 0,087 грн на 1 ткм; Варіант Б:
ВСА = 81500 грн : 500 000 ткм = 0,163 грн на 1 ткм.
Здійснимо щомісячний розрахунок амортизації за даними варіанта А з урахуванням фактичних даних про перевезення за формулою:
СА = ФМОП X ВСА,
де ФМОП - фактичний місячний обсяг послуг:
1-ий місяць - 3000 ткм X 0,15 грн = 450 грн;
2-ий місяць - 17000 ткм X 0,15 грн = 2550 грн;
3-ій місяць - 26000 ткм X 0,15 грн = 3900 грн;
4-ий місяць - 33000 ткм X 0,15 грн = 4950 грн;
5-ий місяць - 50000 ткм X 0,15 грн = 7500 грн;
6-ий місяць - 52000 ткм X 0,15 грн = 7800 грн.
Якщо об'єкт амортизації в будь-якому місяці не експлуатувався, то амортизація не нараховується.
Проведення в обліку. На суму нарахованої амортизації (зносу) на автомобілі щомісяця кредитується субрахунок 131 і дебетується відповідний рахунок витрат. У спеціалізованих АТП - за субрахунками видів виробництв. Наприклад, 231 "Вантажні перевезення", 232 "Автобусні перевезення", в т.ч.: 2321 "Автобуси", 2322 "Маршрутні таксобуси" і т.ін. У нашому прикладі за прямолінійним методом за варіантом А слід щомісяця проводити суму 520,40 грн амортизації за дебетом субрахунка 231 та кредиту субрахунка 131.
Надалі в складі фактичної собівартості перевезень амортизація відноситься в дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації". В інших підприємствах, що не спеціалізуються на автоперевезеннях, амортизація транспорту списується на рахунки 23 - по автотранспорту, що обслуговує основне виробництво; 91 - по автотранспорту, що обслуговує начальника цеху, по внутрішньоцеховому транспорту;
92 - по легковому транспорту для адмінперсоналу підприємства;
93 - по транспорту відділу збуту; 94 - при використанні транспорту для святкових, ювілейних дат тощо.
Реєстри бухгалтерського обліку. На жаль, у Методичних рекомендаціях щодо застосування реєстрів бухгалтерського обліку (наказ Мінфіну України від 29.12.2000 р. за № 356) для аналітичного обліку амортизаційних відрахувань не передбачено будь-яких відомостей. Лише в розділі 1 журналу 4 можна відобразити синтетичні дані оборотів по кредиту рахунка 13. Тому підприємства можуть скористатися типовою формою затвердженою Держкомстатом "Розрахунок амортизації" (ф. № ОЗ-16) або використовувати пропозиції розробників програмного забезпечення.
РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ПАЛИВА І МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
3.1. Придбання паливо-мастильних матеріалів
3.1.1. Первинний облік
Використання електронних карток
Придбання ПММ в оптових постачальників
3.1.2. Синтетичний та аналітичний облік
3.2. Списання паливо-мастильних матеріалів
3.2.1. Види норм витрати пального та їх застосування
3.2.2. Первинний, аналітичний та синтетичний облік