Бухгалтерський і податковий облік автотранспорту та перевезень - Базилюк А.В. - Первинний облік

Первинний облік

Визначення нормативної та фактичної витрати пМм, зокрема пального, здійснюється на підставі даних дорожнього листа автомобіля. З дорожнього листа бухгалтерія отримує таку інформацію:

- наявність пального в баку автомобіля на початок зміни (рейсу) за даними вимірювальних приладів автомобіля;

- кількість залитого пального (на автозаправній станції (АЗС) чи з автозаправника автотранспортного підприємства, за безготівковим розрахунком, у тому числі по картках чи за готівку на АЗС сторонніх підприємств та ін.) під час зміни (виконання рейсу);

- пробіг автомобіля за час зміни (рейсу).

Маючи дані про залишок пального в баку автомобіля на початок зміни (рейсу), кількість залитого пального в бак протягом зміни (рейсу) і витрату пального за нормою, можна визначити залишок пального на момент закінчення зміни (рейсу), виконавши нескладні розрахунки. Такий залишок можна розрахувати за такою формулою:

Для визначення фактичної витрати пального необхідно по закінченню зміни (рейсу) визначити залишок пального в баку автомобіля. Його можна визначити двома способами:

- за даними вимірювальних приладів автомобіля;

- за фактичною наявністю пального в баку.

Другий спосіб використовується у виняткових випадках, наприклад при інвентаризації.

Приклад. Припустимо, що по автомобілю ГАЗ-5307 є такі

дані:

1) залишок пального в баку на початок зміни - 23,00 л (2п);

2) протягом зміни водієм було здійснено два дозаправлення обсягом 45,00 і 50,00л (Р.);

3) витрата пального за зміну за нормою становить 80,00л (Он). Розрахуємо залишок пального в баку автомобіля на момент

закінчення зміни:

Zkr= 23,00 л + (45,00 л + 50,00 л) - 80,00 л = 38,00 л.

Аналітичний облік

Нагромадження даних про витрату пального за нормою і фактично на пробіг проводиться у відомостях аналітичного обліку, які можуть мати різні форми побудови. Один з варіантів - "Щомісячна відомість обліку витрат пального" (у натуральних показниках - літри; табл. 3.6). Як видно з наведеного прикладу, водій отримав економію бензину А-76 об'ємом 13 л: при нормі 886 л фактично витрачено 873 л. При цьому у розрахунку на 100 км пробігу витрати по нормі становили:

886 л х 100 км : 2550 км = 37,74 л.

Витрати за фактом становили: 873 л х 100 км : 2550 км = 34,23 л.

Таблиця 3.6

Кількість витраченого пального автобусом у фактичних величинах (863 л) множиться на ціну за 1 л, наприклад 7,00 грн, і отриману вартість фактично витраченого пального включають у собівартість автомобільних перевезень АТП - 6041,00 грн (863 х 7,00).

Відомо, що бухгалтерський фінансовий облік списання ПММ може здійснюватися із застосуванням одного з методів обліку вибуття запасів, передбачених у п. 16 П(С)БУ 9:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- ФІФО;

- нормативних витрат;

- ціни продажу.

Підприємство обирає один з методів для списання ПММ, фіксує його в наказі про облікову політику та застосовує в обліку вибуття палива і матеріалів (в операціях по кредиту субрахунка 203).

Процес переведення натуральних показників у вартісні називається таксування. Величина ціни може бути різною залежно від обраного методу списання запасів. Технічно ціну списання розраховують за кожним найменуванням палива. Наприклад, по бензину А-95 - за методом ФІФО (за методом першої ціни; табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Розрахунок списання бензину А-95 за методом ФІФО

Пояснення до розрахунку. Списання 80 л бензину (гр.4) проводиться за ціною першого надходження - 7,80 грн: 80 л х 7,80 = 624,00 грн. Сальдо на кінець місяця визначається послідовно так. З початку за кількістю: 10 + 300 - 80 = 230 л; потім по вартості: 8,0 + 2365,00 -- 624,00 = 1821,00 грн; нарешті, за ціною: 1821,00 грн : 230 л = 8,00 грн. Зазначена ціна перевіряється по рядку 2: сальдо на початок (8,00) + отримано-дебет (7,80) - списано-кредит (7,80) = сальдо на кінець (8,00).

Операція списання пального на роботу автобусів, вантажних автомобілів АТП відображається в бухгалтерському фінансовому обліку за кредитом субрахунка 203 і дебетом рахунка 23 "Виробництво". В автотранспортних підприємствах, як правило, цей рахунок розбитий на субрахунки, наприклад: 231 "Автобусні перевезення", 232 "Перевезення мікроавтобусами", 233 "Вантажні перевезення" і т.ін.

Вартість витраченого пального легковими авто включається, як правило, до складу адміністративних або загальновиробничих витрат - у дебет рахунків 92, 91.

На інших підприємствах (неспеціалізованих) бухгалтерія обирає дебет того рахунка, який найбільш доречний у конкретних умовах використання автотранспорту: 23, 91,92,93,94, 99.

Облік мастильних матеріалів

ПММ - це не лише пальне, а й мастильні матеріали. Нормативи витрат мастильних матеріалів наведені в додатку "В" Норм № 43, і вони встановлюються на 100 л (100 м³ розріджені природні гази (РПГ)) нормативних витрат пального (Gн), розрахованих для кожного конкретного автомобіля:

1) нормативи витрат моторного мастила - у літрах на 100 л нормативної витрати пального (Gн) або в літрах на 100 м³ РПГ - (Gн);

2) нормативи витрат мастильних речовин (змазки) - у кг/100 або літрах у кг/100 м³ РПГ (Gн).

Приклад. Продовжимо наш приклад для вантажного автомобіля ГАЗ-53-07 і розрахуємо витрати моторного мастила. Для цього потрібні дані про витрати пального (Gн) - 80,00 л бензину та мастил за нормативом.

Зробивши невеликі розрахунки, зможемо визначити фактичну витрату моторного мастила за такою формулою:

Gмас = (Gн х //км) /100 км,

де Gн - нормативні витрати мастила в літрах на 100 л або 100 м³;

Wкм - фактичний пробіг автомобіля.

У нашому випадку нормативні витрати моторного мастила становитимуть: (1,8 х 80)/100 = 1,44 л. Проте на практиці списання моторних мастил проводиться не тільки за нормою витрат пального, а від фактичного пробігу автомобіля (автобуса) відповідно до вимог сервісної книжки виробника. Наприклад, для автомобіля "ЛАДА-Калина" після пробігу 8 тис. км необхідно замінити моторне мастило в кількості 4,5 л. Документальною підставою для списання мастил є товарна накладна продавця або акт виконаних робіт СТО.